«У традиціях наша сила»: Ліля Літковська стала амбасадоркою килимарства на фестивалі художніх промислів «ЕТНІКА»
21 серпня зустрічаємось на подвір’ї Національного музею історії України!

Уже незабаром, 21 серпня, стартує фестиваль художніх промислів «ЕТНІКА» з нагоди Дня незалежності, що проходитиме на подвір’ї Національного музею історії України. Як медіапартнер заходу JS продовжує спецпроєкт, присвячений різним ремеслам, які представлятимуть 12 медійних персон. Другою амбасадоркою стала дизайнерка Ліля Літковська, знана шанувальниця народної творчості.

Задача наших сучасників – зберегти історію, доповнити її своїми розділами та передати нашим дітям. Мені близька ідея зібрати в одному місці народні промисли та їхній продукт, який сторіччями був частиною повсякденного життя наших пращурів, та наглядно показати, як все це може використовуватися сьогодні та завтра. Лінійка LITKOVSKAYA Artisanal, якою я надзвичайно пишаюся, – саме про народні промисли та їхню зустріч із сучасністю.

Її основа – традиційні українські «доріжки», що створюються із особливим чином оброблених вінтажних речей та залишків тканин майстринями у карпатських селах на сторічних верстатах за аутентичною технологією.

Далі у нашій студії ці полотна перетворюють на предмети гардероба: жакети, пальта, сукні, аксесуари. Цей процес займає багато часу та потребує роботи великої кількості людей, насамперед, через численність процесів. На мою думку, мода має залишатися у діалозі із традиціями, адже в них – наша сила. І хто як не дизайнери зможуть переосмислити народні промисли, зробивши їх продукт модним та бажаним», – коментує Ліля.

Зі свого боку авторка килимів Валентина Ткач розповіла свою профейсійну історію:

Я є килимарницею у третьому поколінні ткачів. Мій дід Михайло навчив ткати килими мою маму Марію, а мама навчила мене. Мої діти й онуки теж вже вміють ткати. Змалечку я любила гратися біля мами ляльками, змотаними із ниток, і кольоровими клубочками ниток, поки вона працювала. Згодом допомагала їй потрохи – так і навчилася ткати. Батько у радянські часи був директором фабрики художніх виробів «Перемога» в Богуславі, тож я «з пелюшок» перебувала у сім’ї, де постійно жили ідеєю ткацтва.

Перші авторські ткані килими я презентувала у 2000 році в Національній спілці майстрів народного мистецтва України у Києві на спільній виставці із богуславськими ткачами, де мої роботи викликали велику зацікавленість. Це було моє дебютне визнання.

Згодом я вивчилась на мистецтвознавця в ДАКККІМ. Ткацьких технік чимало, але я зазвичай працюю в килимовій техніці (її також називають «рахунковою» або «на межову нитку»). У своєму місті Богуславі я організувала родинну ткацьку майстерню і Школу ткацтва, де бажаючі можуть приїхати і повчитись ткати. Із своїми настільними верстатами я їжджу навчати ткацтву як в Україні, так і в інших країнах світу: Польща, Туреччина, Нідерланди, Німеччина, Бельгія».

Докладніше про програму фестивалю читайте на сторінці івенту.

Фото: Катерина Ніколайчук

Продюсерка: Діна Проценко

Стилістка: Анастасія Яценко 

Візаж та зачіска: Vitalia 

=

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: