Щоб дізнатися, де і як живе кураторка та контриб‘ютор Vogue UA Юлія Поліщук, JS відправився прямісінько до Лондона! 

„Ця квартира не про дорогі меблі, кількість картин або шикарний ремонт. Цю квартиру створюють мої близькі люди, які наповнюють її любов'ю, радістю і затишком. “

У цій квартирі я живу вже вісім років. Причому знайшла її та переїхала сюди дуже швидко. У студентські роки я встигла пожити в багатьох районах Лондона. Але щойно я потрапила сюди, одразу зрозуміла, що це «воно», навіть не дивилася інші варіанти. Це був найшвидший переїзд не лише для мене, але й для моєї брокерської агенції. У понеділок я вперше тут опинилася, а в середу того ж тижня вже заїхала в апартаменти. Коли я тільки роздумувала про переїзд до Лондона, мені завжди хотілося жити в типовому англійському будинку з великими колонами. А це саме такий будинок, та ще й у районі Челсі, до того ж із високими стелями та величезними вікнами. Але найбільше підкупив камін.

Я збираю книги про мистецтво та моду. Друзі обожнюють мою бібліотеку, а я думаю, що скоро таки доведеться переїхати в новий будинок як мінімум через кількість книг.

Коли у мене була галерея, ми співпрацювали з видавництвом Taschen. Тому зрозуміло, що їхніх книг у мене найбільше. Є колекційні з автографами Наомі Кембелл і Девіда Ла Шапеля. Але найулюбленіші ті,  що я привожу з виставок з усього світу. Серед останніх моя улюблена — про Іллю Рєпіна, я привезла її з Москви після відвідин його великої персональної виставки в Третьяковці цього літа.

Останні п’ять років я намагаюся переїхати до нової квартири, оскільки мені необхідне більше житло, але ця «маленька» мене не відпускає. Занадто багато теплих моментів та спогадів з нею пов’язано.

Зараз я би переїхала в новий сучасний будинок, яких з’явилося в Лондоні дуже багато. Але переїхати мені складно навіть із погляду часу, оскільки робота в мене пов’язана з мистецтвом, що передбачає нескінченні проекти та перельоти.

„Я постійно на валізах. “

Насправді в мене було три серйозні спроби переїхати звідси. Але все постійно зривалося. Оскільки я переїжджала практично блискавично, то зазвичай вибирала варіанти з меблями. Та й купувати супердорогі меблі в орендовану квартиру мені не хотілося. Усе, що я придбала, — це кілька пуфів та комодів. І це навіть не для мене, а для зручності моїх друзів, які регулярно зупиняються в мене. Ця квартира — справжній хаб! (посміхається). Були навіть такі випадки, коли мене тут не було, проте були друзі. У мене є знайомий, такий собі boy next door (хлопчик із сусіднього двору. — прим. ред.), у якого зберігається дублікат моїх ключів. Тож моя присутність тут не дуже важлива!

Я обожнюю готувати, тому для кожного гостя готую особливу страву та зустрічаю з аеропорту з накритим столом. І це при тому, що в мене навіть немає нормального обіднього столу. Вечеряємо ми зазвичай на підлозі, тому тут так багато подушок. Це додає квартирі затишний та простий студентський вайб.

Юля з подругою Анною Закусило

Бувало, що подружки збігали до мене від своїх проблем. З обличчя подружки на порозі легко можу зрозуміти, що відкривати: вино, шампанське або щось міцніше. Це місце, де можна заспокоїтися, відключити телефон та пожити нормальним життям.

„Для деяких близьких друзів у мене зберігаються їхні особисті речі — окремі зубні щітки, рушники та піжами. Тому, коли вони приїжджають, почуваються як вдома. “

Моє найулюбленіше свято — Різдво. Щороку у мене жива ялинка до самої стелі, а стелі у мене понад 3 метри. У цій квартирі є традиція: щороку ми з моїми близькими людьми їздимо на Borough market на ланч з устрицями в улюбленому Wright Brothers і, звичайно ж, за продуктами. А потім всі три дні Різдва проводимо під ялинкою в піжамах. Готуємо багато їжі й дивимося веселі серіали. Адже немає нічого кращого за затишок домашнього вогнища і улюблених людей поруч.

Одне з моїх найулюбленіших місць неподалік від дому — це галерея Сачі, де я пропрацювала багато років. Люблю сквер, який оточує будівлю галереї. Щосуботи там організовують street food market, де звучить жива музика. Це взагалі must-visit для всіх, хто буде в Лондоні. Обов’язково потрібно прийти сюди хоча б на шампанське та сендвіч із качкою — це щось неймовірне! До того ж на маркет приїжджають французькі фермери із власними сирами, а інші привозять устриці та просекко. Ще одне моє улюблене місце — музей Вікторії та Альберта. А також Альберт-брідж вечорами. Це дуже красиво. Там приємно прогулюватися, насолоджуючись вечірнім спокоєм. Я обожнюю свою квартиру і чекаю наступного Різдва!