До Дня працівників культури, який був учора, пропонуємо зазирнути за лаштунки Київського державного фахового хореографічного коледжу (КДФХК), щоб побачити, як його видатні викладачі, які виростили не одне покоління балетних зірок, продовжують в умовах повномасштабної війни відкривати нові таланти.

Катерина Кухар, керівниця Київського державного фахового хореографічного коледжу: «Великі нації пишуть свою історію насамперед у книзі мистецтва. Текст цієї книги не може бути спотворений на догоду будь-кому, він є вічний і належить усьому людству. Балет — одна з головних сторінок у книзі мистецтва, оскільки в ньому поєднано симбіоз поезії, музики, архітектури, художніх образів та танцю. У будь-які часи саме мистецтво лікує душу».

Любов Ятченко, педагог-хореограф Київського державного фахового хореографічного коледжу: «Мистецтво не знає війни. Умови можуть змінюватися, але наше покликання залишається стійким».

Ольга Морозенко, радниця з міжнародних відносин Київського державного фахового хореографічного коледжу: «Київський державний фаховий хореографічний коледж для мене більше, ніж просто навчальний заклад. Це мої рідні стіни, де я виросла як балерина. Тут професіонали допомагають закладати те зерно, яке потім дає плоди, тут дають фундамент талановитим дітям».

Зоя Долгіх, педагог-хореограф Київського державного фахового хореографічного коледжу: «Учні мають навчитися мови балету, адже не всі рухи — танець, але в кожному русі може бути магія — й цієї магії — азам хореографії — навчаємо ми у Київському державному фаховому хореографічному коледжі».

Людмила Соболєва, педагог-хореограф Київського державного фахового хореографічного коледжу: «Український балет має велике майбутнє. Він продовжує бути одним з улюблених видів мистецтва українців».

Фото: Дмитро Шеремет, Ксенія Твердохліб