Дружба попри відстань: історія # 3 від дизайнерок бренду T.Mosca

Від лише бізнесу до тісних взаємин.

Справжня жіноча дружба — цінність, яку формують роки та перевіряє блискучий успіх і переломні моменти долі. Здатність зберегти щирі та міцні стосунки і залишатися безпрецендентною підтримкою одна для одної — особливість зрілих і водночас легких жінок, котрі щиро святкують життя та мудро долають складні повороти.

За підтримки бренду італійського ігристого San Mare ділимося історіями українских дівчат, які, незважаючи на те, що опинилися в різних країнах та навіть на різних континентах, зуміли не лише не зруйнувати, але й посилили зв’язок одна з одною. Ба більше, декому навіть вдається вести спільний бізнес, вміло долаючи руйнівний досвід, що із собою принесла війна.

Катерина Квіт та Оксана Шаповалова

дизайнерки бренду T.Mosca

Як би ви охарактеризували поняття дружби в сучасному світі? 

Катерина: Дружба — це коли легко. Коли навіть якщо ви не бачилися довгий час, при зустрічі не виникає незручностей чи додаткових запитань.

Скільки років триває ваша дружба та коли ви зрозуміли, що це саме та людина, яку можна назвати дійсно близькою?

Катерина: Історія нашої дружби розпочалася 10 років тому. Починалося все зі стосунків дизайнер–клієнт. Саме в той час я відкрила бренд KATERINA KVIT. З часом наші відносини переросли в партнерські, і ми разом відкрили нашу T.Mosca. А потім, пройшовши різний шлях, ти розумієш, що це усе це переросло у справжні рідні відносини. Сьогодні це навіть більше, ніж дружба.

Чи маєте спільні секрети, про які знаєте лише ви удвох?

Катерина: Гадаю, у нас навіть забагато таких секретів!

Переломний момент, що мало не зруйнував ваші взаємини? Хто пішов першим на примирення?

Катерина: Усі вважають, що за 10 років обидва овни повинні один одного зжерти. Нас часто запитують: як ви стільки років разом? Я не знаю, як це можливо, але в нас не було переломних моментів. Напевно, тому, що наші стосунки почалися не з дружби, а з бізнесу. І кожного року ми відкривали одна одну з нового боку. І робимо це досі.

Спільний бізнес, за чи проти? Поділіться власним досвідом.

Катерина: Напевно, спільний бізнес із давно знайомим другом — проти. А от бізнес, який із роками ще і подарував тобі друга, — це перемога.

Війна як трансформація стосунків, у тому числі і дружніх. Що змінилося у ваших відносинах з початку повномасштабного вторгнення? Як вдається підтримувати зв’язок і чи залишається він так само тісним? 

Катерина: Наша трансформація відбулася ще перед війною. Ковід, повна ізоляція, до того ж я народила дитину. Саме у той момент ми зрозуміли, що треба бути свідомими у наших стосунках. Треба іноді працювати над ними. Треба частіше говорити по телефону і не тільки про бізнес. Треба бути на одній хвилі. Тому зараз, коли почалася війна, ми були вже знайомі з цим почуттям, коли бачиш один одного дуже рідко, але зв’язок в тебе кожен день. Кожного ранку, якщо точніше.

Як розподілили робочі обов’язки через відстань? Хто за які процеси відповідає? 

Катерина: Так склалися обставини, що я тимчасово переїхала до Відня, а Оксана залишилася у Києві. Спочатку ми дуже прагнули бути в одному місці, поблизу. І були розлючені. Але зараз ми розуміємо, що нам це допомагає зберегти бізнес. Оксана відповідає за український ринок, наших клієнтів, виробництво. А моя місія — вивести нас на міжнародний ринок. Мені дуже зручно зараз проводити купу зустрічей по всій Європі, і ми користуємося цією нагодою.

Як часто тримаєте зв’язок? Який найефективніший для вас спосіб спілкування?

Катерина: Кожного ранку в нас перекличка. Це вже традиція. Я завжди хвилююся, як минула ніч у Києві. І далі вже цілий день у месенджерах. І приблизно 3 рази на тиждень говоримо по відеозв’язку. Так узагалі здається, що ми близько одна до одної.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: