аціональна академія образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА) наразі в центрі уваги: в мережі активно обговорюється відрахування автора антимілітаристської інсталяції «Парад членів» Спартака Хачанова, яке супроводжувалося нападом на художника з боку членів ультраправого угрупування С14.

Інсталяція Спартака Хачанова

Нагадаємо, інсталяція «Парад членів» була створена студентом 19 грудня 2018 року в рамках роботи на довільну тему. Проіснувала вона недовго: майже одразу  її знищив викладач академії Володимир Харченко, бо побачив в роботі «антиукраїнські мотиви». В свою чергу ректор НАОМА Андрій Чебикін прокоментував інсталяцію словами «Це хворе» і поставив питання про відрахування Хачанова. Хоч як студент намагався виправити ситуацію та стверджував, що зображував критику російського імперіалізму, рішення адміністрації не змінилося. До того ж до академії та гуртожитку навідалися члени угрупування С14 з наміром напасти на художника.

JS зібрав декілька авторитетних думок щодо цієї кричущої ситуації.

„Будь-які спроби радикальних груп нав'язати своє бачення художнику повинні припинятися на рівні закону. “

Олександр Ройтбурд

художник, директор Одеського художнього музею

Хлопець, що вчиться на художника, відрахований з академії за художню витівку. Його робота – це радикальний художній жест. Хороший це був жест, або поганий – зараз розбиратися безглуздо. Він відрахований за сам факт своєї художньої реакції на якісь речі. Ці процеси, які відбуваються зараз в академії, давно назріли. В академії потрібні зміни. Сьогоднішня художня освіта відірвана від світового контексту, від процесів, що відбуваються в сучасному мистецтві. Студенти це відчувають, вони незадоволені тим, як і чому їх навчають. І жест Спартака Хачанова по суті був реакцією на проблеми художньої освіти.

Художній жест – це художній жест, яким би радикальним він не був. Те, що зверху опускаються межі допустимого для художника, те, що до них чіпляються представники будь-яких організацій, що не мають відношення до художнього контексту, але мають якісь засоби силового впливу – це неприпустимо. При цьому неважливо, ліві це організації, або праві. Мистецтво потребує свободи і будь-які спроби радикальних груп нав’язати своє бачення художнику повинні припинятися на рівні закону. Йти на поводу цих груп і потурати – це неправильно. Ніхто не може нав’язувати суспільству свій порядок. Мені це нагадує певний час радянської влади, коли художникам стали диктувати, як і що їм треба писати. Не хотілося б повторення цього.

„Те, що відбувається навколо цієї роботи, показує академію як доісторичного динозавра, що гостро потребує реформ. “

Жанна Кадирова

художниця

Насамперед, такий формат спілкування викладача і студента з погрозами і ненормативною лексикою – це взагалі не педагогічно. Такого не може існувати у вищому навчальному закладі. Це студент, він має право на пошук. Він для того і приходить в академію, щоб шукати. І пошук повинен відбуватися за допомогою викладача, що направляє ці спроби. Тут діалогу не відбувається взагалі. Крім того, людині погрожують фізичною розправою і не дають обґрунтувати свою позицію. Я до цієї роботи абсолютно холодна, я не хочу захищати її як твір мистецтва, тому що це слабка робота. Але те, що відбувається навколо цієї роботи, показує академію як доісторичного динозавра, що гостро потребує реформ. Розкрилося те, що ми всі загалом розуміли, але ця ситуація стала наочним фактом. Викладач лається, погрожує студенту, звинувачує його в «антиукраїнських мотивах» (хоча сам Спартак – потерпілий від військових дій, через що переїхав до Києва з Донецької області). І найжахливіше – на заклик викладача приходять представники С14. І художника відраховують. Одні ці факти, навіть не знаючи фігурантів, – кричущі.

Пригнічує той факт, що у нас тепер є такі воєнізовані підрозділи, «хлопчики за викликом», яких ось так просто можна нацькувати на кого завгодно, не розібравшись в ситуації. Неважливо, хороший Спартак художник або поганий, хороший викладач чи ні, і які у нього особисті травми, пов’язані з АТО. Важливо, що таке взагалі можливо у XXI столітті у вищому навчальному закладі української столиці.

„Тут кримінальну справу потрібно заводити. І однозначно звільняти викладача. “

Костянтин Дорошенко

арт-критик

Ситуація, в якій викладач ВНЗ нацьковує на студента представників будь-яких формувань, є кричущою. Це підбурювання до розправи, загроза чужому здоров’ю та життю. Тут кримінальну справу потрібно заводити. І однозначно звільняти викладача. Що ж до роботи, яка викликала скандал, знаходжу її в плані художнього висловлювання прямолінійною і примітивною. Такою, що заслуговує невисокої академічної оцінки. Але не відрахування і не гонінь в будь-якому випадку.

„Якщо ми не хочемо бачити мистецтво України в золотій рамі під козачий гімн, академію потрібно терміново реформувати. “

Антон Карюк

художник

Криза в НАОМА говорить про неадекватність та некомпетентність викладацького складу. Ректор не має права називати студента «психічно хворим» і відраховувати з академії. Викладач не має права руйнувати інсталяцію зі скульптур. Навіть якщо він її не зрозумів. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури давно деградує. Замість головного оплоту ліберальних поглядів для молодого креативного класу, навчальний заклад дозволяє залякувати студентів ультраправим угрупованням С14. Поліція так і не приїхала. Це дико. До речі, руйнування виставок націоналістами стало закономірним в нашій країні. Можна лише згадати зруйновану виставку Давида Чічкана «Втрачена можливість» рівно рік тому. Якщо ми не хочемо бачити мистецтво України в золотій рамі під козачий гімн, академію потрібно терміново реформувати.