Підтримую лікарів
Колоритний Стамбул: нотатки мандрівниці Lilu
Насолоджуючись східним колоритом у межах європейської культури міста.
У

разі, якщо у наявності лише два з половиною дні для відпочинку в Стамбулі, не варто втрачати ані хвилини. Аби максимально насолодитися красою міста, вдалою ідеєю стане вибір готелю із панорамним видом. Я зупинилася в неперевершеному The Ritz-Carlton з розкішним видом на Мармурове море та славнозвісні мости, котрі з’єднують між собою Європу та Азію.

Щойно я приїхала, одразу вирішила організувати гіда з автомобілем, аби не пропустити жодної визначної пам’ятки і скористатися нагодою послухати з вуст корінного жителя цікаві історії минулого й секрети справжнього життя міста.

До речі, Стамбул дійсно відрізняється від курортних зон Туреччини. Тут немає нав’язливого сервісу – все по-європейськи інтелігентно, але зі східним колоритом.

Огляд визначних пам’яток я почала з площі Іподром, що розташована в старовинній частині міста. Неподалік знаходяться найголовніші архітектурні пам’ятки — Блакитна мечеть і Софійський собор, збудований у VI столітті. До речі, собор назвали аж ніяк не на честь Софії — у перекладі його ім’я звучить як «божественна мудрість». Між іншим про Блакитну мечеть чув, мабуть, знають всі, це дійсно must-visit місце у Стамбулі.

Між Софійським собором і Блакитною мечеттю розташовані знамениті лазні хамам, які в подарунок місту і його мешканцям побудувала наша співвітчизниця Роксолана. Зараз хамами продовжують функціонувати, проте резервувати лазню потрібно за 5-7 днів, а візит коштує від 80 євро. За браком часу і відсутністю бажання я утрималася від банних ритуалів у цій поїздці.

У Стамбулі раджу відвідати палац Топкапи і панорамний ресторан «Коньялі». Після прогулянки величезною територією палацу так приємно трохи перепочити і випити знаменитий турецький чай на красивій панорамної терасі. У цьому ресторані ви не зможете замовити алкогольні напої, проте матимете змогу насолодитися смачним чаєм і кавою. У закладі я оцінила й десерти — любителям нежирних тістечок дуже рекомендую запечену проспиртовану айву.

У Стамбулі варто скористатися можливістю й подивитися гарем. Мені було дійсно цікаво ознайомитися з тим, як же насправді жив гарем, його правилами та статутами. Адже ми асоціюємо його мало не з рабством, проте у дійсності дівчат, котрі туди потрапляли, смачно годували, красиво одягали, а більшість з них мали змогу навчатися. Зрештою, була присутня реальна можливість піднятися в гаремній ієрархії або кар’єрними сходами та навіть вдало вийти заміж.

Аби насолодитися морем, раджу поїхати на Принцеві острови. Приємно прогулятися вузькими острівними вуличками, подихати справжнім морським повітрям та погодувати чайок на набережній.

Окремий яскравий досвід — це відвідування Гранд-Базару, будівництво якого почалося ще в 1464 році. Я нічого не купувала, сумніваюся, що у вас виникне бажання купити там щось. Але в межах екскурсії, аби зрозуміти дух країни, — це чудове місце. До того ж там дуже смачна пахлава й різноманітні східні солодощі, котрі можна придбати у подарунок для близьких.

Якщо ви зголодніли під час прогулянки, можна завітати до гідного, на мій погляд, м`ясного ресторану — «Нус Рет». Там дійсно хороша якісна їжа й відмінний сервіс. Ресторан не бюджетний за стамбульським мірками, проте вартий уваги поціновувачів гастрономії.

Після старого міста раджу поїхати в сучасний район Стамбула — Таксим, аби прогулятися пішохідною вулицею Істікляль та покататися на старовинному трамвайчику. Якщо спускатися вулицею вниз, вона нагадає Андріївський узвіз, але по-стамбульськи

У цьому районі можна відвідати хороший ресторан Hataі, місцеві обов’язково підкажуть, як туди дістатися. Загалом, готують всюди смачно, особливо рекомендую м’ясні страви (рибні мені не завжди подобалися). До речі, місцеві дуже радять спробувати їх фірмову страву — «хюнкар бегенді». Це баклажанна паста і вимочений в томатній пасті шашлик.

Рекомендую скоштувати «султан сіміт» — турецький бублик, який місцевих. Кажуть, що ранок добрим не буває, якщо ти не з’їв сіміт і не випив ароматну каву. До речі, якісну каву можна скуштувати в будь-якій кав’ярні, її всюди готують неперевершено.

Турки – майстри у приготуванні м’яса, а особливо – різноманітних кебабів. Рибу я б рекомендувала скуштувати на причалі Еміненю. Під Галатським мостом є безліч рибних ресторанів із панорамним видом на Мармурове море і на місто. Рекомендую звернути увагу на ресторан «Нептун», там я спробувала найсвіжішу камбалу, середній рахунок на людину буде приблизно 50-60 євро з келихом вина.

Хотілося б додати до списку must-visit ресторан, куди я обов’язково повернуся, коли знову приїду до Стамбулу, — це заклад, який знаходиться в старому місті, в будівлі, якій понад дві тисячі років. Там чудова кухня з відмінним обслуговуванням. Називається він Arch bistro. Якщо вам пощастить, вас буде обслуговувати офіціант-інтелектуал Ali Ada, він досконально знає історію турецького народу й із задоволенням розповість історичні факти, а також цікавинки сучасної Туреччини та жителів Стамбулу.

За два дні подорожі я побачила більше, ніж очікувала, проте обов’язково повернуся до Стамбулу ще раз. У мене є традиція — повертатися в місця, де мені було дійсно добре. В якості сувенірів я купила собі знамениті турецькі склянки для чаю, тож тепер вечорами займатимуся турецьким чаюванням.

І насамкінець я хотіла б розповісти про стамбульських котів. Їм у місті всюди «зелене світло» й приділяється окрема увага. Тут коти реальні господарі життя та звертають на себе увагу.

Загалом, я залишилася у повному захваті від подорожі й щиру раджу Стамбул усім мандрівникам та поціновувачам східного колориту!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: