Summer Drop 2026 від the COAT by Katya Silchenko — це про момент, коли ти просто вирішуєш: все, їду. У маленьке портове містечко десь між Сицилією і Грецією, де внутрішня свобода стає способом існування, де Магрітт зустрічає Середземномор’я, а курка в сумці тримається з тією самою гідністю, з якою тримають твір мистецтва.

Команда про дроп

«Це моя особиста фантазія — поїздка до бабусі, якби вона жила на Сицилії. Гібрид середземноморської екзотики і речей, знайомих із дитинства. І звісно, про жінку, яка стильна і сексі, але не боїться здаватись іноді трохи смішною», — прокоментував кампейн фотограф Денис Маноха.

«Наскільки ви любите нашу жіночність, настільки треба любити й нашу легкість і вміння не брати себе надто серйозно. Легка придуркуватість робить жінку практично невразливою. Це зашито в the COAT з першого дня», — переконана Катя Сільченко.

«Цей дроп про таку бажану і жадану безтурботність, про легкість, про відчайдушність, про грайливість — про класний стан, яким хочеться надихати всіх навколо», — розповіла стилістка Наталія Осадча.

Палітра кольорів та переосмислення архівних елементів

У дропі з’являються накладні волани — переосмислення елементу, який давно став частиною коду the COAT. Вони повертаються легшими й функціональнішими: знімаєш, додаєш, міняєш настрій залежно від того, як почуваєшся сьогодні. І це особиста історія Каті — коріння воланів у бальних танцях, якими вона довго займалася.

Сукня Sicilia — силует, який переходить з колекції в колекцію — з’являється знову з новим характером. Її форма незмінна: як ваза, округла і жіночна, та сама метафора тіла, яка живе в бренді роками.

Палітра, яка живе в бренді з 2016 року, цього разу у трьох настроях: аквамарин, блакитний циан і Тоффі карамель. Клітинка повертається — віші аквамарин і віші цинамон. Кроше у пудрово-блакитному, жатка у м’ятно-фісташковому і м’якому карамельному бежі, фактурний жилет у глибокому бірюзовому — кожна річ окремо, разом розмова про те, що фактура це теж колір.

Аксесуари продовжують лінію Cruise 2024: сумка-мушля з рафії, кроше-торбинка і сережки у формі коралів.

Мова образів

Де Магрітт зустрічає Середземномор’я — про курей, банани і відмову від ієрархії між high і low

Бельгійський художник Рене Магрітт, попри безсумнівну приналежність сюрреалізму, у русі завжди стояв особняком. Він працював з простим: дерева, вікна, двері, фрукти, фігури людей — звичайні повсякденні образи. Проте його картини не менш абсурдні й загадкові, ніж роботи ексцентричних колег.

Не створюючи фантастичних істот із глибин підсвідомості, він робив те, що називав навіть не сюрреалізмом, а магічним реалізмом, стверджуючи, що єдине, що потрібно робити з картинами — розглядати їх. Простота Магрітта оманлива.

БАНАНИ, ЯК ЛЮСТРА

Жінка з бананами, що висять, як люстра — чистий сюрреалізм: побутовий предмет у неправильному місці створює відчуття сну. Саме ця логіка працює у візуальній мові Summer Drop.

КУРКА ЯК ТВІР МИСТЕЦТВА

На поверхні — абсурд. Ошатна жінка несе курку в сумці — так само невимушено, як несуть шопер із ринку. Але вона тримає її з тією ж гідністю, з якою тримають немовля або твір мистецтва. І саме ця серйозність робить образ потужним.