Енергетика бренду: найбільшому дистриб’юторові люксових марок в Україні Symbol — 25 років
Бізнес, створений жінками.
S

ymbol — найбільший український дистриб’ютор люксових брендів, який цьогоріч святкує 25 років із моменту заснування. Компанія об’єднує понад 200 всесвітньо відомих марок, серед яких: Dolce & Gabbana, Brunello Cucinelli, Stefano Ricci, Off-White, Balmain, Balenciaga, Valentino, Santoni, Max Mara та багато інших.

Нині мережа налічує понад 50 бутиків на території України, у яких представлені найновіші колекції світових брендів, а також архівні одиниці.

Історія зародження Symbol розпочалася далекого 1994 року в Харкові зі щирого захоплення модою засновниці (нині вже величезної мережі) Ольги Федорової. Тоді Ольга вперше потрапила до Італії, де їй відкрився неймовірний світ краси та естетики в одязі та аксесуарах. Доторкнувшись до справжнього світу моди, вона вирішила, попри все, привезти культові бренди made in Italy до України.

Перший мультибрендовий магазин під назвою Symbol відкрився у Харкові 1999-го, а з нагоди 16-річчя мережі 2015 року відчинив свої двері перший бутик у київському Пасажі.

Мікс щирої любові до власної справи та найкращі світові бренди реалізувалися у потужній компанії, що вже 25 років представляє в Україні найвідоміші імена зі світу моди.

Ольго, якими були перші бренди, які вам вдалося привезти до України?

Серед найперших брендів — Sergio Rossi, Roberto Cavalli, La Perla, Emanuel Ungaro, Moncler, Lanvin.

Чи складно було робити перші замовлення у брендів ? Як саме це відбувалося на початку нульових ?

О так, складно. Було абсолютно незрозуміло, у яких кількостях робити закупівлі, до того ж ціни на них були високими! Необхідно було залишати частину передоплати, тоді як грошей було обмаль. Постійно доводилося позичати у знайомих, у друзів. Дуже все ризиковано було.

У який момент ви відчули, що ідея має свій розвиток і клієнтський попит на території України зростає?

Я вірила в ідею. Був 1996 рік, коли я почала робити перші замовлення. У більшості шоурумів про Україну не чули взагалі нічого. Я ходила з картою Європи, розкладала її, показувала, пояснювала, возила із собою фотографії міста, магазину.

У Мілані було все досить по-домашньому, маю на увазі італійську товариську атмосферу. У Парижі, звичайно, зовсім інакше. Це все було схоже на одну суцільну авантюру, адже складалося з ризику, базувалося на ризику і ризиком пахло.

Я оглядаюся зараз назад і щиро не розумію, як я це все змогла зробити, особливо в тих далеких 90-х, на початку 2000-х. Це були жорсткі роки в цілому, а для бізнесу — поготів. Джунглі. Ризики. Тяжко. Але попри все, я мала величезне бажання створити щось дуже красиве, мені щиро хотілося, щоби до нас змінили ставлення в Європі. Це десь глибоко і міцно сиділо в мені!

Я мріяла, аби клієнти захоплювалися тим, що і ми в Україні можемо створити щось, дійсно варте уваги: чи то бутик, чи ресторан, чи виробництво — щось на рівні, а то й краще, ніж будь-де. Це завжди давало мені стимул.

Дуже важливою у всій цій історії була віра в себе. Нехай би як пафосно це не звучало, але так і є, саме вона не дозволила зупинитися. Окрім того, мене завжди тішило та морально підтримувало те, що мої клієнти ставали найкращими у своїх сферах, вони росли на очах, ми разом росли у своїх професійних сферах.

Харків, знаєте, — це якась спільнота сильних духом людей, які люблять та вміють працювати, повірте.

Щодо реального попиту — у 2000 роках він вже був досить великий, а ось смак не був сформований, не було самої культури красиво вдягатися. Нас ніхто не вчив підбирати стиль, враховувати пропорції, кольори і фактури. Ми були дуже примітивні в цьому плані.

Саме тому для мене спостерігати за роботою італійців, французів було неймовірно цікаво на той час. Саме вони прищеплювали нам, мені, смак, навички і досвід, які реалізувалися в подальшій діяльності.

Баєри — одні з найважливіших фахівців у цій сфері, адже саме вони постійно аналізують ринок та попит, серед перших знайомляться із новими колекціями брендів і, врешті, роблять замовлення з погляду знання смаків та інтересів «своєї» аудиторії.

Анастасія Таран — баєр мережі Symbol. Вона звана гостя головних світових фешн-шоу та закритих презентацій найвідоміших брендів.

Анастасіє, як виглядає ваш робочий день? Що саме входить у роботу баєра?

Якщо ми говоримо про робочий день у сезон закупівель, коли ми з командою перебуваємо в Мілані чи Парижі, то це день зустрічей нон-стоп. Іноді буває і по 5-6 зустрічей в один день, а іноді ми просто переглядаємо колекції, а також пишемо замовлення з розмірами і кількостями.

Після написання замовлення вже дистанційно продовжуємо моніторити продажі, комунікувати з відділом маркетингу тощо. Є окремий час для тренінгів, серед обов’язків — також зідзвони з марками та обговорення подальших стратегій і, звичайно ж, підготовка до наступних поїздок.

Найприємніша та найскладніша частина вашої роботи?

Найприємніша — це бачити класні результати. Особливо коли знайшли новий бренд, привезли його вперше в Україну і в нього одразу високі продажі.

А найважча — це відмовляти брендам чи урізати їх із нашого бренд-пакету. Іноді так важко мислити раціонально і хочеться дати ще один шанс на ще один сезон.

Чи пам’ятаєте найперший бренд, у якого ви робили замовлення як баєр? Як давно це було?

Звісно, ​​пам’ятаю, як учора. Хоча це було вже майже 10 років тому. До цього я була присутня на замовленнях, дивилася, як працює моя мама. Але завжди буває вперше, і в мене він трапився у шоурумі Blumarine. Я не спала потім півночі: думала, чи правильно я зробила селекцію, може, треба було не ту сукню обрати, а іншу.

Ви відвідуєте чи не десятки фешн-шоу щосезону. Можливо, був показ (або декілька), які ви згадуєте із захопленням?

Звичайно, я кожного Тижня моди виділяю своїх фаворитів. Якщо ми говоримо про покази, перше місце майже завжди займає Dolce & Gabbana. Окрім яскравих та сильних колекцій бренду, важливу роль відіграє весь антураж під час показу. Останній проходить в одному й тому ж місці вже багато років. Поліція перекриває вулицю, і в суботу, години до 12 на цій вулиці збираються всі запрошені, а також стрітстайл-блогери, які полюють на фотографів. Усі запрошені, майже без винятку, завжди одягнені з ніг до голови в Dolce. Зачіски, візаж, образи — дуже серйозна підготовка. Це так красиво — бачити стільки людей, одягнених у стилі бренду.

А ще не можу не відзначити презентації. Це трохи інша форма для показу колекції, моделі не ходять на подіумі, а перебувають з гостями протягом усього заходу. І мої найяскравіші фаворити — це Brunello Cucinelli і La Double J. Стиль Cucinelli ви, напевно, добре знаєте — такі спокійні тони, туди теж часто всі приходять одягнені виключно в бренд. Грає жива музика, кейтеринг від найкращого ресторану, зірки серед запрошених гостей.

А в La Double J все зовсім навпаки, сяючі фарби! Якось вони встановили французьку карусель посеред площі, посадили туди моделей, одягнених у найяскравіші образи, та наливали шампанське під запальну музику.

Які бренди найбільше продаються в Symbol на сьогодні?

Найвідоміші у всіх на слуху завжди залишаються найбільш продаваними. Це і класика, як Loro Piana, Stefano Ricci, Cucinelli, Dolce & Gabbana.  Так само як і молодіжні бренди, як-от Off-White, Balenciaga. Хочеться сказати, що наш клієнт дуже добре реагує на новинки в мережі, на щось незвичайне, люди хочуть вирізнятися і дивувати. Тому в нас з’явилася незвичайна добірка інтелектуальних брендів та нові стрітстайл-марки.

Одяг у якому стилі українці обирають найменше? Можливо, існують бренди, які не прижилися, і ви відмовилися від їхніх замовлень?

Я не сказала б, що є саме стиль, який не подобається. Тому що наш клієнт дуже багатогранний, і справді є люди, які полюють на незвичайні речі. Але, на жаль, це правда, що менше бренд на слуху, що менше вклалися в маркетинг, то складніше його продати більшій кількості споживачів.

Чи існує пік сезону для шопінгу в Україні?

Напевно, як і у всьому світі, де змінюється погода, де є всі 4 сезони, люди перевдягаються залежно від погоди. Пік шопінгу припадає саме на ці тижні, але все наймодніше, незвичайне та унікальне купують одразу після постачання.

Чи трансформувалися смаки українського споживача після повномасштабного вторгнення?

Так, безперечно. Спочатку перестали купувати взуття на підборах. Чоловіки перестали купувати офіційне взуття та костюми. Усі почали віддавати перевагу більш повсякденному, неяскравому одягу. Ні в кого не було настрою вбиратися.

Але, як показує історія, після кожної війни настає світанок у всьому, так само і в моді. Я дуже чекаю на перемогу і повернення свята в душах людей. 

Ви вже довгий час живете в Мілані. Чим відрізняються (або подібні) смаки в одязі в італійців і українців?

Так, у Мілані я мешкаю вже більш як 8 років. Італійці відрізняються своїм стилем від будь-якої іншої нації. Вміння поєднувати незвичайні кольори, фактури, вони звертають увагу на деталі. Шкарпетки, прикраси, хусточки, капелюхи. Вони дуже люблять капелюхи на відміну від українців, а це так доповнює образ.

«Менше бійтеся чогось, більше думайте про свою справу, щиро її любіть, невпинно шліфуйте свої результати, звертайте увагу на найменші дрібниці, вимагайте від себе ще кращих результатів! Коли з’являться лаври, не надумайте до них наближатися: це помилка! Рухайтеся далі! Нехай навіть лаври наздоганяють вас, якщо зможуть! Пам’ятайте, це все спорт, не ставтеся до чогось занадто серйозно! Любіть себе!» — Ольга Федорова.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: