Після того як ми всі пережили День святого Валентина, редакція JetSetter.ua вирішила розпитати зірок найочікуванішої романтичної комедії сезону «Коли ти розлучишся?» про їхні антиВалентинові пригоди. Хтось поділився історіями про ту саму милу і водночас кумедну шкільну любов, хтось зізнався про казуси у День закоханих, а хтось переконався, що все життя святкує кохання у романтичних митях.
Наталка Денисенко
У ролі Ксенії
Найгірший День святого Валентина у вашому житті
Я навіть не пам’ятаю, щоб у мене був якийсь найгірший День святого Валентина. Завжди святкувала цей день, бо він завжди для мене був про кохання насамперед: коли була самотня, ми збиралися з подружками в караоке.
А ще пам’ятаю період, коли розлучилася з хлопцем, з яким довго зустрічалися (п’ять років), і в мене був «одинокий» День святого Валентина, однак він був дуже класний. Я пішла в SPA, у спортзал, на масаж, у лазню — і мені було так добре самій із собою. Тобто в мене ніколи не було такого, що все пішло не за планом.
Навіть самій із собою мені було добре, тому що, напевно, я закохана в життя, і це найголовніше.
Найепічніше або найдивніше розставання
Ой, ну в мене був дуже феєричний досвід. Це були перші почуття, коли я відпочивала в дитячому таборі. Там хлопчик запросив мене на повільний танець, і ми з ним «зустрічалися» в цьому таборі: втікали на море вночі, гуляли, перші емоції — це було так трепетно.
Потім настав час роз’їжджатися, і я йому писала листи в конвертах, запечатувала. Це було дуже романтично.
Дзвонила йому. Я була більше ініціатором продовження спілкування, він не так сильно наполягав на наших «стосунках», і я пам’ятаю, що від цього страждала. Але потім через роки (я вже була студенткою) він знайшов мене в соцмережах і почав писати, просив зустрітися, спілкуватися. А я вже зустрічалася з хлопцем і відповіла, що ні. От така драматична дитяча історія.
Найгірший або найсмішніший подарунок на 14 лютого
Знову ж таки для мене це свято завжди про емоції, але і веселі подарунки я памʼятаю. Як-от під час першої шкільної симпатії мене запросили на побачення, і я не знала, що подарувати хлопцю, який тоді покликав мене, і просто подарувала якусь статуетку, фігурку — на мій розсуд, це був трошки недолугий подарунок, але кращого я не придумала.
І пам’ятаю, що коли ми обмінювалися подарунками: він подарував мені чи цукерки з квітами, чи якусь шпильку (я вже не пам’ятаю). І в той момент я зрозуміла, що треба вчитися дарувати хлопцям подарунки.
Тепер, у дорослому віці, я вже знаю, що може бути гарним подарунком для чоловіка на романтичне свято, але тоді це був класний досвід.
Ольга Сумська
У ролі мами Лори
Найгірший День святого Валентина у вашому житті
Не було поганих Днів Валентина в нашій родині. Були такі часи, коли ми навіть не знали про це свято. Уперше святий Валентин прийшов до нас 1991 року. Для нас із Віталієм це був доленосний день, бо саме тоді народилося наше кохання. Ми репетирували перший в Україні мюзикл «Кандід» за твором Вольтера на музику Леонарда Бернштейна в театрі імені Лесі Українки.
Перед репетицією Віталій зробив мені сюрприз. Приніс у гримерку пляшечку шампанського (а тоді, у 90-ті, це було щось нереальне) і кошичок із зеленими волохатими фруктами. Як потім виявилося, це було ківі. Уявіть, у ті часи в нас навіть не було ківі, а Віталік десь їх дістав. Здивував! А найголовніше — поряд лежало красиво запаковане шоколадне серце, яке він сам вилив у ложці. Всередині була записочка: «Приходь на репетицію. Я з’їм тебе, як ти — цей шоколад».
Тоді тільки зароджувалися наші почуття і кохання, яке вже триває 35 років. Усі наступні Дні закоханих святкували завжди дуже романтично, тому що романтика тримає шлюб.
Найепічніше або найдивніше розставання
Щодо розставання, то це не до нашої пари (сміється). Так вийшло, що з першим чоловіком, із яким я прожила 4 роки, ми й не знали про таке свято. Тому й не було приводу. А розставання відбулося саме тоді, коли я зустріла Віталія. Ми грали закоханих Кандіда й Кунігунду. Це легендарна історія для нашої родини.
Не кожен шлюб триває більше 30 років і зберігає цю романтику. А в нас із роками почуття тільки міцнішають.
Тільки в кіно я грала такі ролі, де могло бути епічне розставання. У «Роксолані» було дійсно епічне розставання, коли її викрали татари з першого весілля. І потім вона зустріла султана Сулеймана. Оце епічно!
Мені здається, що саме цей випадок ніщо не перевершить, і мені вдалося зіграти це в нашому легендарному серіалі. Ми були першими: зняли цю історію ще до появи турецького серіалу. Навіть зараз до мене підходять люди — батьки і маленьких, і дорослих дітей — дякують за цю історію кохання.
Павло Текучев
У ролі Тео
Найгірший День святого Валентина у вашому житті
Однозначно найгірший, точніше найепічніший День святого Валентина був минулого року. Моя дружина Ангеліна була вагітна і жах, як хотіла зʼїсти бургер. Тож ми відправилися виконувати її найнеобхідніше бажання без зволікань (із бажаннями вагітних зволікати небезпечно!). До речі, записали там класне відео.
Була хороша святкова атмосфера, і після ми пішли дивитися якийсь романтичний фільм, назву якого я навряд згадаю, тому що вже на 10 хвилині її почало нудити, і весь подальший фільм ми провели на лавці під кінотеатром, борючись із токсикозом всіма можливими методами. Такий от День святого Валентина.
Бургери, до речі, були дуже смачні. Аж шкода.
Найгірший або найсмішніший подарунок на 14 лютого
Може бути достатньо банально, але в моїй памʼяті це один з найсмішніших епізодів на 14 лютого. Я був у класі 4–5, точно не памʼятаю. Мені дуже подобалась одна дівчинка. Я наважився подарувати їй валентинку і квіти на День святого Валентина. Батьки придбали мені квіти, і я вирішив подарувати їх у шкільній роздягальні, де було багато народу. Памʼятаю, що було соромно і страшно, всі навколо дивляться на мене з цим букетом, а діватися було вже нікуди та й час не залишав іншої нагоди.
Тож я зібрався з силами, підійшов до неї з цими квітами й від сорому просто тикнув їх вперед, фактично встромивши букет їй в обличчя.
Від ще більшої незручності треба було шукати вихід із цієї непростої ситуації, і мій дитячий мозок не знайшов нічого краще, ніж просто піти. Це був мій найсмішніший подарунок на 14 лютого. Замість того щоб сказати якісь приємні слова чи наважитися сказати, що вона мені подобається, я просто зник, але я думаю, вона все чудово зрозуміла.
Олексій Комаровський
Режисер стрічки
Найгірший День святого Валентина у вашому житті
Це було років 10 тому. Я їхав із Вінниці, поспішав. Була настільки сильна хуртовина, що їхати було важко, і я застряг на трасі. Там виникли затори через якусь аварію. Летів на вечерю, щоб провести вечір Валентина разом. Я припаркувався на заправці, і вечеря була фактично на дзвінку. Навіть не на відео, а по аудіодзвінку ми розповідали одне одному, що їмо.
Ледве витягував романтику.
Кажу: «Я їм хот-дог. Я взяв великий». А вона каже: «А в мене нема хот-дога». Намагався жартувати. Наступного дня, на жаль, ми теж не побачилися, бо вона працювала і потім поїхала до родичів. Ось такий День Валентина на дзвінку із заправки.
Найепічніше або найдивніше розставання
Найепічніше розставання було на відпочинку. Ми цілий місяць планували класну поїздку до красивого екзотичного місця на березі моря. Перший день був неймовірний. Другого дня з’явилися певні напруження. Третього дня ми настільки посварилися, що роз’їхалися. Хоча планували відпочивати ще 4 дні.
Зрозуміли, що ми різні люди і не підходимо одне одному.
Цей відпочинок загострив усі нюанси, оголив проблеми. Було настільки добре, що виявилося, наскільки все погано. Я залишився, а вона поїхала.
Найгірший або найсмішніший подарунок на 14 лютого
По-моєму, я в житті не отримував подарунків на 14 лютого. Або я просто не пам’ятаю. Я, як правило, дарую, а мені чогось не дарують (сміється).
Слава Тимошенко
Художниця, яка зіграла у стрічці саму себе
Найгірший День святого Валентина у вашому житті
Найгірший День Валентина — це той, коли ти раптом усвідомлюєш, що поряд із тобою людина, яка не відчуває тебе. Без скасованих побачень і без гучних сцен. Просто внутрішня тиша замість близькості. Але якщо чесно, це був дуже цінний день. Бо після нього я більше ніколи не погоджувалася на майже любов.
Найепічніше або найдивніше розставання
Моє найепічніше розлучення було дуже тихим. Без істерик та зʼясувань. Я просто одного дня зрозуміла, що виросла. І пішла туди, де мені не потрібно доводити, переконувати чи заслужувати. Іноді найсильніший фінал — це спокій.
Найгірший або найсмішніший подарунок на 14 лютого
Одного разу мені подарували дещо дуже правильне, красиве, дороге, але абсолютно без душі. І я тоді зрозуміла, що подарунок — це не про бюджет. Це про увагу. З того моменту я ціную не жести, а намір.






Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: