Кіносвіт у жалобі. Помер американський сценарист і режисер Девід Лінч. За 3 дні він би святкував 79-річчя. «З глибоким жалем ми, його родина, оголошуємо про смерть людини та художника Девіда Лінча», — йдеться у повідомленні родині.

У серпні 2024 року режисер повідомив, що більше не може виходити з дому: лікарі діагностували у нього емфізему дихальних шляхів. Сім’я також додала у своєму пості культову фразу Лінча: «У світі утворилася велика дірка, тепер, коли його більше немає з нами. Але, як він казав, “Дивіться на пончик, а не на дірку в ньому”».

Лауреат премії «Оскар» за визначні заслуги у кінематографі (2019), а також «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю та почесного «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю. Його тричі номінували на «Оскар» за найкращу режисуру і він все одно був би видатним, якби зняв тільки «Твін Пікс». Актори та колеги режисера прощаються із Девідом і пригадують спільні історії. Свої спогади уже написав в мережі й актор Кайл Маклахлен, який знімався у Лінча і був його другом.

Кадр із фільму «Малхолланд Драйв», 2001

«Сорок два роки тому з причин, які я досі не можу пояснити, Девід Лінч витяг мене з невідомості, щоб я зіграв головну роль у його фільмі.

Вочевидь, він побачив у мені щось, чого я сам не розумів. Всю свою кар’єру і, по суті, все своє життя я завдячую його баченню. Наша дружба розцвіла на зйомках «Синього оксамиту», а потім — «Твін Пікса», і я завжди вважав його справді живою людиною, яку коли-небудь зустрічав.

«Твін Пікс»

Світ втратив видатного художника, а я втратив дорогого друга, який створив для мене майбутнє і дозволив подорожувати світами, які я сам би ніколи не зміг уявити.

Я сумуватиму за ним сильніше, ніж можуть висловити мої слова і винести моє серце. Мій світ став багатшим від того, що я його знав, і набагато біднішим тепер, коли його більше немає. Девіде, ти змінив мене назавжди і я назавжди твій Кайл. Дякую за все».

Свій перший фільм «Голова-гумка» він випустив майже 50 років тому — 1977-го. Сьогодні пригадуємо найбільш відомі робити Лінча — фільми «Малхолланд Драйв», «Людина-слон», «Шосе в нікуди», «Синій оксамит». Для тих, хто часом не розумів дивакуватий сюжет стрічки чи перепитував щось у Лінча, він відповідав однаково. Для нього спроба пояснити фільм була «майже злочином».

«Фільм чи телешоу — це як магічне дійство, а маги не розкривають своїх секретів. Фільм чи картина — кожна річ — має власну мову, і неправильно намагатися сказати те саме слово. Слів тут нема. Мова фільму, кіно, — це та мова, якою [твір мистецтва] було створено, а англійською мовою [це] не перекладається».

«Проста історія», 1999

«Проста історія» — ось та сама «проста» робота у фільмографії Девіда Лінча, де не доведеться шукати прихованих сенсів та розгадувати магічні головоломки режисера. В основі сюжету реальна історія 73-річного провінціала Елвіна. У його брата, який живе в іншому місті, трапляється серцевий напад, й Елвін вирішує будь-що його відвідати. На головну перешкоду — відсутність посвідчення водія — Елвін покупає газонокосарку і вирушає в подорож довжиною в 6 тижнів.

«Голова-гумка», 1977

Над дебютним повнометражним фільмом «Голова-гумка» Лінч працював з 1970-го — упродовж семи років. Фільм став популярним на північних показах у Нью-Йорку, Сан-Франциско та Лос-Анджелесі, утім не схвилював критиків. Саме цей фільм звів Лінча і продюсера компанії Мела Брукса Brooksfilms. Після перегляду команда Брукса запропонувала режисерові роботу: так, на світ з’явився фільм «Людина-слон» (1980) й отримав прихильність преси та одразу 8 номінацій на «Оскар».

«Твін Пікс», 1990–2017

Назва цього серіалу — можливо, перше, що спаде на думку більшості при згадці імені Девіда Лінча. Це навіть не серіал, а скоріше цілий культ, стати частиною якого можна було навіть не дивлячись серіал. Режисер створив цілий всесвіт, який хочеться вивчати кадр за кадром. А відповідь на головне запитання, хто саме вбив Лору Палмер, відходить на десятий план.

«Синій оксамит», 1986

Нуарний еротичний детективний трилер із Деннісом Хоппером (а це той ще лиходій в історії кіно) в головній ролі. У центрі сюжету студент коледжу Джеффрі Бомонте, який біля будинку сім’ї знаходить відрізане людське вухо. Після початкового огляду поліційний детектив Джон Вільямс радить Джеффрі нікому не говорити про цю справу, доки вони ведуть подальше розслідування, і не базікати про деталі, відомі поліції. Обійдемо спойлери і зазначимо, що американський інститут кіномистецтва включив «Синій оксамит» до списків 100 найгостросюжетніших американських фільмів за 100 років і 10 найкращих американських фільмів у 10 класичних жанрах, тож ця стрічка неодмінно варта вашої уваги.

До речі, робота принесла Лінчу другу номінацію на премію «Оскар» за найкращу режисуру.

«Малхолланд Драйв», 2001

Має обмеження в 18+ і мав стати ще одним серіалом Лінча. Замовник забракував незавершений варіант пілоту, тож Лінч зробив повнометражний фільм. У центрі сюжету юна Бетті, яка збирається підкорювати Голлівуд. Здавалося б, тривіальна історія подарувала Девіду номінацію на «Оскар» і статуетку найкращого режисера Каннського фестивалю 2001 року. А «Малхолланд Драйв» став найкращим фільмом «нульових» за версією одразу кількох видань.