Творча спілка Phil It ніжно занурює нас у світ спогадів і повертає до місця, де простір між «була» і «не стала» наповнений тишею, яка все ще дзвенить у пам’яті. Пісня «Пірнаю» — мовби море після бурі, коли найгірше вже позаду і перші промені сонця проникають у воду, підсвічуючи всю глибину.

Тут тиша стає голосною крізь слова. Спогади — рятівним обрієм і водночас гірким випробуванням. Дотики й легені пам’ятають те, що серце просить відпустити.

«Пірнаю я — у спогадах, до забуття…» — ці рядки не про те, щоб стерти. Вони про те, щоб згорнути біль у м’який клубок пам’яті, з якого іноді боляче, але завжди є сила дихати далі.

Це перегукується з відео, героїнею якого стала українська фрідайверка, багаторазова чемпіонка світу Катерина Садурська. Ідея запросити Катерину до співпраці виникла у Пилипа Коляденка (ідейного засновника творчої спілки) ще рік тому, але реалізувалася саме зараз, коли з’явилася «та сама» пісня.

Шлях спортсменки та її вміння занурюватися у глибини без страху стали ідеальним відображенням головного символу «Пірнаю». Сцени занурення Катерини знімали у Греції, у водах Каламати, де вона готувалася до Чемпіонату світу.

У відео — контрастує два світи і стани. Вона — у воді, у своїй стихії, де їй добре. Він — серед холодних міських джунглів. І єдине, що їх поєднує, — це спогад.

Phil It запрошує слухача не ховати біль, а змінити його енергію — зробити його частиною своєї душі, а не тінню, що кидає темряву.

Фото: Шавловська Тетяна