Love Story Владимира Нечипорука и Ирины Данилевской

JETSETTER WEDDING by TIFFANY&Co
LOVE STORY
Владимира Нечипорука и
Ирины Данилевской
Разом з Tiffany & Co ми продовжуємо знайомити читачів зі щасливими історіями кохання головних світських пар України. Новими героями рубрики Love Story, які відверто розказали про свої стосунки, стали співзасновниця та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська та генеральний продюсер UFW Володимир Нечипорук.

ПРО ЗНАЙОМСТВО
Ірина: У цьому році ми святкуємо 31-шу річницю одруження. А неофіційно ми разом вже 33 роки.

Володимир: Не було ніякого кохання з першого погляду. З Ірою ми познайомились ще на першому курсі університету (тоді це був факультет журналістики Київського Національному Університету імені Тараса Шевченка – ред.), принаймні візуально впізнавали один одного. Тісніше почали спілкуватися тільки на третьому курсі. Іра зустрічалась із моїм приятелем, тому вийшло за класичним студентським сценарієм: можна сказати, відбив дівчину у друга.

Ірина: Володя привертав мою увагу досить нетривіальними способами. Наприклад, на занятті з плавання стрибнув у басейн з п'ятиметрової вишки. Всі студентки затамували подих...

Володимир: Досі не впевнений, що правильно вчинив :) На містку зрозумів, що п'ять метрів — це таки дуже високо, але повернути назад не дозволила гордість. Кажуть, що шлях до серця чоловіка лежіть через його шлунок, але у студентського шлунка гендерних відмінностей не має. Тому я завойовував Іру не лише подібними вчинками, а й за допомогою ласощів: доставати «дефіцитні» продукти мені допомагало те, що я підробляв охоронцем у ресторані.
НА ВОЛОДИМИРІ: джинси Diesel, сорочка і топсайдери — власність героя, каблучка Tiffany
НА ИРИНІ: спідниця і джинсова сорочка Chloé, футболка Alexander Wang, намисто і каблучка Tiffany


ПРО ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК
Володимир: Іра навчалася у телевізійній групі, їх досить часто відправляли працювати масовкою на телевізійні проекти. У той день, а це було 15 березня, вона повинна була повернутися з таких зйомок на кіностудії ім. Довженко, а я чекав її біля під'їзду, довго чекав — години півтори. Дослівно не пам'ятаю, що тоді сказав, але, мабуть, був переконливий, адже невдовзі Ірина сім'я запросила мене у гості.

Ірина: Над серйозністю наших стосунків я замислилася тільки після того, як Володя на відмінно склав «співбесіду» у моїх бабусь: дві зовсім різні жінки, але обидві його схвалили і в унісон радили «не проґавити чудового хлопця».

Невдовзі я захворіла та потрапила до лікарні. До реанімації нікого не пускали, тож Володя позичив у друзів диктофон і, записавши різних приємних слів, передав через медбрата — я слухала і плакала. Коли мене перевели до звичайної палати, лікарі прописали мені досить суворий графік харчування — 8 разів на день. Володя добровільно зголосився стати кур'єром — чотири рази на день возив у лікарню свіжу їжу, яку готувала бабуся.

Світлини із весілля (родинний архів)
ПРО ОСВІДЧЕННЯ
Володимир: Пропозицію руки і серця я зробив у Ризі. Ні кілець, ніякої іншої атрибутики не було — все відбулося спонтанно. Взагалі, я вважаю, нашому поколінню повезло: нас оминули усі ці кліше щодо каблучки на заручини та інші умовності, які є зараз у молоді.

Проте пропозиція коханій виявилася лише першим етапом заручин. Просити Іриної руки у її бабусі так само невимушено й спонтанно я не міг: тож прийшов із шампанським, букетом квітів, встав на одне коліно, підготував красномовну промову.


ПРО ПІДГОТОВКУ ДО ВЕСІЛЛЯ
Ірина: У нас було студентське весілля із усіма його перевагами та недоліками. Коли я поїхала купувати весільну сукню, у мене вкрали гроші. Тож заміж я виходила в позиченій сукні моєї однокласниці. Бабуся з тіткою декілька ночей поспіль підганяли її за розміром та прикрашали паском і декором із квітів — власниця вбрання, яка була присутня на вечірці, навіть не впізнала свою річ. Другим весільним вбранням у мене був блакитний костюм з люрексом, його я теж позичила у подруги.

Володимир: Сучасні весільні клопоти значно відрізняються від підготовки до весілля 30 років тому. Коли ми одружувалися, не можна було просто замовити весільний кортеж чи банкет в ресторані, про все треба було «домовлятися». Тож весільну машину ми позичили у батька Іриної однокласниці, а зал у ресторані «Жокей» нам допоміг зарезервувати мій друг, який там підробляв.
Світлина із родинного архіву
ПРО ЦЕРЕМОНІЮ
Ірина: У нас було «двосерійне» весілля: однокурсників та друзів ми зібрали в ресторані, а на наступний день святкували разом з батьками та їхніми друзями. Ми одразу вирішили спростити, наскільки це дозволили сурові радянські церемонімейстри, офіційну частину у РАГСі — відмовитися від келихів із шампанським, весільних співів. Вдома також ніяких «викупів» нареченої не було. Мама Володі наодинці пов'язала мені хустку - це давня традиція для нареченої. Фата знімається, і пов'язується хустка. Оприлюднення таких традицій на той час могло б мати не дуже гарні наслідки, зважаючи на те, що ми були студентами «ідеологічного» факультету.

Наступного дня ми поїхали фотографуватися. Одним з найкращих київських портретистів у 80-ті вважався Роман Баран. Фотостудія на бульварі Шевченка, у якій він працював, була прикрашена десятками портретів відомих людей його авторства, а «на запис» до Романа зазвичай вставали за півроку.

Вже у процесі зйомки «фотографічний гуру» каже: «Все хорошо, все молодцы. Только, невеста, вы не улыбайтесь, вам не идет». Звісно, я послухалася — і на всіх фото вийшла дуже сумна. Найбільше з цього приводу переживала Володина мама: «Ірочко, сонечко, якщо ти так не хотіла заміж, то нащо йшла?» — запитувала вона, переглядаючи альбом.
Весільне студійне фото та картка із донькою Даною кілька років потому
НА ИРИНІ: накидка Elena Burba, сукня — власність героїні, підвіс і каблучка Tiffany

ПРО ВЕСІЛЬНУ ПОДОРОЖ
Володимир: Місце весільної подорожі у нас було досить нетривіальне — «курортна» Воркута. Там мешкали мої батьки, тож ми вирішили провідати їх, а заодно й познайомити Іру з моїми друзями дитинства. Так склалося, що наша донька Дана була зачата саме у Воркуті.
Світлини із весілля дочки Дани
«Пропозицію руки і серця я зробив у Ризі. Ні кілець, ніякої іншої атрибутики не було — все відбулося спонтанно»
НА ВОЛОДИМИРІ: брюки, сорочка — власність героя
НА ИРИНІ: сукня Emilio Cavallini, намисто і браслет Tiffany


ПРО КОНФЛІКТИ ТА СУПЕРЕЧКИ
Ірина: У більшості випадків ми приходимо до компромісу. Але посуд, зізнаюся, колись бився. Добре пам'ятаю, що це була тарілка із вінегретом. Володі потім довелося перефарбовувати стіну, адже яскраво-бордова пляма не відмивалася нічим. А от суті конфлікту я вже не можу згадати.

Володимир: Я обирав безпечніший снаряд — пульт від телевізора. При падінні він не розбивався, а розлітався на деталі. Тож доки я медитативно збирав частини пульта по кімнаті, мав час, щоб охолонути. Правда, після того, як один раз я на ньому ще пострибав, він таки зламався.

ПРО СПІВПРАЦЮ ТА СПІЛЬНІ ПРОЕКТИ
Ірина: Я досі вважаю, що ідея працювати разом — одне з наших найправильніших стратегічних рішень. Коли ти бачиш, як працює, скільки енергії віддає твій партнер задля вашої сумісної мети, це дуже зміцнює стосунки.

До того ж треба зважати на часи, коли ми починали співпрацю: хтось когось кидав, не повертав гроші та виїжджав за кордон — в 90-ті такі випадки були скрізь. Тож рішення стати бізнес-партнером того, в кому впевнений, кому довіряєш своє життя і життя своєї дитини, було, на мій погляд, чи не єдиним правильним вибором.

Для нас обох важливі етичні складові бізнесу — у мене з Володею однакові життєві принципи: як діловим партнерам нам було набагато легше зрозуміти один одного, аніж сторонню людину з іншими моральними пріоритетами.
ПЛАТЬЕ CYMBELLINE, КОСУХА GOLDEN GOOSE, СЕРЬГИ, ОБРУЧАЛЬНОЕ КОЛЬЦО, ПОДВЕС-КУШОН TIFFANY
НА ИРИНІ: топ PORTS 1961, підвіси і каблучка Tiffany

Володимир: В наше подружнє життя схема «робочо-сімейних» командних відносин вписалася практично ідеально. Багато часу ми витратили на розмежування робочих функцій, але це дуже допомогло, особливо на початковому етапі.

Звичайно, у нас регулярно трапляються суперечки — без цього не буває продуктивного робочого процесу. Я й звільняюсь регулярно — двічі на рік, під час Тижня моди. Навіть заяви на звільнення пишу. Мабуть, Іра десь їх таки колекціонує.
«Не було ніякого кохання з першого погляду»
НА ВОЛОДИМИРІ: брюки, футболка — власність героя, джинсова сорочка Diesel, каблучка Tiffany
НА ИРИНІ: топ Chloé, брюки Parosh, капелюх MiniMe Paris, кардіган NIT.KA, браслети, підвіс та каблучка Tiffany

3 ЩИРІ ПОРАДИ
1. Говоріть. Коли вам під час весілля обіцяють вічне кохання, вам точно не гарантують телепатичний зв'язок на додачу. Говоріть один з одним, пояснюйте свій стан, вербалізуйте свої бажання... З часом слів знадобиться менше. А довіри й комфорту стане значно більше.

2. Створюйте свою спільну історію. Відпочити один від одного ви завжди встигнете. А от коли у пари є спільні спогади, спільні переживання, спільні пригоди, вам є до чого «повернутися» навіть у момент конфлікту. «Пам'ятаєш...»

3. Не «спалюйте мостів». Як би ви «смертельно» не конфліктували, якщо ви не думаєте про розлучення, думайте, що говорити. Є не лише вчинки, а й слова, після яких відновити стосунки дуже важко. Гнів — ваш ворог. Саме він підказує найболючіші теми, найвразливіщі слова. Подумайте, чи варто квапитись руйнувати життя. І доберіть інші формулювання та аргументи.
Photo: Катя Николайчук
Style: Мария Миготина
MUA & Hair: Vitalia
Producer: Анна Ганопольская


Tiffany&Co
г. Киев, ул. Бассейная, 6, ТЦ Mandarin Plaza, 1 этаж

Diesel — г.Киев, ул. Крещатик, 46
Elena Burba — г. Киев, ул. Пушкинская, 8
Alexander Wang, Ports 1961, Parosh — Helen Marlen Mandarin Plaza,г. Киев, ТЦ "Mandarin Plaza", ул. Бассейная, 6, 2 этаж
Chloé — г. Киев, ул. Крещатик, 15, Пассаж
NIT.KA, MiniMe Paris, Cavallini — Villa Gross, г.Киев, ул. Пушкинская, 28/9

Комментариев нет

Для того, чтобы добавлять комментарии к статьям, вам необходимо авторизоваться на сайте.

Вам так же может быть интересно

Адель согласилась на свадьбу
JetSetter Wedding

Адель согласилась на свадьбу

Певица решила, что сейчас самое подходящее время для брака.
Алина Астровская вышла замуж
JetSetter Wedding

Алина Астровская вышла замуж

Солистка группы Real O оформила отношения со своим возлюбленным в ЗАГСе.
Брэдли Купер стал случайным свидетелем на свадьбе
JetSetter Wedding
Эволюция свадебного платья: от 1900-х до 1950-х годов
JetSetter Wedding

Эволюция свадебного платья: от 1900-х до 1950-х годов

Если ты закроешь глаза и представишь свое идеальное свадебное платье, каким оно будет? А если бы твоя свадебная церемония...
Материалы данного сайта не могут быть использованы на других сайтах и изданиях без письменного подтверждения редакции JetSetter.
С более детальными правилами вы можете ознакомиться в разделе «Правила использования материалов портала JetSetter.ua»
© 2016