Must follow: Аліна Михайлова — офіцерка ЗСУ, командирка медичної служби «Ульф»
«Для мене важливо мати внутрішній орієнтир. Розуміти, що правильно, а що ні, незалежно від того, наскільки це вигідно, популярно чи зручно».

Аліну Михайлову (@alishamisha) знають як офіцерку ЗСУ і командирку медичної служби «Ульф», яка не добирає зручних слів, коли говорить про військову медицину або суспільні проблеми. Але сама вона називає себе абсолютним інтровертом із соціальною батарейкою, що може сісти без попередження. За блогом Аліни в інстаграмі слідкує 178 тис. фоловерів.

«Мій блог — це місце, де я можу говорити про те, що вважаю важливим, привертати увагу до проблем, розповідати про роботу нашої медичної служби «Ульф», пам’ятати про людей, яких ми втратили».

Top Picks

Улюблений фільм або серіал

Мені складно виділити один фільм, тому назву кілька, які справді люблю: «Розумник Вілл Гантінг», «Граф Монте-Крісто», «Гнів людський», «Бруталіст». Й окремо — мультфільм «Коко».

Це дуже різне кіно, але в кожному є щось, що мене зачіпає. Люблю історії про людей зі складними характерами — про їхній вибір, внутрішню боротьбу, силу волі й наслідки рішень.

Улюблена книга

«Маг» Джона Фаулза — за психологізм, складність людської природи й постійне відчуття, що все не так однозначно, як здається.

«Моє життя» Голди Меїр, уродженки Києва, — за можливість побачити історію та політику через досвід жінки, яка ухвалювала складні рішення й брала на себе величезну відповідальність. Мені цікаві сильні особистості, але ще цікавіше — розуміти, що стоїть за їхніми рішеннями.

«Танґо смерті» Юрія Винничука — за історичну пам’ять, атмосферу Львова та людські долі на тлі катастрофічних подій XX століття.

Улюблені треки

1. The Doors — Riders on the Storm.

2. Placebo — Song to Say Goodbye.

3. KALUSH — «Зорі».

Музику я обираю під настрій, а не за жанрами чи популярністю. Можу слухати щось роками й не втомлюватися. Люблю музику з характером й атмосферою — таку, що викликає емоції або повертає до конкретних моментів життя.

«Зорі» для мене пов’язані з Да Вінчі. Це була його найулюбленіша пісня: він слухав її всюди — у машині, у душі, у навушниках.

Style Musts

Улюблені бренди

1. Bazhane.

2. German Apparel.

3. KATIMO.

4. The ACE.

5. Guzema.

6. GUNIA Project.

Мені подобається, що українські бренди сьогодні створюють справді якісні й красиві речі, мають власний почерк і не намагаються бути чиєюсь копією. Я люблю одяг і прикраси, люблю красиво вдягатися. Приємно обирати речі українських дизайнерів і підтримувати за можливості людей, які продовжують створювати щось своє в Україні.

Продукти-фаворити для догляду

Доглядова косметика Medik8. Користуюся їхніми засобами й дуже задоволена.

Travel & Places

Улюблені місця у світі

Рим, Італія. Особливо фонтан Треві. Передусім це дуже особисте для мене місце: саме до Риму була наша спільна з Дмитром, Да Вінчі, закордонна подорож. Ми тоді разом кинули монетку у фонтан Треві. Зараз цей спогад має для мене зовсім іншу цінність.

І, звісно, сам Рим неймовірно красивий. Місто, де історія буквально на кожному кроці, де можна годинами гуляти вулицями, розглядати архітектуру й щоразу знаходити щось нове. Але для мене він назавжди залишиться містом дуже щасливого спогаду з коханою людиною.

Гранд-Каньйон, США. Це одне з тих місць, масштаб яких неможливо передати ні фотографіями, ні словами. Коли стоїш перед цією природною формацією, яку мільйони років створювали час, вода й вітер, дуже гостро відчуваєш, наскільки людина маленька порівняно зі світом навколо.

Мене вразили не лише розміри каньйону, а й відчуття простору, тиші та абсолютної величі природи. Це місце варто побачити хоча б раз у житті: жодне фото не передасть того, що відчуваєш, коли бачиш його на власні очі.

Азорські острови, Португалія. Тут складається враження, ніби ти опинився на краю світу. Океан, вулканічні ландшафти, неймовірна зелень, спокій і зовсім інший ритм життя.

Улюблені заклади в Україні

У Києві люблю «Марію», «Дилетант» і Piccolino. У Дніпрі — кав’ярні «Три бобри», «1920» та «Сузір’я».

Career & Private Life

Досягнення у професійному та особистому житті

Якщо говорити про професійні досягнення, то це, безумовно, створення й розвиток медичної служби «Ульф». Коли ми починали, це був фактично один евакуаційний екіпаж. Сьогодні це повноцінна медична служба з командою, системою роботи, власним досвідом і підходами до порятунку поранених.

Для мене важливо, що це не структура, яка існує просто на папері. Для мене це люди, які щодня виконують складну роботу на фронті, від якої безпосередньо залежать життя інших.

Я також пишаюся шляхом, який пройшла з 2014 року до керівництва медичною службою, і тим, що при цьому не втратила бажання змінювати те, що вважаю неправильним. А ще тим, що почала здобувати другу вищу освіту з нуля, навчаючись онлайн щодня.

Щодо особистих досягнень — напевно, це здатність залишатися собою після всього, через що довелося пройти.

Не втратити свої принципи, не перестати відчувати, любити, будувати плани й хотіти чогось від життя.

Ваш кумир

Я не дуже люблю поняття «кумир», бо не схильна ідеалізувати людей. У кожного є свої сильні й слабкі сторони.

Але, безумовно, однією з найважливіших людей у моєму житті був і залишається Дмитро Коцюбайло, Да Вінчі. Я дуже багато чого в нього навчилася — насамперед відповідальності за людей, відданості своїй справі та здатності ухвалювати складні рішення.

Цінності у стосунках

Чесність, повага, довіра та спільні цінності. Я не уявляю стосунків із людиною, з якою ми принципово по-різному дивимося на важливі речі. Для мене недостатньо просто любити одне одного. Важливо поважати вибір іншої людини, її погляди, особистий простір і те, чим вона живе.

Завжди цінувала вміння тримати слово. Не люблю маніпуляцій, недомовок і ситуацій, коли люди не здатні прямо сказати, чого хочуть.

Daily Inspiration

Що вас надихає?

Найбільше мене надихають люди — ті, хто має характер, принципи, власну позицію й не зраджує їй залежно від обставин.

Дуже ціную професіоналізм. Мені подобається бачити людей, які справді люблять те, що роблять, розбираються у своїй справі й готові брати на себе відповідальність. Як-от мої «Ульфи». А ще я дуже люблю подорожі та спорт. Мені необхідно іноді змінювати картинку перед очима, побути наодинці із собою, відключитися від постійного потоку інформації та людей.

Улюблений ранковий або вечірній ритуал

Спорт. Це одна з небагатьох речей, які дозволяють перемкнути голову й зосередитися виключно на собі. Ми навіть облаштували спортзал на стабілізаційному пункті, щоб мати змогу тренуватися. Тож навіть на війні для мене дуже важливо, щоб у розкладі був спорт.

А ще люблю моменти, коли ніхто нічого від мене не хоче, не телефонує й не потрібно ні з ким розмовляти.

Що б ви порадили собі у 16 років?

Напевно, менше зважати на думку інших людей. Не намагатися всім подобатися, не боятися бути незручною й відстоювати те, у що віриш. Я б також порадила більше часу проводити з близькими. Частіше говорити людям, що любиш їх, не відкладати важливі розмови та спільні плани на потім.

І не боятися жити. Навіть якщо щось не вийде, навіть якщо помилишся. Значно гірше — одного дня зрозуміти, що ти чогось не зробила лише через страх.

Факт, що здивує читачів

Я дуже не люблю розмовляти з незнайомими людьми. І це не перебільшення. Звісно, це не стосується моїх близьких, друзів чи побратимів. Але будь-яке зайве спілкування з незнайомцями — окреме випробування.

Наприклад, якщо ми з друзями кудись їдемо й треба викликати таксі чи поговорити з кур’єром, я прошу когось відповісти на дзвінок замість мене. Просто тому, що мені максимально не хочеться цього робити.

Я абсолютна інтровертка. У мене досить вузьке коло спілкування, і я зовсім не прагну його розширювати.

А ще я можу чудово проводити час у компанії — мені весело й цікаво, а потім у якийсь момент усе: різко стає нецікаво, і я просто йду. Без особливих причин. Моя соціальна батарейка розрядилася, і я хочу додому.

Мабуть, для людей, які знають мене переважно з публічних виступів, це звучить дивно. Але публічність і бажання спілкуватися з людьми — зовсім різні речі.

Улюблена цитата або правило, яким керуєтеся у житті

У мене немає однієї універсальної цитати на всі випадки життя. Але є правило, якого я намагаюся дотримуватися: не робити того, за що потім буде соромно перед самою собою.

Для мене важливо мати внутрішній орієнтир. Розуміти, що правильно, а що ні, незалежно від того, наскільки це вигідно, популярно чи зручно. Я можу помилятися, можу змінювати думку. Але є речі, у яких для мене не існує компромісів. І мені важливо не втрачати цей внутрішній стрижень.

Чим цікавий ваш блог в інстаграмі?

Думаю, насамперед тим, що я не намагаюся створювати якийсь спеціальний образ для Instagram.

Я можу сьогодні написати про проблеми військової медицини, завтра — про політику чи суспільні процеси, а потім викласти фото в красивій сукні або з подорожі. Бо все це — частини мого життя.

Я досить різка у висловлюваннях, не завжди підбираю слова так, щоб усім було комфортно, і точно не ставлю собі за мету подобатися кожному підписнику.

Мій блог — це місце, де я можу говорити про те, що вважаю важливим, привертати увагу до проблем, розповідати про роботу нашої медичної служби «Ульф», пам’ятати про людей, яких ми втратили.

Але водночас я не хочу, щоб усе моє життя зводилося виключно до війни. Я люблю подорожі, красиві речі, своїх друзів, свого собаку, люблю іноді просто пожити звичайним життям.

Мабуть, саме відсутність чітко визначеної тематики й робить мій акаунт таким, яким він є. Я не веду блог про війну, моду чи подорожі. Я просто показую своє життя й говорю те, що думаю.

Must Follow → @alishamisha

Hide picture

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: