У травні у День матері засновниця Guzema Fine Jewelry та Guzema Foundation Валерія Гузема поділилася новиною про подвоєння свого статусу щасливої матусі — разом із коханим Тимуром Фаткулліним очікує на другу дитину. JS розпитав Валерію про життя на дві країни, підготовку до пологів і власний досвід «виживання» у режимі «війна — бізнес — вагітність». 

Про сімейне життя на дві країни

Сказати, що це складно — не сказати нічого, тому що війна ще раз підкреслила, найголовніше — це, коли твої рідні поруч, і, на жаль, вона забирає цю можливість. Війна зачепила кожного українця — когось більше, когось менше. Мабуть, у кожного вже є якісь втрати серед близьких знайомих, знайомих друзів, родичів.

Моєму синові днями виповнилося вже 2. Ці півтора року відчуваю шалений біль, коли мушу їхати десь у відрядження чи у справах. Сідаючи в таксі, часто плачу і не можу нічого з цим вдіяти.

Відстані та логістика виснажують. Зазвичай люблю подорожувати, але за таких обставин можна зненавидіти ці аеропорти, вокзали, дороги. Зараз, на жаль, у нас таке життя.

Намагаюся все встигнути. Для себе зрозуміла, що мені вкрай важливо якомога більше бути поруч із чоловіком. І тому ми підлаштовуємо свої графіки так, щоб мати можливість більше часу проводити разом. Нещодавно я вмовила його поїхати на благодійний івент у Чернігів, де ми розігрували лот від бренду. Це було схоже на побачення, ще й чудові декілька годин тет-а-тет разом у дорозі.

Про вигорання під час волонтерства та благодійності

Звісно, були вигорання. Заздрю тим, у кого його не було. Я досить емпатична, тому, на жаль або на щастя, кожну історію, кожну подію проживаю через себе. Зізнаюся, що мені це вкрай складно дається. Уже понад рік одна жахлива новина перебиває іншу, не менш жахливу.

Коли ти бачиш, що дійсно комусь можеш допомогти, або ти розумієш і знаєш, що ти, твоя команда і загалом твоя діяльність врятує комусь життя. Це складно усвідомити, однак щоразу, коли у мене опускаються руки, думаю про те, що сьогодні–завтра цим дроном, тепловізором чи автівкою ми можемо реально врятувати не одне життя. І ось це дає мені заряд рухатися далі.

Про реакцію коханого на новину про те, що вони вдруге стануть батьками 

Найпершим, як завжди, дізнався чоловік. Звісно, це щастя. Я чітко усвідомила, що жити треба сьогодні й зараз, і кожну годину, і кожен день, і кожну хвилину, кожну секунду. Зараз ми, як ніколи, відчули, цінність таких хвилинок разом і кожного прожитого дня.

Були думки, що це не на часі і як усе організувати, але потім я зрозуміла, що немає нічого такого, із чим би ми не впоралися. І так, імовірно, це буде складно. Не купаюся в ілюзіях. Про це можемо поговорити з вами за пів року. Мені здається, що вагітність — найкраще, що могло б статися цього року. Величезне щастя.

Про стресостійкість та обмеження потоку новин

Ви знаєте, що під час вагітності організм виробляє стероїдні гормони, які допомагають жінкам легше переживати всі зміни. Вони дійсно заспокоюють організм і допомагають легше сприймати все навколо. Проте я припинила читати таку велику кількість телеграм-каналів, новин та іншої інформації, як раніше, оскільки це заводило мене в депресивний стан.

Усі погані новини та глобальні події й так доходять дуже швидко. Тому обмежила себе кількістю каналів, і мені стало легше.

Здавалося, якщо ти десь поза межами України, то тобі має бути легше, можна відпочити, виспатися, але нічого з цього. Коли тут страхи та тривоги, то в Європі вони стають ще сильнішими, оскільки ти ще більше переживаєш за своїх рідних. Тому мені в Києві навіть спокійніше спиться.

Про вибір лікаря та клініки для пологів

Класне питання. Ще вирішуємо, де народжувати, бо купа нюансів і я трошки розгублена, якщо чесно. Ми розглядаємо три варіанти: США, Іспанію та Україну. Не вибрали остаточно клініку, про лікаря ще, у принципі, рано говорити, поки визначаємося з місцем.

У першу вагітність лікаря мені порадили друзі, і я була задоволена вибором. Тепер сподіваюся, що зможу знайти такого ж гарного фахівця, якщо доведеться народжувати за кордоном. В інстаграмі мені дівчата вже дали купу порад стосовно клінік та лікарів. Соцмережі інколи рятують, навіть у такому досить інтимному питанні.

Наприклад, коли я була в Китаї у відрядженні, зробила УЗД, бо знала, що там потрібно зробити на певний тиждень. Потім, коли була в Барселоні, закінчився наступний триместр, і я також зробила УЗД. Потім так само в Торонто.

Друга вагітність дається складніше, особливо фізично. Іноді даю собі трохи часу, оскільки, коли починаю набирати темп, мені важко зупинитися. Намагаюся досягати малих досягнень і коли відчуваю, що втомилася, беру невеличкий тайм-аут, навіть якщо це означає припинити всі справи та полежати дві години.

Лайфхаки, як жити в режимі «війна — бізнес — вагітність»

Надавати собі можливість сконцентруватися на тих речах, які дійсно важливі. Не дати соціуму керувати тобою, а самим керувати своїм життям. Й ось це дуже важливо — не піддаватися цьому соціальному впливу, а бути на своєму місці, бути собою, рухатися в напрямку, який ти обрала, а не туди, куди тебе несе.

Приділяти час собі. Для мене особисто це означає мати час для себе, для дитини й для чоловіка. Це те, що мене підтримує, допомагає мені зарядитися силою, енергією і надихає. Це там, де я можу повністю переключитися. Я не соромлюся вимкнути телефон і зникнути на добу, якщо відчуваю, що це мені необхідно.

Про різницю між цією вагітністю та попередньою

Друга вагітність відрізняється від попередньої, особливо через фізичний стан. Якщо говорити про першу вагітність, то вона пролетіла, як 1 день. Здається, що я взагалі нічого не зрозуміла. На той час працювала дуже багато і часто подорожувала. Ми активно проводили час: ходили в гори, ночували в наметах.

Життя було насиченим, і тепер шкодую, що не змогла трохи сповільнитися і сконцентруватися на своїх почуттях. Нині розумію важливість цього, але, на жаль, навколишні обставини ставлять мене в складну ситуацію, де я маю докласти великих зусиль, щоб знайти трохи цього часу і насолодитися цим станом.

Це дуже сакральний період, яким просто must насолоджуватися, розмовляти з дитиною, відчувати ось цей конект. У тобі вже жива людина, живий організм, і він уже розвивається. Усе, що я роблю, впливає на неї, вона чує мене і реагує на мої дії.

Пам’ятаю, що під час першої вагітності я багато слухала музику, ходила на концерти та вчилася. Зараз, на жаль, не завжди є можливість робити це повною мірою, але іноді просто потрібно сісти, покласти руки на живіт і насолодитися приємною музикою і чимось солоденьким поруч і просто побути тет-а-тет. Це важливо.

Про улюблені речі у «вагітному» гардеробі

Одяг, який я найбільше люблю, це лосини з корсетом, що підтримує. Вони дуже зручні, і я впевнена, що кожна вагітна жінка зрозуміє мене. Нещодавно усвідомила, що вже на 8-му місяці вагітності, тому відкрила свій старий «гардероб для вагітності» та дістала всі сукні.

Раніше не приділяла цьому особливої уваги, не те щоб зовсім ігнорувала, просто носила те, що мала. Але тепер, на мій подив, у мене є бажання насолоджуватися процесом підбору одягу та прикрас. З того, що дійсно втратило актуальність, — це підбори. Вдягаю їх тільки на танці.

Про baby-шопінг та облаштування дитячої кімнати

У першу вагітність я нічого цього не встигла, народила на 2 тижні раніше строку. Коли їхала до пологового, дитячої кімнати й близько ще не було. Але мене врятували подружки, які на бейбішавер подарували все і навіть більше. Я й досі роздаю ці подарунки знайомим вагітним, бо на одного малюка того було занадто.

Для майбутньої дитини мої покупки ще не розпочато, але з попереднього досвіду є декілька брендів, які я точно продублюю. З меблів: Sleep Onnn та Oliver Furniture. З корисностей: зволожувач повітря Dyson, кокон для першого місяця Cocoonababy, гамак від BabyBjörn, візочок із люлькою Cybex, для подорожей — Yoyo, для мами — Medela hands-free…

---

Фото: Аня Гончарова