Поцілунки із жирафами та екстремальне фотосафарі: пригоди Іванни Онуфрійчук в Африці
Ексклюзивно для JS.

Життя Іванни Онуфрійчук насичене різноманітними подіями — від вишуканого весілля та медового місяця на Мальдівах до екстремального відпочинку в Африці. JS розпитав телеведучу про враження від такої подорожі.

Чому Африка?

Ще в дитинстві я надихнулася мультиком «Король Лев» та загорілася бажанням відвідати Африку. А з Алмазом ми давно планували поїхати туди, часто говорили про це, переглядали тематичні фільми, але конкретно нічого не шукали та не визначалися з датами.

Ініціатором поїздки стала сестра коханого. Вона проходила навчання в Кенії, тож запросила нас приєднатися наприкінці її перебування там та організувати сафарі. Це було спонтанно. На підготовку та організаційні моменти мали півтора-два тижні.

І хоч усе склалося неочікувано, поїздка вийшла класною та дуже емоційною.

Кемпінг серед дикої природи

Усі ми звикли під час відпочинку проживати в комфортабельних готелях із необхідними зручностями. Проте сафарі в Африці — трішки інша історія. Вона для тих, хто їде туди подивитися на дику природу та злитися з нею в єдине ціле.

Для цього в Африці існують сафарі-кемпи, які розташовані просто у лоні дикої природи на території національних парків.

Номери у вигляді наметів розміщені на дерев’яній основі та накриті спеціальним тентом. Тут, звичайно, є все для базових потреб: душ, вбиральня, спальні місця і навіть лаундж-зона з краєвидом на річку.

Особливості такого відпочинку

Така атмосфера, безумовно, романтична, але мені здається, що вона підійде лише для дуже близьких людей — сімейної пари чи хороших друзів. Між усіма кімнатами, умовно кажучи, немає стін чи шумоізоляції, тому комфортно буде лише тим, хто давно разом і не соромиться своєї близької людини (сміється).

Також особливістю проживання поруч із дикою природою було те, що ми майже не могли вибратися на територію парку без охоронця.

Для того, щоб прогулятися, сходити на вечерю чи зустрітися із друзями, не потрібно було спеціально викликати охорону — вона завжди поруч. Вона мала спеціальну зброю для захисту на випадок, якщо хижаки підійдуть дуже близько або спробують напасти. Такого тут не траплялося, але готель перестраховується і піклується про безпеку гостей.

Хвилювання під час ночівлі

Ми хвилювалися, щоб не змерзнути вночі, оскільки температура надворі та всередині була майже однакова — від 13 до 18 °C. Ну і, звичайно ж, думали про те, що до нас може підкрастися якийсь великий звір, що почне вдиратися всередину. Але то були лише наші фантазії. Перед поїздкою ми купили теплі піжами і знали, що будемо гріти одне одного обіймами.

До речі, працівники готелю попіклувалися про комфорт, кладучи перед сном у наше ліжко теплі грілочки.

За безпеку відповідав охоронець, який навіть вночі перебував неподалік від нас. Варто було «відчинити наші умовні двері», він тут же світив ліхтариком та запитував, чи все добре. І хоч крізь сон ми чули, як на покритті ходять якісь тваринки, нас це не лякало та не несло нам жодної загрози.

Враження від подорожі

Найбільше вразило те, що ми мали змогу спостерігати на відстані витягнутої руки за потаємним життям диких тварин. Нам випало бачити абсолютно все: як вони полюють, відпочивають, взаємодіють між собою, розмножуються, переходять через поля всім сімейством. Словом, спостерігали за всіма життєвими процесами диких тварин. Жодні фільми не передадуть усю красу та енергетику дикого світу.

Максимум емоцій отримали від можливості зазирнути туди, куди доступ обмежений.

Слони та гіпопотами

Слони збиралися досить великою зграєю, можливо, і сімействами, щоб перейти з одноєї місцевості в іншу. Коли ми зустріли ціле стадо гіпопотамів, вони разом купалися, бавилися зі своїми дітлахами. До речі, один із них, виявився пораненим, тож лежав трішки відокремлено від решти, на ньому виднілися подряпини, а інші гіпопотами збиралися навколо нього — на їхніх мордочках було видно жаль та співчуття.

Рожеві пелікани

Уперше в житті побачила рожевих пеліканів. Думала, що в природі рожевими є тільки фламінго, але під час цієї подорожі дізналася, що пелікани теж можуть мати рожеве забарвлення пір’я. Це пояснюють тим, що вони вживають водорості відповідного кольору.

Носороги

Також вразили носороги. З початку подорожі мріяла побачити саме білих носорогів, які належать до виду, що вимирає. Під час прогулянки озером Накуру нам вдалося натрапити на ціле сімейство таких носорогів і роздивитися їх повністю. Вони мають досить незвичну форму та довжелезні голови.

Жирафи

Звичайно, куди ж без жирафів. Їхня граційна манера ходьби, окраса тіла та доброта так і манять. Коли ми ознайомилися з ними ближче в готелі The Girrafe Manor, я зрозуміла, що закохалася в цих тварин. Ми годували їх, обіймали, гладили. Не могла «відлипнути» від них, чесно.

Гієни

До речі, ще одна цікава історія: у готелі нас попросили забирати з нашої тераси все всередину. Не залишати там ані взуття, ані їжу — нічого. Коли ми поцікавилися, чому так, нам пояснили — вночі може прийти гієна і все забрати. Вона не розуміє, що бере, тому просто краде речі і відносить їх у глибину лісу.

Плем’я масаїв

Було ще одне місце, яке розчулило мене, — це плем’я масаїв. Вони виживають завдяки своїй худобі, виготовленню прикрас із бісеру та туристів. Їхні дітки бігають у старенькому одязі, а великі сім’ї мешкають у глиняних будинках-мазанках. Нам боляче було на це дивитись, але вони щасливі і вміють насолоджуватися життям, перебуваючи в таких далеких від цивілізації та комфорту умовах.

Релакс на Мальдівських пляжах VS екстремальне фотосафарі

Між цими видами подорожей не можна вибирати. Мальдівські пляжі — цілковитий релакс, відпочинок із коханим чи сім’єю, усамітнення та злиття з океаном і спокійною природою. Для мене Мальдіви — насолода після якихось навантажень чи шаленого робочого графіка.

А екстремальне сафарі — подорож із пригодами, тут немає місця для відпочинку. Вдається поспати лише 4-5 годин, бо постійно потрібно кудись їхати: на нічне сафарі чи зустрічати світанок, наприклад. Це пригодницький екстрим.

Від цікавих пригод ми отримуємо радість, щастя і безліч незабутніх емоцій. А хіба не в цьому сенс життя?

Я, напевно, обирала би частіше повний релакс на пляжі. Враховуючи мій шалений ритм життя, часто відчуваю в цьому потребу. Але такий активний відпочинок та пригоди — те, від чого я не можу відмовитись і з радістю так відпочиваю хоча б раз на рік. Це зовсім інша насолода, яка наповнює шаленою енергією зсередини.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: