Підтримую лікарів
Катрін Деньов відвідає Одеський міжнародний кінофестиваль
Легенда французського кіно вийде на червоний хідник української кінопремії.
Л

егендарна французька акторка й двічі володарка премії «‎Сезар» за найкращу жіночу роль Катрін Деньов стане спеціальною гостею ювілейного 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю, що пройде з 12 по 20 липня.

Акторка отримає «Золотого Дюка», почесну нагороду ОМКФ, за внесок у кіномистецтво. Окрім того, в межах фестивалю глядачам буде представлена міні-ретроспектива трьох найзнаковіших фільмів за участю Катрін Деньов.

Ікона французького кіно Катрін Деньов зіграла в понад ста фільмах. Перший зліт в її кар’єрі відбувся завдяки романтичному мюзиклу «Шербурзькі парасольки» Жака Демі у 1964-му. Роль юної Женев’єви – ніжної, трохи легковажної, меланхолійної дівчини з невеликого містечка, – відкрила Катрін дорогу в світ великого кіно. Стрічка зі славетною музикою Мішеля Леграна отримала золоту «Пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі того ж року, а також чотири номінації на «Оскар».

У фільмографії Деньов є й багато складних і незвичних ролей. Наприклад, у фільмі «Денна красуня» Луїса Бунюеля вона втілила на екрані заміжньої жінки, що віддалася мазохістським фантазіям. А в еротичному трилері «Голод» зіграла жіночого вампіра, блискуче зігравши у тандемі з Девідом Бові. Катрін Деньов двічі удостоєна премії «Сезар» за найкращу жіночу роль – у 1981 році за фільм «Останнє метро» та у 1993 – за «Індокитай», назавжди зарекомендувавши себе як провідну французьку акторку.

Кадр з фільму «Останнє метро», 1981

Катрін Деньов знімалася у багатьох американських фільмах, а також у стрічках, знятих в інших європейських країнах, однак до французького кіно у неї найсильніша любов, як зізнається вона сама. Актриса радо погоджується співпрацювати з режисерами-початківцями, які тільки напрацьовують собі ім’я, але за умови цікавого сценарію.

Крім цього, Катрін Деньов активно займається соціальними питаннями. Зокрема, у 1971 році вона написала відкритий лист разом із письменницями, серед яких були Сімоне де Бовуар і Маргеріт Дюрас, із закликом скасувати французький закон проти абортів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: