1 серпня 1936-го народився французький модельєр Ів Сен-Лоран, який понад 40 років свого життя віддав модній індустрії та заснував культовий бренд Yves Saint Laurent.

Саме він ввів у жіночу моду елементи чоловічого гардероба — високі чоботи та смокінг. Його й досі наслідують та вшановують численними артоб’єктами та творчими перформансами. 2010 року в паризькому Петі-палі відбулася масштабна ретроспективна виставка, присвячена творчості Сен-Лорана. А 2017-го на авеню Морсо, де працював кутюр’є, відкрили Музей Іва Сен-Лорана. Там навіть є збережений робочий кабінет. Але справжнє визнання його внеску у світову моду — у серцях мільйонів шанувальників та їхньому щоденному стрітстайлі.

Підсилюють ефект численні стрічки на шану спадку модельєра. Він прожив таке захопливе життя, що його просто не могли обійти увагою режисери. Подій вистачило одразу на кілька екранізацій — художніх та документальних.

Пригадали та склали свій топ.

Yves Saint Laurent, tout terriblement (1994)

Розпочати добірку варто з однієї з перших робіт про життя Іва, яку представили ще за його життя. Рівно 30 років тому режисер Жером де Міссольц запрем‘єрив власне бачення Сен-Лорана. Безумовно, це найменш відомий фільм про дизайнера, утім дуже інтимний.

Знайти та подивитися стрічку варто хоча б тому, що тут представлені інтимні зйомки кутюр’є за роботою. За кадром звучить голос самого Іва. Він коментує відео з численних шоу та описує процес — у кадрі моменти створення ескізів та метушня бекстейджу.

Ів Сен-Лоран порівнює свій підхід до концепції моди з роботою Коко Шанель. Каже, тоді як Шанель пропонувала свій стиль без альтернатив, його стиль дозволив жінкам зберегти свою індивідуальність. «Я винайшов минуле сучасної жінки, я запропонував їй її майбутнє, і це триватиме довго після моєї смерті».

Yves Saint-Laurent, 5 avenue Marceau 75116 Paris (2002)

За 8 років, 2002-го, Ів Сен-Лоран дав емоційне інтерв’ю, де визначив модні тенденції для кількох поколінь жінок.

Інтерв’ю Давіду Тебулю стосується вражень Іва щодо його дебютного показу та містить деякі спогади про той період його життя. Були і складні моменти, і вирішальні кроки до мрії.

Célébration (2007)

2007-го режисер Олів’є Мейру представив фільм про останні роки Іва Сен-Лорана. Особливий акцент на створення культової прощальної колекції для YSL.

Це доволі різке бачення, часом безкомпромісне і суб’єктивне, помічник та найближчий друг Лорана — П’єр Берже — сприйняв дуже жорстко. Стрічку на майже 9 років навіть заборонили до показу, можливо, ще й через те, що вона руйнує численні міфи про кутюр’є та загальний образ бренду. Вирішувати глядачу!

Yves Saint Laurent, Pierre Bergé : l’amour fou (2010)

З вуст найголовніших людей у житті Лорана — П’єра Берже, Лулу де ля Фалез та Бетті Катру — режисер П’єр Торретон розповів історію про життя модельєра. Вийшло дуже відверто та насичено.

У стрічці багато цікавих історій, є бекстейдж перших шоу дизайнера, його невідомі інтерв’ю та навіть кадри з паризької квартири Сен-Лорана. Цікаво!

Yves Saint-Laurent. Un Hymne à la Femme (2011)

Гімн жінці! Цей короткометражний фільм присвячений святкуванню. На шану бренду він влаштував останній показ-ретроспективу у Центрі Помпіду.

Yves Saint Laurent de Jalil Lespert (2013)

Тут головний акцент на життя Іва та його стосунки із П’єром Берже. Частину зйомок було скеровано саме на Берже. І це заслуговує уваги!  Останній надав відчутну підтримку режисеру Джалілю Лесперу. Пригадали і знакове шоу Opéra Ballets Russes 1976.

Модельєр Ів Сен-Лоран із Берже

Для цих зйомок фонд Берже надав понад 70 оригінальних нарядів зі своєї архівної колекції. Деякі сцени Сен-Лорана за роботою (його зіграв актор П’єр Ніне) відзняли саме у штаб-квартирі імперії Берже на Marceau авеню.

Реакція Берже на фільм: «Є моменти, які мені не подобаються, але це неважливо. Ви повинні сприймати фільм, як він є, єдиним цілим».

Saint Laurent de Bertrand Bonello (2014)

Біографічний драматичний байопік французького режисера Бертрана Бонелло заснований на житті знаменитого французького модельєра Іва Сен-Лорана в період із 1965 до 1976 року. Головна роль у Гаспара Ульєля, поряд на екрані Лея Сейду, Луї Гаррель і Жеремі Реньє.

Кінофільм обрали для участі в основній конкурсній програмі 67-го кінофестивалю у Каннах. Він отримав позитивні відгуки.