Мережею розлетілася новина про «таємне весілля» одеського ресторатора Савви Лібкіна та телеведучої Анастасії Даугуле.
JetSetter звернувся до пари, щоб отримати офіційні коментарі. Савва та Анастасія підтвердили інформацію про шлюб, спростували вигадані факти інших медіа, розповіли цікаві деталі, поділилися світлинами з церемонії розпису та концептуальною фотосесією, що передає їхні почуття та кінематографічну атмосферу Одеси.
Прекрасна Одеса і складні часи. Які емоції ви відчували в день весілля?
Савва:
Я стандартно хвилювався: чи все мине добре, що з організацією, фотографами, музикою, їжею — з усім-усім-усім. Серйозно обдумував меню. Знайти сукню для Насті в Одесі — ще та задача. Нам допомогла Ольга, власниця мережі магазинів Symbol.
Початок вересня, хороша погода. Я не залучав жодної агенції. Весільні сценарії від агентств доволі банальні. Тому все організовував сам, разом зі своєю командою. Не все пройшло ідеально: були певні нюанси, організаційні збої. Але вже як було, так було.
А ще я був щасливий.
Бути щасливим — це взагалі свідомий обов’язок. Але того дня я просто був щасливий. Як, чесно кажучи, і протягом усього нашого знайомства з Настею. Я завжди був закоханий у неї, і це ніколи не було таємницею.
Анастасія:
Війна навчила, що життя не можна відкладати. Усе може раптово змінитися будь-якої миті. Варто зустрічатися, кохати, одружуватися, негайно починати все, що відкладали на кращі часи.
У день нашого весілля в Одесі не було повітряних тривог, не було обстрілів, що є рідкістю. Ми заздалегідь продумали, як забезпечити безпеку, маршрут до укриттів, але тривог не було. Була радість — як основна емоція.
Який формат весілля ви обрали? Чи було святкування, крім офіційної частини?
Савва:
Ми розписалися в Центральному РАЦСі — із суворими жінками-розпорядницями. А святкували на «Дачі». Це була дуже камерна вечірка: лише 18 людей разом із нами. Хто був серед гостей, розповісти не можу: це закрита інформація.
Анастасія:
Відбулася реєстрація шлюбу та святкування у невеликому колі близьких нам людей.
Ви зробили дуже стильну парну фотосесію. Хто обрав таку концепцію? Атмосфера фото нагадує справжнє одеське кіно.
Савва:
У мене була ідея зробити небанальну фотосесію, яка б відображала наші з Настею особистості. Я запросив двох фотографів із різним баченням. Авторами майже всіх сцен були ми самі, лише кілька ідей запропонував фотограф.
Горе-журналісти знайшли фотографії та почали вигадувати якісь історії про наше весілля.
Ви — єдине видання, яке звернулося до нас по коментарі та офіційні кадри. JetSetter.ua єдиний поставив мені пряме запитання, а не почав вигадувати.
Анастасія:
Ідея фотосесії належить Савві. Він розробив естетику і продумав локації. Перший пункт маршруту молодят — ринок «Привоз» в Одесі. Ми пройшлися овочевими та рибними рядами, придбали сир у молочному павільйоні. Савву знають усі продавці, подарували нам диню. Я була у блискучій сукні з паєтками, на шпильках, з цією динею в руках.
В овочевому ряду Савва купив пучок петрушки, і він перетворився на весільний букет.
Після «Привозу» поїхали до моря. Яка Одеса без моря? Гуляли по Ланжерону, пірсу, підіймалися на знаменитий одеський камінь у Відраді. Також заїхали в санаторій Чкалова, в оранжерею. Там особливий вайб.
І, звісно, у маршруті був ресторан «Дача».
Утім, фотографувалися не за столом, а на кухні. Савва смажив картоплю та рибу. Я допомагала, подавала кухонні гаджети. Так, це все в день весілля, прямо у весільному вбранні.
Якими словами опишете вашу історію кохання?
Савва:
У моєму житті така історія — єдина. Життя довге, але ця історія абсолютно унікальна. Я був би радий, якби про нас із Настею зняв фільм Вуді Аллен. Це було б геніальне кіно. Сценарій точно вартий Вуді Аллена — на всі сто відсотків. До того ж це один із моїх улюблених режисерів.
Усе, що відбувається між мною та Настею, відбувається по-справжньому і на сто відсотків. Усі почуття справжні, дуже сильно справжні.
Анастасія:
Артхаусне кіно з елементами драми та комедії. Історія, схожа на кардіограму з піками та спадами, з екстрасистолами. Але завжди захоплива, запаморочлива та натхненна.
Розкажіть, як любите проводити разом час? Чи з’явилися у вас сімейні традиції?
Савва:
Я люблю кіно, Настя — книги, тому ми не весь час проводимо поруч.
Обоє дуже любимо бувати в місцях, які, так би мовити, не призначені для туристів. Кудись забрести, в якісь далекі закутки заїхати. Усі наші пригоди пов’язані зі спільним бажанням подивитися щось ще, побачити щось ще.
Ми часто самі знаходимо собі пригоди.
Наприклад, ще до 2014 року подорожували нашим Кримом. Якось під час шторму пішли на набережну — хотіли пройтися найвужчим краєм пірса. Нас мало не змило хвилею, накрило крижаною водою так, що ми промокли наскрізь (у засніжену зиму). Мокрі куртки, шапки, навіть спідня білизна, фотокамера повністю залита водою — зате вражень залишилося море. Невдовзі в Криму з’явилися «зелені чоловічки». Ті фотографії з Криму й досі залишаються нашою сімейною реліквією.
Я люблю фотографувати й приділяю цьому багато часу, зусиль і коштів. Усе наше з Настею відфотографовано від і до
Я часто запитую Настю, як вона бачить те чи інше питання. Наші глибокі розмови нерідко стосуються абсолютно різних поглядів на світ.
Враховуючи те, що нашому шлюбу лише три місяці, головні традиції в нас поки що — відзначати день, коли я зробив Насті пропозицію, і день нашого весілля. Також ми разом святкуємо День міста та Новий рік. Це ті свята, які обов’язково відзначаємо.
Анастасія:
Ми готуємо разом. Якщо чесно, готує Савва — я більше надихаю. А починається все з походу за продуктами, і це завжди карнавал: з розмовами, з розгляданням кожної креветки, з гастрономічною оцінкою.
Ми багато гуляємо, удвох, пішки. Кілометрів 8–10. Гуляємо й розмовляємо про сенс життя, про філософські концепції, про принципи мислення.
Любимо подорожувати, відкривати нові міста. Настю тягне до музеїв, археологічних розкопок, а Савву — на ринки та центральні площі, де вирує життя. Вдвох встигаємо подивитися все.
Фото: Стефанія Амамджян; надано Саввою Лібкіним для JS.



















Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: