У червні 2010 року було оголошено про заручини князя Альбера ІІ з його нареченою Шарлен Віттсток, колишньою плавчинею та шкільною вчителькою з ПАР. Весілля пари відбулося через рік, 1 липня 2011-го.

1 липня відбулася громадянська церемонія укладання шлюбу, а от вінчання молодят пройшло на наступний день — 2 липня 2011 року.

На шану річниці пара представила новий традиційний портрет. Переглядаємо та згадуємо весільні архіви.

Церемонія зібрала біля королівського палацу Монако понад 800 представників аристократії зі всього світу. Одне з найочікуваніших весіль десятиліття було поділено на дві частини — скромну громадську та пишну релігійну.

Для офіційного розпису майбутня княгиня Монако обрала елегантний, скромний та водночас розкішний костюм насиченого блакитного кольору, створений для неї Карлом Лаґерфельдом.

Пізніше модні оглядачі назвали цей відтінок блакитного «кольором Шарлен», а княгиня повідомила в одному з інтерв’ю, що вона сама вигадала дизайн комплекту для цивільної церемонії, а Карл довершив.

Колір вони підбирали разом, бажаючи встановити максимальну відповідність відтінку костюма із кольором очей нареченої.

2 липня 2011 року новоявлена княгиня Монако вийшла до гостей та свого народу в прекрасному шовковому вбранні від Giorgio Armani.

Для створення весільної сукні Шарлен знадобилося кілька місяців роботи майстрів модного дому, 130 метрів шовку, 40 000 кристалів та 20 000 стразів із перламутру.

У результаті образ і силует стрункої від природи нареченої зробили досконалим. Він досі є прикладом елегантності.

Після церковної церемонії Альбер і Шарлен попрямували до свого чорного кабріолета у супроводі семи дівчаток, одягнених у національні костюми мешканців Монако. Упродовж усього шляху молодят осипали пелюстками білих троянд, а також супроводжували оплесками.

Завершилася церемонія грандіозним весільним банкетом. Уся увага — на багатоповерховий торт, приготовлений із 50 кілограмів полуниці та прикрашений 2 000 їстівними квітами, включаючи протеї — національний символ Південної Африки на честь Шарлен.

Більшість інгредієнтів для весільного торта зібрали в садах маєтку Рок Анджел, подарованого 1956 року Ґрейс Келлі князем Реньє III на весілля.

Під кінець свята численних глядачів винагородили грандіозним феєрверком, який осяяв небо гігантським букетом яскравих фарб.