Сьогодні, 8 лютого, згадуємо один із важливих розділів в історії британської королівської родини. День, коли принцесу Єлизавету проголосили королевою.

31 січня 1952 року Ґеорг попри поради наближених (за кілька місяців до смерті, у вересні 51-го, у короля виявили пухлину і видалили одну легеню) приїхав до аеропорту, щоб проводити доньку та її чоловіка в офіційне турне, і сказав її колишній няні: «Заради мене, пригляньте за Лілібет». Це стало його останньою появою на публіці.

За 5 днів, вранці 6 лютого о 07:30, його знайшли мертвим у ліжку в Сандрінгемському палаці в Норфолку. Що ж до Єлизавети, у ту ніч вони з чоловіком ночували в будиночку на дереві в національному парку «Абердер» у Кенії.

Через їхню віддаленість вона не відразу отримала новину про смерть батька.

«Вони рибалили та каталися верхи, але кульмінацією стала ніч на дереві. З нею була кінокамера. Для неї це були найкращі моменти», — згадувала леді Памела Хікс (двоюрідна сестра принца Філіпа), як саме Єлизавета провела 5 лютого.

«Тоді, мабуть, ми були серед останніх людей у світі, які почули цю трагічну новину. Вона піднялася по цій драбині у будиночок на дереві принцесою, а спустилася — королевою».

Послідував важкий переліт додому. «Коли ми приземлилися в Лондоні і побачили Вінстона Черчилля та інших, які зустрічали її як королеву, то усвідомили, що це кінець її приватного життя», — додала леді Памела.

 

7 лютого Єлизавета прибула додому, а вже 8 числа прийняла присягу Таємної ради і підписала клятву престолонаслідування.

Через годину герольдмейстер офіційно оголосив про її вступ на престол з балкона Сент-Джеймського палацу; останніми його словами були «Боже, бережи королеву!». Саме 8 лютого всі прапори Лондона, приспущені після смерті короля, одночасно піднялися на честь нової королеви Великої Британії.

Георга VI поховали 15 лютого 1952 року поряд з батьком, королем Георгом V, у каплиці Святого Георгія. 31 березня 1953 року його мати, королеву Марію, поховали поряд із чоловіком та сином.