Після 11 років життя та кар’єри у США повернутися в Україну, щоб знайти другу половинку. Це про львів’янина Алекса Топольського — головного героя шоу «Холостяк–12», на заваді якому не стала навіть повномасштабна війна. JS розпитав (не) холостяка про підводні камені реаліті та стосунки під час війни. 

Очікування/реальність 

Не очікував, що реальність буде настільки емоційно насиченою. Напевно, десь у мені все ж ховалася думка, що в цій історії буде присутній елемент шоу… Але так було до певного часу. До того ж проєкт допоміг мені краще пізнати себе. Хтось із мудреців сказав: «Насправді все життя чекаєш зустрічі з Кимось, хто зрозуміє тебе і прийме таким, яким ти є. Зрештою, виявляєш, що цей Хтось завжди з тобою. І це ти сам».

Від чого довелося відмовитися заради участі в реаліті?

Повністю — ні від чого, лише тимчасово. До цього часу мені не доводилося розлучатися з моїм песиком Кінгстоном так надовго, а також залишати бізнес на мого менеджера. Цей період також був перевіркою на те, наскільки ефективно у мене побудований контроль над бізнесом. Кілька апартаментів довелося закрити через неприємності, які менеджмент не зміг вирішити без мене. Натомість тепер я бачу, що мені потрібно покращити в управлінні.

Висновки, зроблені після участі у проєкті

Кожна людина має унікальну історію життя. Я зрозумів, що кожен із нас насамперед має шукати шлях до себе. Як співає Enigma в пісні Return to Innocence.

У мене ж до проєкту був дуже різноманітний життєвий досвід, і були моменти, коли я себе втрачав, знаходив, спотикався, падав, вставав. Іноді не розумів, куди йти. Страждав і радів. Коли ж прийняв той факт, що це і є життя, я став набагато легше ставитися до складних ситуацій або «чорних смуг». Як-то кажуть: ми б не змогли відчути всю радість і дзвінкість сміху, якби не пережили всю гіркоту смутку.

 Чи наразі твоє серце зайняте?

Моя історія у проєкті наближається до фінального рішення. Можу лише сказати, що це буде дуже емоційно та чуттєво. Скоро все дізнаєтеся (усміхається).

Про ідеальний формат стосунків

Ми тримаємося за руки, коли ходимо в магазині. Я граю з її волоссям, поки ми дивимося фільм, вона гладить мою руку. Від того, як вона солодко говорить, у мене виникає бажання перервати її поцілунком, не даючи закінчити речення. Ми спокійно лежимо на пляжі, читаючи одне одному книгу, або просто насолоджуємося шумом океану, заколисуючи одне одного в обіймах.

У мені солодким сном спить романтик, якого, якщо розбудиш, дуже складно буде зупинити. Йому хочеться творити, вигадувати, дбати, грати, він захоплюється і забуває про все на світі, відкриваючи своє серце назустріч коханню.

Вплив війни на стосунки

Війна, як збільшувальна лупа: показала, у яких стосунках пара насправді. Чи є там взаємовигода, чи банальна звичка, а чи справжнє кохання. Коли дивлюся кадри з українськими захисниками, які повертаються додому до коханих, як вони тонуть в обіймах, у мене стискається серце.

Показала, що у стосунках може бути краще, міцніше, довше і романтичніше, або ж час ставити тумбочку між ліжками.

Для чоловіків під час війни їхня жінка та сім’я — це та нитка, яка поєднує його з мирним життям і всім тим, що він любить. Наскільки ця нитка міцна, залежить від обох у парі. Війна або її зміцнить, або розірве.

Чи потрібно працювати над стосунками?

Міцні стосунки — постійна робота. Як у школі: отримав двійку, прийшов, зробив роботу над помилками, виправив, продемонстрував — сідай, 12. Так і в стосунках, ми завжди одне одному даємо фідбек, навмисно чи підсвідомо. Важливо бачити та чути свого партнера.

Тому необхідно тримати руку на пульсі, щоб вчасно відстежити ці миттєві, практично невидимі знаки на початковій стадії, які шепочуть нам на вухо, що щось не так. Вони ніколи не кричать нам в обличчя. Це мистецтво, підвладне всім, хто хоче його опанувати.

Алекс Топольський до та після проєкту

Я навчився краще читати людей. Ніколи раніше так не дослухався до своєї інтуїції, як на проєкті. Узагалі не знав про її існування. Вміння ставити себе на місце іншої людини також не було моїм сильним боком до реаліті.

Начебто твоє ось-ось поруч… Але, як витончений тендітний метелик, вилітала з-під носа, прямуючи до тих, хто готовий його зловити і втримати. Цей стан — бути повністю оповитим «справжнім моментом». Так-так, знаю, що ви на це скажете. Це набридла фраза і таке банальне кліше, але я впевнений, ви зі мною погодитеся, що цінність цього стану ще більша, ніж цінність забобонів про нього.

Але всім, хто хоче відчути божественний слід, який цей стан залишить в історії вашої свідомості, раджу відпустити минуле і не думати про майбутнє. І тоді, можливо, двері в цей ілюзорний світ метеликів, що пурхають, відчиниться вам (усміхається).

Благодійність, бізнес та особисте життя під час війни

Я створив і завдяки найкращим на ринку курсам навчив команду кваліфікованих віртуальних асистентів із країн, як-от Філіппіни та Малайзія. Вони дуже ефективно справляються з усіма завданнями, чи то онлайн-маркетинг, скейлінг різних видів бізнесу, чи повний менеджмент моєї мережі апартаментів у Лос-Анджелесі та Маямі.

Люди — найважливіший капітал. Саме моя команда і дозволяє мені тримати баланс між бізнесом й особистим життям. Я зі свого боку фокусуюся на глобальному плануванні та вибудовуванні системи, що дозволяє отримувати пасивний дохід за мінімальних витрат часу.

Про стосунки під час 11-ти років життя у США

Ми зустрілися в місці, де шанси знайти кохання такі ж не високі, як… Ну не знаю, припустимо, зустріти Анджеліну Джолі в одній із львівських кав’ярень (сміється). Шанси мінімальні, але все ж вони є. Це був нічний клуб у Мангеттені.

Я побачив героїню мого майбутнього кіно. Вона прямувала до виходу з клубу, я підійшов, зупинив її, подивився їй у вічі і сказав: «Ти нікуди не підеш». Вона посміхнулася і запитала чому. На що я відповів: «Тому що наша ніч тільки починається». Взяв її за руку і привів до нашого столу. Так і розпочалася наша історія.

Чому вирішив шукати другу половинку саме в Україні, а не у США?

Я не є прихильником стосунків, побудованих на взаємовигоді. Прагнув зустріти в Україні дівчину, з якою у нас будуть щирі емоції, тепло і справжнє кохання. А стосовно переїзду… Себе вважаю незалежною людиною, і мені імпонують такі ж самодостатні дівчата. Мені важливо, щоб у парі були насамперед спільні цінності та збігалися погляди на життя. Якщо все це є, вирішити, де жити, не є проблемою.

Боротьба за кохання — це…

Наріжна тема, яка лежить в основі будь-якого якісного роману або сценарію для голлівудського фільму на кшталт Notebook, де є протагоніст, мета, перешкоди, боротьба та гепіенд. Напевно, вже пришили мені тавро «циніка» після цих слів, але я вас здивую: це один із моїх улюблених фільмів. Та якщо говорити про реальне життя, «боротьбу» за кохання я не приймаю і не вірю в це.

І що взагалі означає «боротися за кохання»? Я зроблю все можливе, щоб переконати її, що саме я — той єдиний? Це вже більше схоже на ринкову угоду. Але ж ми не на ринку, а кохання не товар. Тож побажай їй всього найкращого, зачини двері, з’їж морозиво або відправся у відпустку під пісню Боббі Макферріна Don’t Worry Be Happy і рушай далі. Буде ще багато дверей, через які захочеться зайти. Найголовніше — не забувати свій шлях і місію в цьому житті. Бо так і будеш стукати, не реалізувавши себе як людина.

Після перемоги України насамперед я…

Зводжу маму в одну з наших улюблених львівських кав’ярень посмакувати філіжанкою лате та мигдальними круасанами, згадуючи мого батька та найкращі моменти з дитинства.