JS продовжує знайомити вас із надважливою ініціативою, яка допоможе врятувати життя військових. НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» представив артпроєкт для підтримки створення сучасного інклюзивного ургентного відділення госпіталю. Завдяки цьому українські військові матимуть комфортні умови перебування у шпиталі після поранення, а медики — змогу надавати високоякісну допомогу в належний спосіб.

У результаті співпраці з творчою командою — фотографинею Міною Сорвіно та стилісткою Анною Єгоровою — народився артбук «Із полум’я зродились» із художніми портретами військових, їхньою поезією та віршами класиків, а також сюрреалістичними українськими пейзажами. Серед авторів — Ірина Солошенко, керівниця проєкту будівництва. Продюсерами стали полковник Сергій Литвинко, завідувач приймального відділення госпіталю, Володимир Нечипорук та Іраіда Медведєва, яка співпрацює з легендарними українськими митцями та музеями. Назва проєкту є омажем до твору поета Олеся Бабія, який перетворився на легендарний гімн ОУН УПА.

Підтримайте проєкт, придбавши артбук на сайті за донат розміром від 5 000 гривень.

Відкриваємо куліси та щосереди знайомимо вас із героями артбуку. З нас — знайомство, з вас — підтримка ініціативи.

Давид Касаткін «Хімік»

Військовий, захисник Маріуполя. Коли потрапив у полон, його татуювання з головою козла на всю спину перелякало окупантів не на жарт. Хімік викликав острах у росіян, навіть перебуваючи бранцем після тривалого захисту «Азовсталі». Після звільнення він продовжує активно допомагати побратимам та боронити Україну.

До того як знову вийшов на військовий фронт, Давид працював і на медійно-інформаційному фронті, забезпечуючи необхідну комунікацію між суспільством, військовими, волонтерами, благодійними фондами. Свою медійність також використовує для того, щоб допомагати постраждалим дітям.

Давид наполягає на тому, що він не герой і лише виконував довірені йому завдання. Хімік народився у Маріуполі і все дитинство з головою провів у спорті, військово-історичній тематиці та комп’ютерних іграх. Цікавиться мистецтвом та міфологією, має повну вищу освіту та майже отримав другу, однак тоді розпочалося повномасштабне вторгнення рф.

Один з улюблених творів — «Божественна комедія» Данте Аліґ’єрі. Концепція побудови пекла з дев’яти кіл надихнула хлопця на тематичне татуювання на руках. Понад усе Хімік цінує чесність, людяність та свободу вибору. І свій вибір, стаючи на захист рідної землі, зробив без вагань.

Аліна Тарасівна Слободянюк

Підполковниця медичної служби, лікарка-анестезіологиня. Аліна Тарасівна також є ординаторкою відділення реанімації та інтенсивної терапії у Головному військовому клінічному шпиталі Міністерства оборони України. Вищу медичну освіту отримала в НМУ імені О. О Богомольця.

Від початку повномасштабного вторгнення виїжджала на складні завдання до гарячих точок вздовж усієї лінії фронту та навіть за таких екстремальних обставин поєднувала суворий військовий регламент та романтичну елегантність, при цьому сумлінно виконуючи надскладні завдання.

Колеги присвоїли Аліні Тарасівні свого роду позивний «Шпилька», адже підполковниця дуже любить витончені підбори і вміє носити їх із королівською легкістю.

На п’ятому курсі інституту Аліна Тарасівна працювала медичною сестрою-анестезисткою та згодом вступила до української військово-медичної академії. Займалась аеромедичною евакуацією важкопоранених із зони АТО/ООС, здійснила 60 бойових вильотів гелікоптером М-8, а також перебувала на ротації у зоні бойових дій у Попаснянській ЦРЛ у 2019 та 2020 роках.

Улюбленою книгою дитинства Аліни була медична енциклопедія, яку вона прочитала повністю, побачивши на полиці друзів своїх батьків.

Іван Залізняк

Військовий парамедик і співзасновник націоналістичного руху «Традиції та порядок». Іван із дитинства обожнює книги, історію та розвиває філософську думку. Плекає мрію про вільну, обороноздатну Україну і втілює сакральне у реальних діях.

Також Іван змалечку виховував у собі риси, які вважав пріоритетними для подальшої боротьби за майбутнє — стоїцизм, відвагу, мужність. Він охоче йде в тил ворога, знаючи, що шанси повернутися менші, ніж ризик загинути. Найважливіші дисципліни у житті Івана — фізична культура, біг, походи у гори світ за очі, до самого сонця.

Часом Залізняк іде на перешкоду навіть здоровому глузду, безстрашно віддаючись небезпеці, але саме цей підхід виправдав себе на практиці, адже операції, у яких він бере участь, завжди вдалі. Під час однієї з таких Іван отримав поранення та майже повністю втратив можливість бачити на одне око. Утім, після лікування повернувся на фронт.

Фото: Міна Сорвіно

Стиль: Анна Єгорова

Продюсери: Сергій Литвинко, Володимир Нечипорук, Іраіда Медведєва

Авторки проєкту: Міна Сорвіно, Анна Єгорова, Ірина Солошенко

Детальніше про проєкт: сайт, фейсбук, інстаграм