DOROFEEVA відкриває новий етап у своїй творчості, презентуючи англомовний реліз FEEL THE HEAT.

«Раніше я створювала музику насамперед для себе, а зараз думаю, що вона означає для моєї країни. У своїй творчості мені важливо підсвічувати не лише себе як артистку, а й Україну — показувати її сучасною, стильною та конкурентною, і не лише через війну, фольклор чи спорт, а й через сучасну попмузику. FEEL THE HEAT — це пісня, у якій є все, що мене драйвить і надихає: емоції, пристрасть, сексуальність. Але водночас для мене було важливо, щоб у ній відчувалася сила, талант, культура і краса нашої нації», — розповіла Надя.

Нове звучання мелодії для гопака

У дропі треку звучить інтерпретація мелодії, під яку танцюють гопак, — один із найдавніших танців України. Над англомовним текстом працювали американські сонграйтери Jamison Fox і Warrick Runnels. Зведення робив американський продюсер Ken Lewis, дворазовий володар Grammy.

«Коли ми працювали над треком і дійшли до дропу, у мене в голові раптом зазвучала мелодія, під яку танцюють гопак, — так, як я її пам’ятала. Я наспівала її, а мій співавтор Міша Кацурін перетворив цю ідею на виразний звук. У той момент ми зрозуміли, що знайшли саме те, що шукали: спосіб переосмислити український культурний код мовою сучасної попмузики. Після цього ми увімкнули відео легендарного ансамблю Вірського: сила, енергія та емоції — усе, що робить гопак таким унікальним, живе в кожному їхньому русі. І саме це можна побачити та відчути в кліпі, до якого ми запросили танцівників ансамблю», — додає артистка.

Елементи фольклору та символи незламності

Разом з режисером Русланом Маховим артистка інтегрувала у кожну частину відео елементи української культурної спадщини, надавши їм нових символічних значень.

Рушник як зв’язок між минулим і теперішнім, намисто як символ вроди та естетики, ліжник як носій пам’яті й тепла, фрагменти гопака як мова енергії та руху, присутність ансамблю імені Вірського, який із 1937 року представляє український танець у світі, — як втілення живої сценічної традиції.

Поряд із цим — образи сучасності: ветеран з біонічним протезом як символ досвіду війни, сили й трансформації, а також жіночий образ у маскулінному силуеті — як прообраз жінок, які в сьогоднішніх реаліях беруть на себе ролі, традиційно асоційовані з чоловічою силою: стають опорою для інших, діють рішуче й несуть відповідальність там, де цього вимагає час.

Над етнічним контекстом команда працювала разом із фольклористкою та дослідницею української традиційної культури Яриною Сізик — щоб зберегти глибину, але говорити мовою сьогодення.

Які бренди бачимо у кліпі?

Проєкт об’єднав українських креаторів, які вже є частиною міжнародного культурного простору. У стилі — елементи від українських дизайнерів: Ruslan Baginskiy, Litkovska, TTSWTRS, Gushka, GUDU.