JS продовжує знайомити вас із надважливою ініціативою, яка допоможе врятувати життя військових. НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» представив артпроєкт для підтримки створення сучасного інклюзивного ургентного відділення госпіталю. Завдяки цьому українські військові матимуть комфортні умови перебування у шпиталі після поранення, а медики — змогу надавати високоякісну допомогу в належний спосіб.

У результаті співпраці з творчою командою — фотографинею Міною Сорвіно та стилісткою Анною Єгоровою — народився артбук «Із полум’я зродились» із художніми портретами військових, їхньою поезією та віршами класиків, а також сюрреалістичними українськими пейзажами. Серед авторів — Ірина Солошенко, керівниця проєкту будівництва. Продюсерами стали полковник Сергій Литвинко, завідувач приймального відділення госпіталю, Володимир Нечипорук та Іраіда Медведєва, яка співпрацює з легендарними українськими митцями та музеями. Назва проєкту є омажем до твору поета Олеся Бабія, який перетворився на легендарний гімн ОУН УПА.

Підтримайте проєкт, придбавши артбук на сайті за донат розміром від 5 000 гривень.

Відкриваємо куліси та щосереди знайомимо вас із героями артбуку. З нас — знайомство, з вас — підтримка ініціативи.

Юлія Паєвська «Тайра»

Парамедикиня, командирка добровольчого евакуаційно-медичного підрозділу «Ангели Тайри», молодша сержантка ЗСУ.

На звільнення Тайри з полону у 2022 році чекала вся країна. Бойовики ДНР затримали її разом із водієм Сергієм, коли вони вчергове евакуювали зі зраненого Маріуполя жінок та дітей навесні 2022 року. Повернення найвідомішої волонтерки та парамедикині до України разом із іншими захисниками було справжнім національним святом. Тоді всі, як один, повірили, що це добрий знак.

Юлія Паєвська всі 9 років російської війни провела на передовій, рятуючи життя побратимів та посестер, даруючи надію цивільним людям, які її майже втратили. Навіть перед тим як потрапити до полону, вона врятувала майже сотню маріупольців. Загалом під час облоги Маріуполя разом з усіма військовослужбовцями, лікарями та медперсоналом міського госпіталю було врятовано кілька тисяч військових та цивільних.

Під час Революції Гідності Юлія рятувала життя поранених на Майдані, а 2014 року, з початком військової агресії росії на Донбасі, створила загін добровольців «Ангели Тайри», який і зараз виконує свою роботу.

Витримати надскладне випробовування полоном Юлії допомогла внутрішня дисципліна, багаторічна загартованість східними бойовими мистецтвами, заняттями з йоги та невпинна допомога рідній країні. Гостра харизма та якась надлюдська духовна міць цієї жінки змушує замислитися над тим, які таємні джерела сили має український народ у своєму геномі, чи точно вони земного походження.

Тайра стала одним із найпотужніших символів незламності українського народу. Після трьох місяців полону вона продовжила активно допомагати армії та країні, не втративши оптимізму, сили волі та впевненості у майбутньому. Часом люди звуть її матір’ю драконів, а нині вдома у Тайри живе справжній дракон, хоч і маленький.

Тата Кеплер

Поліцейська, військова волонтерка. Її ім’я звучить частіше за ім’я Діви Марії серед військових медиків. Тата Кеплер має безліч талантів: була авторкою текстів, художницею, рестораторкою і навіть могла стати равіном. Колись вона танцювала танго, а 24 лютого 2022 року стала поліцейською і взяла до рук зброю. На стелі в її квартирі намальовано зорі, та часом здається, що зоряне небо виходить з її очей.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Тата їздить із гуманітарними місіями у населені пункти сірої зони, туди, куди не можуть доїхати інші місії. Вона пишається своєю командою. За перші пів року великої війни вони разом забезпечили військових та цивільних людей ліками та необхідними речами на суму понад 5 000 000 доларів та не зупиняються і досі, хоча в команді лише кілька людей.

Тата допомагає армії України з 2014 року, а в серпні 2022 року отримала відзнаку «Національна легенда України» від Президента Володимира Зеленського. Вона володіє даром вказувати шлях до світла кожній людині, із якою говорить, знаходити допомогу для тих, хто майже зневірився у порятунку, та пропускати крізь себе біль багатьох, полегшуючи їхні страждання і даруючи надію.

Андрій Трацевський «Безсмертний»

Майстер спорту з боксу, чемпіон Білорусі з джиу-джитсу (2019), лідер руху футбольних фанатів «Динамо Мінськ» та лідер колективу «Перший ряд». Але попри такий грізний бекграунд Андрій є одним з найбільш порядних, уважних та шляхетних людей, яких доводилося зустрічати команді артбуку. Андрій — один з найактивніших учасників руху опору злочинному режиму у Білорусі та протестів 2020–2021 років.

«Безсмертний» переїхав до України, коли його переслідувало КДБ, і незабаром долучився до захисту української землі разом із іншими білоруськими добровольцями. Брав участь у зачистках Бучі та інших міст від російських окупантів. Продовжує боронити Україну на фронті.

Коли мітинги в Білорусі добігали кінця, Андрія вважали зниклим безвісти через те, що потрапив до тюрми разом із 10 000 інших протестувальників. На щастя, йому вдалося переїхати до України разом із «Янкі» — близьким другом і побратимом у протестах та військовій службі в Україні.

Андрій багато років був футбольним хуліганом і нагадує героя фільмів Гая Річі ментальними рисами, гумором та витриманим олдскульним стилем. Коли він переїхав до України, отримав багато допомоги від друзів з фанатського руху «Динамо Київ», за що глибоко вдячний і дотепер. Головними цінностями для нього є гідність та вірність, а понад усе він цінує близьких людей та сім’ю, за яких ладен віддати життя.

Фото: Міна Сорвіно

Стиль: Анна Єгорова

Продюсери: Сергій Литвинко, Володимир Нечипорук, Іраіда Медведєва

Авторки проєкту: Міна Сорвіно, Анна Єгорова, Ірина Солошенко

Детальніше про проєкт: сайт, фейсбук, інстаграм