Не може не тішити той факт, що все більше українців повертаються додому. JS розпитав сім’ю Анатолія Анатоліча про їхній досвід і ділиться з вами їхньою першою сімейної фотосесією після повернення в Київ.

Одинадцять місяців Юла з трьома дітьми тимчасово мешкала в Парижі. Анатоліч як багатодітний тато мав змогу виїжджати за кордон. Але це було рідкістю, тож більшість часу вони жили окремо.

Юла: «Наші діти з дитячого садочка навчаються у французькій міжнародній школі в Пущій-Водиці. У березні минулого року, коли нам довелося швидко ухвалювати рішення, куди їхати, бо у свій будинок через постійні обстріли ми повернутися не могли, школа запропонувала довчити дітей у Франції.

Невдовзі відновили світлопостачання, і от ми повернулися. Увесь цей час не припиняли думати про дім. І щойно стабілізувалася ситуація зі світлом, повернулися. З найменшим, Нілом, нам було би складно зробити це раніше. Зараз ми щасливі. Щасливі бути вдома!»

Анатоліч: «Коли я мешкав сам у будинку, зовсім не відчував його душу, адже життя в ньому створюють діти. Він був порожнім. Дуже сумував за дитячим сміхом і вечерями за великим столом.

Я щасливий щоранку возити дівчат до школи і гуляти ввечері з Нілом. Лягати в тепле ліжко з дружиною і планувати вихідні всією сім’єю. Ми ніколи не хотіли жити за кордоном. Повернення сім’ї було лише справою часу. Дім — найкраще місце в світі. Дякуємо ЗСУ, що живемо у вільній Україні».

Фото: Марина Комарицька