чора відбувся другий чат-рум JS Club у Clubhouse на тему «Хейт у соцмережах». Наталія Могилевська та Ольга Навроцька, а також Василіса Фролова та Картина Неклева, що долучилися до бесіди, висловили своє ставлення до цього явища. Зібрали головні тези ефіру.

Наталія Могилевська

За що хейтять?

Як мені здається, взагалі неважливо, за що хейтять, тому що в кожного з нас є свій пакет талантів і надможливостей — ми проробляє своє. Наприклад, ти мати, хороша співачка, це я про себе (сміється), але дратівлива людина. Мій гнів перекриває сонце. Також моя проблема — дисципліна. Я то худну, то гладшаю — складно змусити себе не розслаблятися. Відповідно, мене будуть хейтити за поганий характер, за те, що я погладшала чи вийшла без макіяжу.

Хейтери — наші великі вчителі?

У чому принцип хейту? Насправді, хейтери — наші великі вчителі. Існує кілька етапів. Якщо ти не готовий говорити про свої слабкості чи проблеми, тобі боляче від того, що тебе зачіпають, але при цьому не усвідомлюєш, що критикують «по ділу» — ти не працюєш над цим питанням. У таких випадках ми на хейтерів ображаємося.

Якому асистенту ти будеш платити зарплатню, щоб він постійно нагадував, що тобі потрібно вдосконалити? Тут з’являються хейтери і, ніби будильник, про все нагадують. Потрібно дякувати, що підкреслили те, над чим потрібно попрацювати.

Третій етап: коли ти розслабляєшся, тебе нічого не зачіпляє, а просто веселить. Я починаю жартувати. Усе залежить від того, що ти налаштувався побачити. Однак нас завжди зачіпає те, що не відпрацьовано.

Коли я в хорошому настрої, у ресурсному стані, то читаю, відповідаю на всі коментарі та працюю над собою. Якщо немає сил, це — час не для перетворень, а для відпочинку і пошуку натхнення. У такий період проходжу повз коментарі.

Не реагувати — також навичка

Часом хейтери вчать не реагувати — і це теж навичка. Коли народжується внутрішня культура, розумієш, що ти не один, цінуєш свою територію і ніколи не залізеш на чужу, ти намагаєшся бути нейтральним. Хейтерство говорить про неввічливість, низький рівень розвитку особистості та відсутність належного виховання.

Принципи захисту від хейту

Найкраща тактика — взагалі не звертати увагу, пройти повз. Людина, яка слідкує за неправдивими, нецензурними коментарями на моїй інстаграм-сторінці, ніби чистить її від лайна, як двірник вичищає вулицю.

Два плюси від хейтерства. По-перше, підвищує рейтинг, активність та інтерес від інших любителів хейту. Конфлікт породжує зайву увагу. По-друге, я розумію, яким чином мої дії можуть трактуватися. Як іміджмейкеру, а ви ж знаєте, у мене немає продюсера, мені інколи необхідно розуміти, які дії аудиторія може помилково сприймати.

Зміна поведінки через хейт

Зрозуміла, що все, що я роблю в Індії, — тонкі духовні речі, які не можна виставляти на показ. Я перестала про це говорити в ефірах, за винятком того, якщо хтось, кому це важливо й цінно, спитає.

Також зрозуміла, що всі політичні питання у нашій країні дуже гострі та болючі. Мало хто має космополітичні погляди. Раніше могла політикам усе прямо говорити.

Щодо зміни моєї зачіски. Я зробила цей експеримент не залежно ні від кого. Двадцять років не змінювала колір волосся (сміється). Звичайно ж, було багато хейту. Коли я випустила «Натусика», думала, мене просто розірвуть. Усі говорили: «Наташо, ти ж легенда, як ти могла?» Старі шанувальники напряглися, однак з’явилося багато нових.

Говорити можна тільки з тим, хто готовий почути. Немає більшого розчарування, ніж вкласти всю душу, розказати, а людина тебе не готова слухати.
У мене було 8 артистів, яким я говорила, що ось тут буде зіркова хвороба, тут ви спотикнетеся, тут втратите людей. Пройшло 10 років, щоб приїхала Регіна Тодоренко й сказала: «Наташо, ви мали цілковиту рацію. Як ви з нами справлялися?»

Гумор як щит 

Частково через це пішла на «Лігу сміху». Одна справа — хейт від антифанів у соцмережах, зовсім інша — від своїх колег. Спеціально взяла участь у цьому шоу в ролі тренерки, щоб зрозуміти, як відбувається цей гумористичний пінг-понг. Гумор як щит.

Хейт до публічних людей

Бути при владі — стати точним, акуратним, не реагувати, усвідомлювати, що підійнявшись, ти отримаєш не тільки славу. Недарма ж називають артистів чи журналістів зірками, тому що ти світиш іншим високо в небі.

Лайфхаки, як підняти свій ресурс

Ви помічали, що одна й та ж справа саме в хорошому настрої робиться набагато легше? Тож потрібно завжди бути в ресурсі. Усе у вас всередині — дві кнопки: «радість» і «смуток», на які ви натискаєте.

Ольга Навроцька

Хейтерство — внутрішні комплекси

Я давно на це не звертаю увагу, принаймні намагаюся. Для мене хейт — болюча тема з минулого, адже був такий досвід. Зараз ми ніби перейшли на новий рівень сприйняття цього явища.

Це проєкція. В основному отримую погані коментарі за свою зовнішність. Як я можу це пропрацювати? Мені здається, що люди, які пишуть капості в інтернеті, проектують свої проблеми.

Таких людей мені шкода. Інколи вони видають свою реакцію на тебе, не знаючи, що ти відчуваєш, як переживаєш, які проблеми у твоїй голові. Побачать нюанс, який ти не помітила, тому що для тебе цей момент не надто важливий, — і б’ють саме в це місце.

Найпотужніший хейтерський удар

Колись я пережила страшну історію — найбільш потужний хейтерський удар по мені. Один сайт полював за зірками і робив жахливі репортажі. Якогось дня вони опублікували мою, на той момент, стару фотосесію для еротичного журналу. Стаття була про мене та Юлію Тимошенко — я набрала більше хейту (сміється). Після цих жахливих коментарів, які прочитала й через себе пропустила, лежала на підлозі в халаті і не могла встати.

Тоді подруги витягнули мене до ресторану, а я йшла, прикривалася волоссям і окулярами, думала, що всі такої жахливої думки про мене. У закладі був чоловік, який вирішив зі мною познайомитися. Зрозуміла, що не все втрачено.

Це був шок та біль. У той час я послухала Машу Єфросиніну і також перестала вчитуватися в коментарі.
Хейт — скидання енергії і якоїсь внутрішньої ненависті. Зрозуміло, що не кожен живе благополучно, але певним чином це чомусь виливається на публічних людей.

Енергетичний вампіризм

Не можна втягуватися у всі ці переписки: ігнорувати, не відповідати, не реагувати, не виправдовуватися. Людина, яка зачепила тебе негативним коментарем, чекає на батл — їй потрібна війна. Насправді, хейтерство — енергетичний вампіризм.

Зміна поведінки через хейт

Я припинила реагувати на коментарі та влазити до переписок під час Революції гідності та початку війни. Багато писала, витратила всі нерви, були головні болі, тому що намагалася людям довести свою правоту. Останнім часом у фейсбук мало що викладаю. Мої друзі все і так розуміють, а щоб достукатися до тих, хто цього не відчуває, у мене немає ні сил, ні ресурсів.

Власна ініціатива для хейту

Інколи хочеться якусь гидоту написати, коли читаєш бридкі речі. Тримаю себе в руках, бо розумію, що опісля отримаю головний біль і даремну розмову.

Василіса Фролова

Хейт — сигнал

Звичайно, після фотосесії для JS мені є, що сказати. Хейтерів можна сприймати як реальну картину ставлення публіки до тебе. Якщо напишуть, що Фролова дістала зі своїм животом, я більше не публікуватиму такі фото, хоча маю їх ще багато.

Картина Неклева

Третій закон Ньютона

Я дуже сподіваюся, що кожен творець учив фізику в школі, ну або, як мінімум, повинен був дістатися до третього закону Ньютона, який наголошує: «Кожній дії завжди є рівна і протилежна протидія».

Хейт у шоу-бізнесі

Український шоу-бізнес якимось дивним чином виплекав у собі невиправдане почуття привабливості, яке виражається в очікуванні безумовного обожнювання з боку аудиторії.

Реальність така, що з’являючись у публічному просторі, навіть отримуючи море солодких відгуків, ви зобов’язані зустріти таку ж кількість протилежних думок.

Дорослий шоу-бізнес давно впорався з дитячими хворобами, куди можна віднести хейт. Проблеми залишилися винятково на персональному рівні артистів, а це означає, що вам є, чим зайнятися, серйозно поговоривши з собою.