Ігристий настрій: гід по винах з підступними бульбашками
Із перших вуст сомельє, блогера та винного євангеліста Анни-Євгенії Янченко в розпал святкового сезону.

Засновниця проекту WildWildYeast таYouTube-каналу Wine BigData спеціально для JS розповіла декілька особистих історій про улюблені ігристі вина. У розпал сезону весіль та гучних вечірок її святковий шорт-лист, безумовно, вартий уваги.

Анна-Євгенія Янченко

Ні-ні, не варто безвідповідально ставитися до бульбашок. Зараз поясню й поділюся своїми історіями, а ви у цей час, можливо, згадаєте власний досвід і точно зрозумієте, чому не варто ставитися до ігристих вин зверхньо. Треба, навпаки, скрупульозно обирати пляшки, бо інколи ці самі пляшки ви згадуватимете усе життя!

Історія 1

Одного разу на величезній міжнародній винній виставці у Бордо ми гуляли стендами з другом з іншої країни. Вже був майже вечір, час зустрічей минув, на стендах стояв ґвалт, всі імпортери, байєри, представники виноробень та самі винороби були в очікуванні мішленівських вечерь та афтепаті. А ми тішилися дегустацією бульбашок… І от у мого колеги з’явилася геніальна ідея — поцупити келихи!

Щоб було зрозуміло — у виставковому центрі безліч винних келихів. Гарних келихів! Можеш брати, який заманеться, але ні, колега захотів певні келихи, які в Австрії на замовлення виготовляють вручну з кришталю дуже маленькими партіями лише для одного в світі Дому шампанських вин.

Ми прокрутили цілу злочинну стратегію на кшталт «поки чекаємо, коли покличуть власника Дому, аби він привітав мого друга, ми спілкуємось про те, що це шампанське не можна пити з простих келихів». Коли з’являється власник Дому, то, звісно, він просить принести «ті самі келихи». Ми спілкуємось ще кілька хвилин, потім потроху залишаємо стенд разом з тими келихами. Звісно, ніхто нас не зупинив, а я глузувала, що мій європейський друг та винний спеціаліст вчинив безглуздо, наче «циган з казок». Ми сміялися весь вечір, а я й досі згадую цей момент щоразу, коли вдома наповнюю ігристим ТІ САМІ келихи!

Спонсор вечора: шампанське. Напій королів за кров’ю та королів маркетингу. Буває білим та рожевим. Часто буває дорогим, а інколи навіть цінним, нон-вінтаж та вінтажним, коштує від 30 євро і до безкінечності. Смак складний та багатошаровий – хлібна скоринка, лимонний пиріг, тропічні фрукти, квіт акації.

Шампанське за рахунок щільної текстури та складного смаку добре поєднується з салатами та стравами із риби-птиці, морепродуктами та, звичайно, устрицями.

Історія 2

Одного разу в мене була подруга, яка завжди обирала лише ігристі. А я тоді не пила ігристе, бо вважала ці вина чимось несерйозним, незрозумілим та легковажним. Але в один гастро-вечір вирішила підтримати її компанію, поки ми готували салати на гарнір. Чоловіки в той час займалися стейками. І хтозна, як так сталося, але останнє, що пам‘ятаю, це коли ми з нею цілуємось, а потім робимо вигляд, що нічого між нами не було. Було смішно потім.

Спонсор вечора: кава. Іспанське ігристе. Буває білим та рожевим. Виготовляється так само, як шампанське, традиційним способом, коли пляшки довгі місяці у погребах чекають на появу бульбашок. При цьому зазвичай використовуються місцеві сорти винограду. Смак кава має насичений, зі стиглими фруктами – тропічнім манго та нюансами хлібної корочки. Вартість вражаюче доступна, а зустріти її можна в більшості великих супермаркетів.

Кава за рахунок щільної текстури легко стане достойною парою до літніх салатів, сирних тарілок з твердими нейтральними сирами та страв з риби-птиці.

Історія 3

Одного разу ми їхали на величезну пафосну вечірку. Дрес-код black-tie, на мені розкішна чорна сукня, тонкі підбори в 10 сантиметрів та сріблястий клатч у руках. Навколо серйозні обличчя, яскраві коштовні прикраси та багато блискучих келихів з ігристим. Я пересуваюся повільно, наче японки у стрічках 60-х, але, якщо автівкою, то дістатися до найближчого Макдональдсу можна дуже швидко. Чому я запропонувала «а давайте по чізбергеру» та чому всі погодились? Чому потім не скористались макдрайвом? Кількість бульбашкових келихів є відповіддю.

У Макдональдсі на Поштовій біля опівночі багато добрих людей, всі вони допомагали зібрати докупи те, що розкотилося з мого сріблястого клатчу, бо чотири дабл-чізбургери з собою важко донести до автівки на безкінечно довгих підборах. А потім було нічне київське море та ще вино. Світанок дві пари зустрічали на березі, і це було схоже на ранок після останнього дзвоника в школі. Коли чари розвіялися, ейфорія минула, а на тобі піджак на 5 розмірів більше, хочеться додому пити чай.

Спонсор вечора: просекко. Італійське ігристе. Частіше за все буває білим, але тепер можна зустріти і рожеві варіанти. Виготовляється з сорту Глера методом Шарма, це спрощений та прискорений метод створення вина у великих місткостях, за декілька місяців можна вже отримати бульбашкове свято. У смаку домінують персики, яблука та легкі аромати. Вартість зумовлена попитом на просекко, який щороку збільшується, знайти пляшки можна будь-де.

Завдяки легкості просекко – ідеальний аперитив, здатен покращити легкий салат, але для інших гастрономічних поєднань часто-густо здається занадто тендітним.

Історія 4

Одного разу дві подружки випадково  опинилися в маленькому містечку в Італії. То було не через ігристе, а от саме через його провину сталося наступне – вони вечеряли піцою в ресторанчику «на розі», а офіціант все приносив їм смачнюче ігристе невідомо від кого. Вони пили та обговорювали,  хто ж з присутніх відповідальний за ці подарунки і що ж це за вино? Науявляли собі приємних парубків, а виявилося, що неперевершене ігристе дарував дідусь з розлогими вусами за сусіднім столиком. Власник ресторанчику та виноробні, що це вино виготовляє. Потім подружки так реготали, що пішли до єдиної пам’ятки у місті та вирішили забратися в середньовічний замок повз зачинені грати. Не вийшло. Поліція сміялася разом з ними та навіть відпустила.

Спонсор вечора: франчакорта. Неймовірне італійське ігристе. Не просто зустріти це вино на полицях, треба йти до спеціалізованого магазину або у великий супермаркет. Виготовляється з Шардоне так само, як шампанське, але в Італії. Смак має насичений, з абрикосами й хлібними корочками, яскравий та елегантний. Вартість нижча за шампанське, що приємно.

Ідеальне у поєднанні з великою кількістю страв, дуже гастрономічне вино, але варто зауважити, що зазвичай сама пляшка франчакорти стає зіркою вечері.

Історія 5

Одного разу на Півночі Франції пара вечеряла біля моря та пила ігристе. Містечко невелике, пара в ньому все вже бачила. Хіба що в місцеве казино не заходили. Бо чого заходити в якійсь ангар з написом «казино»? Безглуздя якесь. Але назавтра треба вже їхати до Парижа, а в останній вечір робити нічого та якось сумно… Тож пара вирішила зайти до тієї установи, де лише пенсіонери навколо. Азарт старечий не надихає, мабуть, тому пара й просадила усе, що було, – в рулетці не пощастило. Наступний ранок почався з крадіжки яблука за сніданком й прогулянки пішки до вокзалу, бо сумарний бюджет пари на той момент складав 5 євро, навіть на таксі не вистачало. Потім виявилось, що через страйки та вихідні не працювали банки та банкомати, тож на пару чекав чудовий день у Парижі з 5 євро на двох, але то вже інша смішна історія.

Спонсор вечора: креман. Французьке ігристе. Шампанське можна робити лише в регіоні Шампань з певних сортів винограду, а ігристі вина таким самим способом, але в інших регіонах також можна виготовляти. І, швидше за все, ці вина матимуть назву «креман». Виготовляють їх довго та прискіпливо, сорти винограду залежать від регіону, а смак залежить від сортів. Тож, якщо усі кави, просекко, франчакорти та шампанські будуть більш-менш схожі за смаком, то кремани дивують калейдоскопом смаків. Ціни приємні, нижчі за шампанське.

Гастрономічні поєднання також занадто непередбачувані, бо різні сорти винограду в різних регіонах використовуються.

Цей перелік не повний, адже ігристих вин дуже багато, і своє улюблене можна знайти виключно шляхом дегустацій. Але пам‘ятати важливо наступне: той СО2, який так нас бадьорить, додає смаку «гостроти» і швидко покращує настрій – саме він частіше за все відповідальний за жахливе похмілля зранку. Тому, яке б ігристе вино ви б не обрали, варто не забувати про необхідність пити воду після кожного келиха. Й про те, що вживати вино бажано разом з їжею.

Текст: Анна-Євгенія Янченко

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: