Засновниця проекту WildWildWine та YouTube-каналу Wine BigData ділиться з JS винними історіями зі свого життя й знайомить вас із безумовним хітом останніх років — помаранчевим вином. Його можна обожнювати, але можна й люто ненавидіти — головне, що байдужих точно не буде.

Анна-Євгенія Янченко

Колись я працювала сомельє в італійському ресторані Casa Nori, де в нас була доволі лаконічна винна карта, а більшість вин — звісно ж, італійські. Одного суботнього вечора завітала до нас така собі дивна пара, де Він хотів Її гуляти, а Їй було байдуже. Складалося таке враження, що Дівчина програла комусь цю вечерю в покер, тож просто повинна витримати до півночі в компанії цього Хлопця.

Він усіляко намагався привернути її увагу, нервувався й замовив одразу дюжину страв і 6 пляшок вина — саме найдорожчого, саме білого, саме французького. Дівчина вино не пила, відверто нудьгувала і постійно пропонувала завершити вечерю. Хлопець благав її залишитися, навіть музик покликав, а згодом запросив і її подружку, яка приїхала з другом. На жаль, все було марно.

Було вже близько опівночі, й тут Хлопцю здалося, що вина у келихах замало, а Дівчина вино не п’є, бо запропоновані пляшки — погані. Він покликав сомельє, попросив ще вина, неодмінно найдорожчого, білого та французького. НАЙ-ДО-РОЖ-ЧОГО, підкреслив він.

І тут постало питання: що ще йому запропонувати? У нас італійський ресторан, тож французьких вин загалом небагато, а він вже відкоркував 6 пляшок найдорожчого. Чесно кажучи, я розгубилася, а потім подумала, чому б не запропонувати помаранчеве вино? В карті була одна пляшка. Формально вино було дорогим. Білим (також формально). Але, щоправда, не французьким…

Я почала розповідати йому про помаранчеві вина! Про те, що вони із білого винограду, але виготовляються методом, яким червоні вина роблять. Тобто, що це вино, яке виготовляють із білого винограду, але довго настоюють сусло на шкірочках та кісточках, за рахунок чого вино стає дивного кольору та не менш дивним на смак. Отримує певну танінність та дубильні речовини, які дають певну гіркоту в смаку. Розповіла також, що помаранчі до вина не додають, а назву вина отримали саме через свій дивний колір, ще їх називають «бурштиновими».

Зокрема додала, що це найпопулярніше вино останніх років, що тренд охопив усю земну кулю, що на всіх винних подіях найвідоміші винні критики закочують очі через помаранчеві вина. Бо тут тобі й неймовірний колір, й танінність, й пікантність, й несамовито яскрава органолептика: горіхи, вершки, тропічні фрукти та фініки із зухвалими східними прянощами. І ще більший вміст антиоксидантів, ніж у звичного білого вина. До того ж вино може як закохати у себе, так і не сподобатися взагалі. Бо смаки у всіх різні, а це вино дійсно незвичайне, ви такого ніколи не куштували.

Отут, наче, всі зацікавилися: і Хлопець, і ті ситі та п’яні друзі. А ось Дівчина продовжувала нудьгувати. Приношу я пляшку, відкорковую, наливаю собі, аби переконатися, що все ок, і розумію, що у келиху справжній нектар, напій богів! Наче хор янголів от-от заспіває. І з гордістю наливаю Хлопцеві, а він кривиться й каже: «Боже, що це таке взагалі, що ви нам принесли?». Гості одні за одними пробують вино, й усім воно не подобається! Кажуть, дивне якесь, чого воно таке терпке?

І тут Дівчина нарешті заговорила: «Ну ви що?! Винороб це вино в амфорі витримував, воно ще й за місячним календарем виготовлене!». І продовжила про пляшку розповідати. Виявилося, що вона навчалася в Лондоні, а її подружка — італійський сомельє, і взагалі вона на винах знається, а особливо на «дивакуватих». Згодом уся компанія розкуштувала це помаранчеве вино та нарешті розбалакалася.

І оце все я розповіла, аби довести, що помаранчеві вина дійсно специфічні: ви можете як закохатися в них з першого келиха, так і зненавидіти назавжди. Тому починати знайомство варто виключно з перевірених зразків та приділити час дегустації.

Наразі ці вина виготовляють майже у всіх країнах світу, але особливий розвиток помаранчеві вина отримали в Італії, Словенії та на своїй батьківщині — у Грузії. Найвідоміші «помаранчеві» винороби — все ж італійці, тому для початку варто рекомендувати такі виноробні: Josko Gravner (вони ще вино в амфорах витримують), Radikon, а також сицилійців COS.

Оскільки ці вина — щось середнє між червоними та білими, пам’ятайте, що подавати їх варто температурою 13-15°C, тобто не такими охолодженими, як просто білі вина. Також пам’ятайте, що вони підходять для дуже дивних гастрономічних поєднань. Наприклад, їхній дивний та насичений смак гармоніює з різноманітними карі та гострими пікантними стравами балканської, індійської, марокканської та навіть корейської кухонь.

Як бачите, помаранчеві вина ладні подарувати справді нові відкриття винним поціновувачам, але чи сподобаються вони саме вам? Хтозна… Наостанок я залишу вам лайфхак: простіше за все перше побачення з помаранчевими винами влаштувати у хорошому ресторані грузинської кухні, де ці вина інколи можна зустріти келихами.