JS продовжує знайомити вас із надважливою ініціативою, яка допоможе врятувати життя військових. НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» представив артпроєкт для підтримки створення сучасного інклюзивного ургентного відділення госпіталю. Завдяки цьому українські військові матимуть комфортні умови перебування у шпиталі після поранення, а медики — змогу надавати високоякісну допомогу в належний спосіб.

У результаті співпраці з творчою командою — фотографинею Міною Сорвіно та стилісткою Анною Єгоровою — народився артбук «Із полум’я зродились» із художніми портретами військових, їхньою поезією та віршами класиків, а також сюрреалістичними українськими пейзажами. Серед авторів — Ірина Солошенко, керівниця проєкту будівництва. Продюсерами стали полковник Сергій Литвинко, завідувач приймального відділення госпіталю, Володимир Нечипорук та Іраіда Медведєва, яка співпрацює з легендарними українськими митцями та музеями. Назва проєкту є омажем до твору поета Олеся Бабія, який перетворився на легендарний гімн ОУН УПА.

Підтримайте проєкт, придбавши артбук на сайті за донат розміром від 5 000 гривень.

Сьогодні завершуємо знайомити вас із героями артбуку. Сподіваємося, що ви вже його придбали або плануєте це зробити.

Олександр Олександрович Бугай

Начальник клініки НМДІТАР та НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь», головний анестезіолог ЗСУ.

Олександр Олександрович Бугай — начальник клініки невідкладної медичної допомоги, інтенсивної терапії, анестезіології, реанімації та детоксикації Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» — головний анестезіолог Міністерства оборони України, полковник медичної служби, заслужений лікар України.

Рятує тисячі життів українських військових та часом встигає поспати дві-три години за кілька діб на старій лавці у приймальному відділенні. Щоб побачити усмішку на обличчі Олександра, волонтери готові діставати зірки з неба, адже усміхається він дуже рідко. Проте в очах полковника відкрито говорить добра воля, безумовний гуманізм та любов до всього живого. Курить він поспіхом на ґанку, вдивляється у похмуре небо чи тяжко працює, а тепло його серця завжди відчувається, як промені травневого сонця.

Олександра Бугая нагороджено багатьма відзнаками. Це пам’ятні нагрудні знаки «Воїн-миротворець» (2006), «Знак пошани» (2006), «За військову доблесть» (2016), медаль «Ветеран служби» (2014), почесний нагрудний знак «За заслуги перед Збройними силами України» (2016). Указом Президента України від 4 грудня 2020 року Олександру Олександровичу присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України» за особисті заслуги у зміцненні обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. Також Олександра нагороджено орденом Данила Галицького.

У 1999 році Олександр Бугай брав участь у складі багатонаціональних Сил стабілізації НАТО у підтриманні миру на території Боснії та Герцеговини. З 2014 року регулярно мав відрядження у зони АТО та ООС у Луганській та Донецькій областях.

Роман Ярославович Мартинюк

Військовослужбовець 24-ї ОМБР імені короля Данила. На війну Роман пішов добровільно 3 березня, згідно з постановою місцевої влади про військовий облік усіх внутрішньо переміщених чоловіків, одразу після того, як перевіз свою сім’ю до Львівської області.

Як у багатьох громадян України, життя Романа з того моменту було поділено навпіл, адже він прожив понад 18 років у Києві та майже перед самим повномасштабним вторгненням завершив будівництво власного будинку в Ірпені. В одній із баптистських церков Києва Роман був лідером музичного служіння, а його дружина Оксана звершувала служіння як очільниця недільної школи. Разом вони виховують чарівну донечку Софію.

Роман має дві вищі освіти та присвятив 13 років свого життя роботі у банківській справі й допомозі у кредитуванні малого і середнього бізнесів. Також протягом 8 років є власником української компанії з виготовлення корпусних меблів, діяльність якої довелося зупинити на час війни.

Після мобілізації до лав ЗСУ та комплектації у військовій частині Роман прибув на позиції у складі артилерійської розвідки 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила на попаснянський напрямок.

Оскільки 24-та ОМБр «закриває» найгарячіші напрямки спільно з іншими підрозділами, Роман брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій, Луганській, Херсонській та Миколаївській областях. Станом на момент публікації Роман із побратимами перебуває на постійному місці служби, на Сході України, зокрема, на бахмутському напрямку, де точилися найзапекліші бої.

Фото: Міна Сорвіно

Стиль: Анна Єгорова

Продюсери: Сергій Литвинко, Володимир Нечипорук, Іраіда Медведєва

Авторки проєкту: Міна Сорвіно, Анна Єгорова, Ірина Солошенко

Детальніше про проєкт: сайт, фейсбук, інстаграм