Покупка нової речі стимулює викид ендорфінів у кров – це наркотик, на який міжнародні корпорації майстерно підсадили значний відсоток людства. Чи є у вашому гардеробі речі, які ви жодного разу не вдягнули? Чи сукня, яку вдягнули раз, виклали фото в Instagram і через це більше не носите, адже «всі ж вже бачили»? Численні речі захаращують наш життєвий простір, а їхнє виробництво шкодить планеті. Те, як ми поводимось із супутніми товарами, теж викликає занепокоєння: пакети, упаковки та побутові дрібниці, які використовуються одноразово і відправляються на смітник, перетворюють Землю на звалище.

Результатом такої поведінки загрожує стати екологічна катастрофа, яка наразі бентежить світ. Юлія Шмакова, засновниця та ідейна натхненниця спільноти «Шо-та у Ашота» — ком’юніті свідомого споживання, де люди можуть продавати/віддавати непотрібні речі, даруючи їм друге життя, — вчиться жити по-іншому і ділиться своїми простими еко-правилами. Слідуйте ним — і в майбутньому людству не доведеться шукати «планету Б», а якість вашого життя підвищиться вже сьогодні.

1. Торбинка для покупок

Відмовитися від покупки одноразових пластикових пакетів — чи не найлегше, що може зробити людина. Щоб не забувати багаторазову торбинку для покупок вдома, користуюся простим лайфхаком: у мене вона схована в брелок-ведмедик, який кріпиться до ключів, тож щоразу, виходячи з квартири, я точно беру її з собою.

2. Електрокар

Змінити класичне бензинове авто на електрокар — значить, не лише позбутися шкідливих викидів у повітря: автівки, паливом для яких є електроенергія, безшумні, і ви не повірите, як добре впливає на настрій та психологічний стан водія відсутність зайвого галасу. Також раджу адекватно оцінити потреби своєї сім’ї в кількості авто. Ми, наприклад, відмовилися від двох бензинових машин і не відчули дискомфорту. Мій син їздить до школи на звичайному самокаті, додому ми повертаємось на самокатах удвох — це і розвага, і час, який ми проводимо разом.

3. Принцип «33 речі в гардеробі»

Це не так страшно, як здається: три сорочки, три пари джинсів, три спідниці тощо. Ідея в тому, щоб скоротити кількість одиниць кожної категорії одягу до трьох. Насправді, такий підхід дозволяє краще вивчити себе і свої вподобання, навчитися виграшно підкреслювати фігуру тими речами, які справді вам личать, і витрачати менше часу на підбір образу на день, адже в такому капсульному гардеробі більшість можливих комбінацій речей прораховані заздалегідь.

4. Шерінг одягу з партнером

Я дуже часто ношу речі мого хлопця. Навіть сьогодні на мені його шорти. Boyfriend jeans чи boyfriend shirt давно вже не модний тренд, а необхідна базова річ, і вміння їх органічно носити — ознака гарного смаку. Не обов’язково запозичувати речі партнера, адже у багатьох брендів є gender zero моделі, тож можна купувати спільний одяг. Спільною може бути навіть зубна щітка: її «основа» в нас з хлопцем одна на двох, а насадка — в кожного своя, вони відрізняються за кольором. Такий унісекс-підхід — дуже зручний лайфхак для подорожей, коли намагаєшся взяти з собою мінімум речей і не поступитися комфортом.

5. Альтернативні засоби жіночої гігієни

Тема жіночих критичних днів у нашому суспільстві взагалі табуйована, але мені це здається смішним пережитком давнини. Важливо усвідомлювати, що кожна жінка за життя продукує дуже багато відходів вибільної бавовни та пластика за рахунок прокладок. Цього виду сміття можна позбутися: для інтимних засобів гігієни вже винайшли екологічнішу альтернативу — менструальні чаші/багаторазові труси.

Між іншим ми обговорили з Юлею ще кілька тем на злобу дня.

Про екологічне споживання 

Є такий вираз – No man is an island. Жоден з нас не є «островом», який існує сам по собі, усі ми пов’язані, єдиним суспільством, країною і планетою.

Споживати свідомо, зменшувати кількість сміття, яке ти продукуєш, переробляти чи ні ті відходи, уникнути яких не вдалося — це рішення не особисте, а суспільне. «Це моя справа, як хочу, так і вчиняю» з цього приводу мав право казати хіба що Маленький Принц, в розпорядженні якого була окрема особиста планета. Але якраз він був екологічно свідомим. Пам’ятаєте? «Встав зранку, умився, привів до ладу себе — і одразу ж приведи до ладу свою планету».

На екологічності зараз багато паразитують, а винахідливі бренди намагаються цей тренд усіляко монетизувати. Для псевдо-екологічних лозунгів та лейблів, які насправді не є «зеленими», а лише заробляють на цій вдаваній «зеленості» гроші вже є спеціальний термін greenwashing. Типовий грінвошінг — це прийом на переробку компанією Coca-Cola упаковок своєї ж продукції, але вони лише показово зменшують завдану планеті шкоду.

Екологічний спосіб життя – новий та дорогий тренд?

Насправді, дуже багато чого у буденному житті можна уникнути або замінити. Юридичні кроки в цьому напрямку має робити держава. У Франції є багато гарних прикладів законодавчих рішень.

Продавець має самостійно розробити алгоритм дій, такий вихід дозволяє забезпечити якісною їжею дитячі будинки та хоспіси, що було б особливо доречно в Україні, де соціальні служби відчувають нестачу фінансування.

Слідкувати за їхньою діяльністю і за тим, як вони вчиняють з відходами, важко. Втім, це не виключно українська проблема, звичайно: у скандинавських країнах, наприклад, середньостатистична сім’я щороку викидає продуктових відходів на 900 євро.

Що робити задля покращення екологічної ситуації в світі?

Щонайменше можна на 10% зменшити виробництво одягу. Так, бренди пропонують переробку власного продукту. Проте система «принеси речі на переробку і отримай купон на наступну покупку» – не зовсім про екологічність.

Аргументи на користь екологічного способу життя

Я просто люблю себе. Якщо я пратиму речі поганим порошком – у мене буде алергія. Конкретно у мене. Якщо я куплю неякісну їжу – погано буде мені, моїй родині. Насамперед мене хвилюють я і моя сім’я. Якщо планетi буде недобре, недобре буде й менi. Дуже проста формула

Про проблеми утилізації сміття

Як я вже казала вище, утилізації як такої в нас немає. Я їжджу на сортувальну станцію в Києві та іноді спостерігаю, як люди приходять туди родинами, навiть з дитячими возиками, привозять туди сміття на таксі. Тобто сприйняття екологічності у людей все-таки змінюється, що добре, але, знову ж таки, не потрібно паразитувати на почутті провини.

А от Японія маленька, в ній живе величезна кількість людей, тож, якщо вони не сортуватимуть сміття, їм просто не буде де жити. Власне, саме тому там існує 45 категорій сортування сміття. В Україні все інакше.

Фото: Вероніка Монакова