Плагіат? Ні, постмедійність: галерея картин Миколи Білоуса, виконаних на чорному фоні

Микола Білоус

Кілька днів тому стало відомо, що помер український художник Микола Білоус. Повертав кадри з кінофільмів за допомогою живопису, імітував погляд через об’єктив, адже творив за законами постмедійності. JS зібрав галерею картин митця.

Ефект дежавю гарантований, адже ці моменти ви точно бачили раніше. Щоправда їх зафіксували на полотні, кіно- або фотоплівці. Саме це і є ключовою особливістю постмедійності — «зловити» кадр і відтворити по-своєму.

«Трактористи», 2008

Як це працює? Для прикладу розглянемо полотно Миколи Пимоненка «Біля колодязя» (або «Суперниці») і порівняємо його з картиною Миколи Білоуса «Теля». Плагіат? Ні, постмедійність. Художник виокремлює найцікавіші риси персонажів і відтворює їх у власній манері. Ба більше, головні акценти також змінюються. У роботі Миколи Білоуса увага фокусується на теляті, а дівчина-суперниця, котру Пимоненко зобразив біля колодязя, взагалі зникла.

Микола Пимоненко, «Біля колодязя» («Суперниці»)

Микола Білоус «Теля»

Тож якщо у вас з’явилося відчуття дежавю, це означає, що такий момент уже зустрічався. Однак варто не просто пригадати першоджерело, а й замислитися над тим, яку цінність та нові ідеї ви побачили в постмедійній роботі. Тоді ви справді відчуєте смак такого мистецтва.

Вшановуємо Миколу Білоуса та переглядаємо його найцікавіші роботи, виконані кольоровими фарбами на чорному фоні.