Анастасія Цимбалару знялася в образі нареченої для постера майбутньої весільної комедії «Дівич-вечір», і за лаштунками ми розпитали про весілля мрії та чому вона так і не стала новою Холостячкою.
Анастасіє, яким має бути весілля вашої мрії?
Ще не було, мабуть, весілля моєї мрії. Я і не так багато разів, власне, виходила заміж. Тому, сподіваюся, весілля моєї мрії тільки попереду. Але сьогодні відбулась одна з найграндіозніших репетицій цього дійства в моєму житті. Давай трошечки поговоримо про цю зйомку.
Назви 5 пунктів, які мають бути на твоєму майбутньому весіллі.
- Не має бути медіа.
- Має бути наречений.
- Має бути доречність цього дійства.
- Відчуття безпеки, відчуття душевного спокою.
- І має бути найближче коло близьких серцю і духу людей.
Дуже банально, але зараз це велика цінність.
Які в тебе взагалі емоції? Чи сподобалося?
Я у захваті. По-перше, щоразу, коли на тебе приміряють цю весільну сукню, байдуже, чи це зйомка, чи життя, ти знаєш, це завжди дуже особливий момент. Почуваєшся одразу принцесою, дівчинкою своїх мрій.
На сьогоднішній зйомці я була в образі нареченої. Ба більше, нареченої, якій дозволили випустити тіньову сторону назовні. Я купалася у весільному торті, я відводила душу, я показувала всіх своїх демонів.
Тому можу вважати, що це буде точно яскраво і цікаво для глядача, бо мені було сьогодні надзвичайно кайфово провести цей ранок саме так.
Оскільки в нас весільна тема, поділися своїм топом весільних комедій.
1. «Наречена-втікачка». Мені здається, це класика.
2. Потім «Батько нареченої» — ми якраз сьогодні з тобою говорили про цей неймовірний фільм.
3. Є класний фільм з Енн Гетевей про двох подружок-наречених — «Війна наречених».
І мені б дуже хотілося, щоб і в українському кінематографі з’явилася якась класна, легка, динамічна, приваблива історія для жінок, на яку б я могла, наприклад, захопити свою подружку, піти в кінотеатр, посидіти, порефлексувати, порюмсати, посміятися від душі, можливо, випити келих ігристого під час перегляду і просто класно кайфанути, відвести душу, провести час у колі найближчих подруг і подивитися історію, яка б нам відгукувалася з великого екрана. Тому будемо сподіватися, що це найближчим часом реалізується.
Ти розповідала, що тебе запрошували на проєкт «Холостячка». Чому відмовилась?
Останні три роки мене, мабуть, переслідувало це питання, чи взяла б я участь у цьому шоу. Я вважаю, що у нинішніх обставинах, у яких є наша країна, особисто для мене ця історія неможлива. Це цікавий формат, це, безумовно, дуже цікавий досвід, але поки є низка обставин, я себе у форматі такого шоу не бачу.
Можливо, у майбутньому, коли буде мирний час, я ще раз розгляну цю пропозицію.
Нещодавно ти знялася у кліпі з Ахтемом Сеітаблаєвим. Як тобі працювалося знімальному майданчику?
Це був один із найкомфортніших знімальних майданчиків: злагоджена робота команди, щира, тепла атмосфера, турбота та підтримка партнерів, тому працювати було суцільним задоволенням. Прямої взаємодії в кадрі саме з Ахтемом у мене не було, але нас обʼєднувала спільна історія.
Однак я не втрачаю надії колись усе ж зустрітися з ним у спільному великому проєкті.
Чи хотіла би попрацювати з ним як із режисером і яка роль твоєї мрії?
Ахтем — один із найпотужніших режисерів та акторів сучасного українського кінематографа, тому, звісно, попрацювати з ним — велика удача для будь-якого актора. Поки це залишається мрією. Але на знімальному майданчику кліпу «Лейла» він пообіцяв, що невдовзі ми обовʼязково поспівпрацюємо, тож ловлю його на слові (усміхається).
У кліпі ти брюнетка. Чи був період, коли ти була і в житті нею? Чи готова ти зараз до кардинальних змін в образі? Можливо, хотіла би перевтілитися для якоїсь ролі?
Бути брюнеткою для мене не новина. Тривалий час я мала саме такий колір волосся, і він близький до мого натурального відтінку. Але все ж ідентифікую себе виключно зі світлим кольором волосся, бо вже понад 10 років я фарбуюся в білявку. Проте подібний експеримент заради образу — дуже цікавий і давно омріяний.
Я часто кажу в інтервʼю, що залюбки погодилася б на будь-які експерименти із зовнішністю заради цікавої ролі: набрати вагу, схуднути, підстригти волосся чи поголити його геть — цікавий виклик для самої себе, на який я залюбки погоджуся.
Подібні зміни для втілення певного персонажа в кіно — не рідкість для західного кінематографа. Сподіваюся, ця практика підготовки до ролі прийде і до нас. Поки у нас затверджують актора, який підходить за типажем, більше орієнтуючись на його зовнішні дані, а не на професійну експертність.
Ти дуже багато працюєш над собою. Чи не хочеться інколи плюнути і сказати: «Та ну його все! Де мій шматок улюбленого торта?» Що допомагає зараз тримати себе в ресурсі?
Звісно, бувають такі моменти! І я вважаю, що іноді дозволити собі той самий шматок улюбленого торта — теж частина турботи про себе. Я взагалі намагаюся не перетворювати роботу над собою на нескінченну гонитву за ідеальною версією себе.
Бо можна так захопитися самовдосконаленням, що забути просто жити й отримувати задоволення.
Зараз мене найбільше наповнюють прості речі: час із близькими, улюблена робота, можливість побути наодинці із собою, змінити обстановку, виспатися. І, мабуть, найголовніше — я вчуся чути себе. Не вимагати від себе постійно бути продуктивною, красивою, енергійною та все встигати.
Іноді найкращий спосіб повернути собі ресурс — просто дозволити собі нічого не робити. І з’їсти той торт без жодних докорів сумління!
Інтерв’ю: Олександра Максименко
Фотограф: Дмитро Перетрутов





Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: