Кінець року традиційно спонукає озиратися назад — рахувати досягнення, переосмислювати рішення, шукати відповіді. Але ця розмова не про підсумки. Вона — про свободу бути недосконалою, справжньою і чесною з собою.

У новорічній зйомці спеціально для JetSetter.ua Олена Вишнякова, авторка книги Mama in Balance, говорить про внутрішній баланс без ілюзій, самокритику, яка не робить сильнішою, і право жінки жити на повну — без провини й пояснень. Це сповідь недосконалої жінки, яка обирає рух, досвід і життя замість страху не відповідати чужим очікуванням.

Кінець року — це зазвичай час підсумків. А що для вас сьогодні важливіше: підбивати підсумки чи дозволяти собі відпускати?

Для мене важливіше планувати, мріяти й надихатися. Те, що було, — уже стало досвідом. У ньому не варто застрягати. Життя надто коротке для нескінченного аналізу минулого. Усе погане відпускай і лети в новий досвід. Там завжди цікавіше.

Коли ви вперше відчули, що надто часто розмовляєте з собою мовою докору, а не підтримки?

Це не моя історія. Я дуже рано навчилася зупиняти себе навіть на рівні думки докору. Я достатньо доросла, щоб розуміти: я — та людина, яка має цінувати й любити себе найбільше. Безумовно. Помилки — це не вирок, а уроки. Зрозуміла, що не працює, і біжиш жити далі. Життя надто цікаве, щоб зупинятися на самобичуванні.

Чи пам’ятаєте момент, коли зрозуміли: самокритика більше не робить вас сильнішою?

Так, ще в студентські роки. Я помітила, що самокритика не допомагає мені рости. Нас і так у житті буде критикувати достатньо людей. Дуже важливо, щоб ми самі до них не приєднувалися. Я обираю бути в команді тих, хто підтримує себе.

За що жінки найчастіше корять себе і за що, на вашу думку, цього точно не варто робити?

Жінки в цьому дуже креативні. Ми вміємо вдарити себе в найболючіше місце. Але самодокори не мотивують — вони зупиняють. Я бачу в них лише обмеження. Робіть тільки те, що рухає вас уперед і робить сильнішою.

Чи є у вас відчуття, що сучасна жінка живе в постійному режимі «треба» — недостатньо хороша, недостатньо уважна, недостатньо ідеальна?

Так, звісно. Ми живемо у дуже вимогливому світі, де від жінок очікують забагато. А іноді — навпаки, не очікують нічого. Не очікують, що жінка може бути щасливою незалежно від віку. Що може бути сміливою, активною, живою.

З якою формою внутрішньої провини вам було найважче розпрощатися?

Я не живу у провині. І нікому не раджу. Живіть у повазі до себе, у дозволі на щасливе, наповнене
життя. Коли ви востаннє дозволили собі бути втомленою — без пояснень і вибачень? Це трапляється часто — коли занадто багато справ, зустрічей, подій, поїздок, розмов. І знаєте що? Я люблю цю втому. Краще втомлюватися від активного життя, ніж від відчуття, що ти живеш не своїм життям.

За що ви точно не будете корити себе нового року?

За новий досвід.
За помилки.
За сльози.
За страхи.
За бажання встигнути все й не встигання.
За великі плани, які не завжди здійснюються. У мене завжди є план B, і цього достатньо.

Чи є річ, яку ви роками вважали своєю «слабкістю», а з часом зрозуміли, що це — частина вашої сили?

Емпатія. З нею непросто жити серед людей, коли відчуваєш кожного серцем. Але я навчилася жити з цим, не травмуючи свою тонку душу.

За яку свою недосконалість вам сьогодні хочеться подякувати собі?

Я вдячна собі за те, що, пройшовши багато доріг і зустрівши багато людей, залишилася вірною своїм цінностям. І за те, що я недосконала — у всьому. Бо завжди є куди рости й що вдосконалювати.

Що було найскладніше — дозволити собі помилятися чи дозволити собі не пояснювати свої рішення?

Я можу пояснити будь-яке своє рішення. Я раціональна людина й не ухвалюю рішень в емоційному стані. Внутрішній баланс дає мені можливість зважувати й обирати те, що правильно для мене саме зараз.

Чи був у вашому житті момент, коли ви обрали «неправильний» шлях і згодом зрозуміли, що він був єдиним правильним?

Таких моментів було багато. Часто ми розуміємо правильність рішення лише з часом. Тому не сумуйте за «помилками». Можливо, просто ще не настав момент, коли життя покаже: це було правильне рішення або дуже цінний і необхідний досвід.

Що сьогодні для вас означає бути «достатньою»?

Бути живою. Я жива — і я достатня. Я заслуговую на повний, справжній full experience цього життя.

Що б ви хотіли сказати жінці, яка читає це інтерв’ю й досі вважає себе «недостатньою»?

Недосконалість — це і є життя. Ідеалів не існує. Є лише жива недосконалість, яка хоче бути кращою й у своєму русі проживає наповнене життя. А вважати себе досконалою — це вже не філософія, а діагноз.

---

Producer: Rostyslav Arno
Photo: Agapov and Arno
Style: Yliko
MUAH: Olena Ivleva