Тепер, коли всі ми змушені бути під домашнім арештом, щоби не заражати одне одного; тепер, коли ми не можемо вітатися, цілуватися, плюватися; тепер, коли життя дійсно набуло нового значення й наш дух повинен перейти на вищий, менш матеріальний, я би навіть сказав, аскетичний рівень… давайте розглянемо 5 порад, щоби провести цей карантин (слово італійського походження, «карантин» буквально означає «40 днів», але чим менше, тим краще) найкращим та найменш нудним чином. 

1. Справжні життєві цінності

Ми повинні зупинитися, подумати, поспостерігати, зрозуміти, що по-справжньому цінне в нашому житті. Напевно, ви всі читали Канта, Гегеля, Сократа, Дідро… природно, вони наштовхнули вас на роздуми: селфі краще виглядають у Фейсбуці чи в Інстаграмі? Жінкам краще фотографуватися в трусах під час сніданку чи все-таки віддати перевагу традиційним селфі в масці з хештегом #всебудедобре? Чоловікам краще селфитися в майці із м’язами напоказ або ж запостити мудру розповідь про життя під час коронавірусу, адже кожен повинен поділитися своїми порадами (у точності як я зараз, чорт, це правда)?

Знаю, це запитання, на які важко відповісти. Можливо, Ніцше, якби був живий, міг би нам допомогти. Хоча я впевнений, що він радий бути на тому світі, дивлячись на сьогодення.

Ми не можемо примушувати інших заздрити нам, як раніше, коли ми позували напівголі у відпустці на зло тим, хто не міг собі її дозволити; ми не можемо робити селфі в авто з губами «уточкою», демонструючи, наскільки наше життя багатше та крутіше; ми всі рівні, сидячи вдома, оскільки не можемо піти, вбравшись у Пані на Вечорі в Ла Скала (для жінок) або в Олімпійського Чемпіона (для чоловіків) у супермаркет за кабачками та базиліком.

Ми повинні щодня запитувати себе: «Хто ми? Яка наша мета в житті? Як зробити манікюр, якщо все закрито? Мій коханець буде мені зраджувати з дружиною?». Моторошні думки. Дякуючи Богу, нас усіх врятує TikTok.

2. Цінувати сімейне життя

Лише у важкий момент можна зрозуміти справжні сімейні цінності, щастя бути разом.

• Як вбити тещу, щоб не помітила дружина, можливо, обставивши це як стрибок із вікна вночі.
• Як продати кілька настирливих дітей якій-небудь науковій лабораторії. Для дружини це можна обґрунтувати як необхідність чимось пожертвувати заради загального блага та майбутнього планети.

• Як купити одну чи декілька собак, щоби виводити їх під будинок попісяти — це буде серйозним приводом вийти із квартири. Після карантину можна продати в корейський ресторан.
• Як пояснити дітям, чому PornHub подарував вам VIP-підписку до кінця карантину.
• Як спорудити без зайвих витрат додаткову кімнату, у якій будуть звуконепроникні стіни та двері, що відчиняються лише зсередини. Там можна буде самоізолюватися для безпеки вашої родини та на радість PornHub, який подарує вам довічну підписку.

3. Навчитися готувати

Давайте відверто. У житті BC (Before Corona) ви ходили в усі ресторани, у яких є назва (я не сказав кухар, лише назва) з Італії. Che Bello, Buonissimo, Vaqui’, Vala’, Italiano Vero, Pupo Pizza, Quanta Pasta… Усі з італійськими назвами, проте з італійського вони не бачили насправді нічого, навіть клієнтів.

Але не «італійські» страви, які готують екстравагантні українські спеціалістки в кулінарії, а ті, які презентують італійські шефи. Прості, швидкі, дуже смачні. Песто, томатний соус, ескалоп із лимоном, дорадо all’acqua pazza, восьминіг alla Luciana (стоп, ні, його можу готувати лише я). Дуже прості страви, за які ви платили 20 євро в ресторані. Тепер ви зрозумієте, що можете приготувати те ж саме, якщо не краще, за 3 євро вдома.

Отже, якщо ви хочете навчитися готувати, вибирайте італійську систему або вдосконалюйте українську. Вона важкувата для нас, жителів Середземномор’я, проте в ній є прекрасні смаки, які були нам донедавна незнайомі.

Але ніколи не змішуйте ці дві кухні! Не треба готувати песто із соняшниковою олією, а піцу з квашеними помідорами. Та намагайтеся не запивати горілкою спагеті з пармезаном і томатами. Дякую, Господь Бог вас нагородить.

4. Книги та онлайн-курси

Якщо вам у вашому житті, повному вечірок, шопінгу та селфі в туалеті, раптом не пощастило отримати в подарунок незрозумілий прямокутник із безліччю паперових листів і слів, знайте, — це книга. Тобто інструмент, за допомогою якого люди, що щось знають, намагаються вас розважати або чомусь вчити, адже вони теж навчалися за книгами. Хоча у світі є купа літературного сміття (іноді здається, що потрібен один зі світів Рея Бредбері, аби почистити наш), думаю, що є й достатньо хороших сучасних авторів, які пишуть зрозуміло й іронічно.

Рекомендую ці 5 книг, їх можна також знайти онлайн. Припускаю, що класику ви вже читали, тому раджу:

• Neil De Grasse Tyson «Astrophysic for People in a Hurry» (можна також знайти на YouTube, начитка автора). Пояснює для простих людей, як і чому всесвіт влаштований так, як влаштований.
• Stephen Clarke «1000 Years of Annoying the French». Історія та гумор у тисячолітті воєн між двома націями вічних варварів (Англія та Франція).
• Jared Diamond «Guns, Germs and Steel». Розповідь про те, чому ми такі, як є, включно з історією бактерій, мікробів, вірусів, а також відповідь на запитання, чому вони час від часу морочать нам дупу як зараз.
• Yuval Noah Harari «Sapiens». Якщо хочете дізнатися, якими ви будете в майбутньому. Звичайно, якщо переживете вірус.
• Edward Gibbon «The Decline and Fall of the Roman Empire». Книга написана в XVIII столітті, але її читають усі великі люди у світі, а значить, і ви.

Тепер звертаюся до жінок. Якщо ваше насичене життя jetset-дівчат не дозволяло приділити час використанню органа, розташованого між вухами, раджу такі онлайн-курси, аби ви не відривалися від айфона:

• «Як поправити накладні вії на світлофорі і якого біса всі сигналять?»;
• «Як отримати все за 5 хвилин (спонсор — Асоціація кремів для потрісканих губ)»;
• «Виживання без устриць та шампанського 14 днів (протистояння самогубству)»;
• «Як працює пральна машина (курс за підтримки хатніх працівниць на карантині)»;
• «Прасування трусів та сорочок — теорія і практика, або Фізика та геометрія в повсякденному житті».

5. Бути серйозним хоча б годину на день

Після 15-годинного залипання в Facebook, Insta, Telegram або інших в’язницях для розуму, насолодившись смаком вашої колективної самотності, можна спробувати подумати хоча б одну годину на день. Серйозно, подумати і зробити висновки. Подумати про те, чому ви вдома під замком, чому сталася ця історія з вірусом. Чому саме зараз, саме у такий спосіб, і хто так вирішив.

А потім він же чхнув в обличчя німцю, який полетів до Італії та надихав вірусом у містечку Кодоньо? Чи з цієї причини ми всі сидимо по домівках в Києві, Мілані, Парижі, Нью-Йорку? І навіть якщо це був дійсно кажан із розладом шлунку, чи не варто задуматися про те, наскільки ми слабкі й незначущі у світі, де все взаємопов’язано, глобалізовано до межі?

У світі, який, незважаючи на технологічний прогрес, не може перемогти мінівірус, який за 4 місяці вбив 0,000016 населення. Приблизно стільки ж жертв, як від удушення вареною картоплею.

Як після 11 вересня 2001 року — дня, коли змінилося все.

Подумаймо про те, які ми беззахисні та наскільки просто змусити нас мовчати. І відсьогодні чекатимемо гіршого. Ну й чорт із ним, зате є TikTok, WhatsApp, FaceTime, і можна показати друзям, що ми сьогодні їмо. Поки в нас є їжа.

Усе, серйозність закінчилася. Усі на балкони, будемо співати! До зустрічі.