Із самого початку карантину компанія L’Oréal Україна запустила Програму солідарності, завданням якої є вирішення найнагальніших питань, пов’язаних із пандемією Covid-19. Об’єднавши зусилля із фондом «Спанбонд», L’Oréal вдається максимально оперативно забезпечувати санітайзерами тисячі лікарів, людей літнього віку, малозабезпечених жінок та біженців. Зі свого боку фонд спільно із українськими дизайнерами створює та доставляє захисний одяг для медиків. Редакція JS поспілкувалася з командою завзятих благодійників на чолі з L’Oréal про їхню непросту, але таку важливу справу. Чудовий приклад єдності, який варто наслідувати!
Іван Фролов, Ксенія Єфремова, Сергій Комісаренко, Юлія Романенко-Копчинські, Наталія Фіала
Юлія Романенко-Копчинські, директорка з корпоративних комунікацій L’Oréal Україна
Бліц-запитання: особистий інсайт або висновок щодо ситуації з COVID-19. Як вона на вас вплинула, на що змусила звернула увагу/чому навчила?
Ситуація з Covid-19, на мою думку, виявила сильні та слабкі сторони людини, держави та бізнесу. Впевнена, що багатьох вона змусила переглянути свій підхід до особистих та ділових процесів, але ми у L’Oréal точно пройшли цей шлях достойно.
Назвіть головні цінності вашої компанії.
Наші цінності вбудовані в генетичний код L’Oréal і проявляються в щоденних діях усіх наших команд по всьому світу. Вже понад століття L’Oréal служить лише одній справі – красі. Насамперед через нашу пристрасть до того, що косметика може принести жінкам і чоловікам: добробут, впевненість у собі, відкритість до інших. А також пристрасть до бізнесу, який нерозривно пов’язаний з людством та культурою.
Інновації – також наша важлива цінність, адже компанію заснував учений. Інновації є важливими, оскільки краса – це нескінченний квест, який постійно вимагає більш високого рівня продуктивності. Ми завжди прагнемо розширити межі знань, тобто відкрити нові способи створення продуктів, які дійсно відрізняються та дивують.
Ще однією цінністю є відкритість, тобто здатність слухати споживачів та розуміти їхню культуру, щоб відповісти на нескінченне різноманіття краси у всьому світі.
Але наше почуття відповідальності виходить далеко за межі бізнесу. Як світовий лідер у галузі краси ми зобов’язані берегти красу планети та сприяти добробуту наших співробітників та громад загалом.
Що ви розумієте під корпоративною соціальною відповідальністю та яким чином вона проявляється в компанії глобально й в Україні зокрема? Розкажіть детальніше про Програму солідарності.
Корпоративна соціальна відповідальність давно стоїть поряд з цілями бізнесу, адже ще у 2013 році ми започаткували програму «Ділячись красою з усіма», яка поставила цілі стійкого розвитку в 4 напрямах діяльності: стійке виробництво, стійкі інновації, стійкий розвиток та стійкий спосіб життя. Компанія встановила безліч конкретних цілей, яких ми повинні були досягти до 2020 року. Але зробили це набагато раніше, наприклад, ось деякі цифри, які ми отримали до 2019 року:
– ми знизили викиди CO2 нашими підприємствами та центрами розподілу на 78%;
– 85% продуктів, запущених або оновлених у 2019 році, мають покращений соціальний чи екологічний профіль. Щоразу, коли продукт створюється чи реконструюється, його внесок у сталий розвиток враховується, окрім його продуктивності та рентабельності.
– 90 635 людей з малозабезпечених громад отримали доступ до роботи за допомогою однієї з програм нашої Групи.
– 89% наших брендів, які провели оцінку впливу на навколишнє та соціальне середовище;
– 3А – у 2019 році вже вчетверте L’Oréal було присвоєно потрійний «А», найвищий бал у кожному з рейтингів, проведених CDP за трьома ключовими темами: захист клімату, захист водних ресурсів та боротьба проти вирубки лісів. Ми єдина компанія у всьому світі, яка досягла оцінки 3А.
А під час пандемії Covid-19 – задля подолання її наслідків – була започаткована нова програма сталого розвитку «L’Oréal в інтересах майбутнього» (L’Oréal for the future), в якій визначені найновіші цілі Групи до 2030 року. Вона спрямована на вирішення таких першочергових завдань:
– надання 50 млн євро для створення цільового благодійного фонду підтримки організацій, які надають допомогу найбільш незахищеним в соціальному сенсі жінкам, що стали першими жертвами соціально-економічної кризи внаслідок пандемії;
– інвестування 100 млн євро в заходи, пов’язані із захистом довкілля, відновленням постраждалих від впливу людини природних екосистем, а також заходів, що перешкоджають зміні клімату.
Знаємо, що ви вже передали понад 100 тисяч продуктів, серед яких спиртові гелі для санітарної обробки рук та засоби догляду за шкірою, людям, які найбільше цього потребують. Яким чином визначаєте, кому надавати допомогу?
Так, компанія дійсно дуже швидко відреагувала на пандемію та переформатувала 28 з 40 заводів Групи на виробництво санітайзерів.
Вже вироблено 5.8 мільйонів літрів та біля 40 мільйонів штук від брендів L’Oréal Paris, La Roche-Posay, Garnier
Кожна країна, де є філіал компанії, швидко почала доставляти продукти тим, хто найбільше цього потребує. Україна не виняток. Звісно, допомогти ми прагнемо усім, але насамперед набори отримують лікарі, які знаходяться на передовій боротьби. Також ми допомагаємо літнім людям, дітям і тим, хто знаходиться у важкій життєвій ситуації, наприклад, жінкам, що зазнали насильства, біженцям.
Успіх цієї оперативної допомоги неможливий без правильного партнера, яким у цьому випадку став фонд «Спанбонд».
Також ми співпрацюємо з фондом Let’s help, Фондом народонаселення ООН в Україні, компанією «Нова Пошта» та її програмою «Гуманітарна пошта України», завдяки якій ми отримали можливість безкоштовно надіслати санітайзери до 200 опорних лікарень країни, та іншими небайдужими.
Чому ви вирішили об’єднатися саме з цими людьми? На що спиралися, приймаючи рішення про партнерство в межах Програми солідарності?
Ми реагували дуже швидко, інакше просто не могло бути. З Ксенією Єфремовою (засновниця фонду – прим. редакції) нас пов’язують давні робочі та дружні стосунки. Я знаю її небайдужість, її чіткість та велике серце, тож ми не думали, а одразу почали діяти. І хочу сказати, що все запрацювало як годинник.
Ксенія Єфремова, керуюча партнерка агенції SAME & Friends, засновниця фонду «Спанбонд»
Бліц-запитання: особистий інсайт або висновок щодо ситуації з COVID-19. Як вона на вас вплинула, на що змусила звернула увагу/чому навчила?
Ситуація вкотре показала, що ми живемо у дуже швидкому та непередбачуваному інформаційному світі, який може змінитися до невпізнаності за лічені дні і навіть години. Особисто мені вона ще раз довела, що єдиною опорою в таких життєвих ситуаціях є родина, друзі та просто хороші люди, які вочевидь починають гуртуватися навколо біди та своєю небайдужістю допомогати суспільству.
Історія створення фонду та його місія.
Історія створення фонду – це і є історія про небайдужість та про людей, які починають гуртуватися навколо спільної проблеми, об‘єднувати зусилля заради її подолання. Все почалося із ініціативи українських дизайнерів, яку започаткувала Світлана Бевза.
Українська модна індустрія згуртувалася та почала шити захисні костюми для медиків.
Я та команда співробітників агенції маркетингових комунікацій Same & Friends почали організовувати процеси цього швидко зростаючого та дещо хаотичного руху, контролювати закупівлі, вести звітність, організовувати логістику, збирати заявки від лікарень тощо.
Дуже швидко стало зрозуміло, що представники бізнесу також хочуть долучитися та допомагати, і фонд як юридична особа та структура вкрай необхідний.
Паралельно із цим ми як юридична особа агенції придбали декілька 3D-принтерів для лабораторії Fabricator, яка розпочала друк захисних масок для лікарів. Порадившись із друзями, крутими професіоналами із різних сфер, які вже допомогали нам чисельними порадами, ми організували фонд.
Кілька слів про вашу команду: як знаходите волонтерів, скільки людей наразі працюють, що найважче у вашій діяльності?
У команді фонду 5 засновників: Наталія Фіала, з якою ви знайомі, Антон Пятигін, партнер McKinsey & Company, лідер банківської практики, член digital-практики із досвідом проєктів у публічному секторі та великих трансформаціях, Ольга Балицька, керівниця практики нерухомості та інфраструктури PWC Legal, діюча депутатка Київської міської ради, Юрій Власюк, організатор ярмарків Mini Maker Faire та фестивалю 3D-друку RepRapUA, координатор мейкерської спільноти, та я. У фонді, крім нас, офіційно працюють: директорка фонду Олександра Карпенко, PR-менеджерка Богдана Мушковська, менеджер проєктів Кирило Татарінов. Також у нас дуже крута волонтерська спільнота, волонтери знайшли нас майже самі, бо одразу відгукнулися, відчуваючи внутрішню необхідність допомогати, швидко сформували круте й дружнє ком’юніті однодумців. Серед волонтерів нашого фонду такі круті люди, як Лєра Левицька, продюсерка гурту ONUKA та The Maneken, музичний продюсер, відомий журналіст та редактор, dj Влад Фісун, телеведуча Соломія Вітвицька, журналістка та громадська активістка Анастасія Степула, режисерка Світлана Рихлюк та багато інших.
Розкажіть про результати вашої діяльності у цифрах.
У перші тижні нашої діяльності ми отримали понад 3000 заявок із усієї України. Від початку ініціативи до лікарень по всій країні було передано:
– понад 7000 захисних одноразових костюмів;
– понад 1000 наборів ЗІЗ (маска, респіратор, одноразовий захисний костюм, перчатки, бахіли, шапочка, нарукавники), ще 2000 наборів готові до передачі найближчім часом;
– 32 740 санітайзерів, які ми отримали від L’Oreal Україна. Посилка до однієї лікарні важіть 68 кілограмів. Упаковка кожної посилки займає півгодини та вимагає допомоги трьох людей одночасно.
Собівартість одного костюму, за умови самостійної закупівлі матеріалів та волонтерського пошиву (безкоштовно чи за спеціальною ціною), на 20% нижча закупівельної вартості найближчого аналога.
За цей час нам допомогли понад 300 приватних осіб та 25 юридичних осіб, багато з них хочуть залишатися анонімними.
Наталія Фіала, член правління ГО «Справжні Зміни», співзасновниця фонду «Спанбонд»
Бліц-запитання: особистий інсайт або висновок щодо ситуації з COVID-19. Як вона на вас вплинула, на що змусила звернула увагу/чому навчила?
Вчергове була приємно здивована, наскільки наші люди здатні єднатись під час глобальних викликів та перед обличчям небезпеки. Кількість друзів, знайомих і незнайомих людей, великих бізнесів, які жертвували гроші, волонтерів, які працювали на складах і доставках в лікарні, наших любих українських дизайнерів і маленьких підприємств, які долучились до виробництва захисних костюмів, дійсно вражає.
Насправді, усвідомлення того, що ти робиш важливі речі, які потенційно можуть врятувати життя, дуже мотивує.
З якими бюрократичними проблемам ви зіткнулися в процесі реалізації ініціативи?
Ми вдячні всім, хто пішов нам на зустріч і в рекордні строки під час карантину допоміг зареєструвати фонд, відкрити рахунки, отримати необхідну сертифікацію. Оскільки в нашій діяльності ми контактуємо напряму з лікарнями, особливих бюрократичних перешкод ми не відчули.
Навпаки, хотіли б подякувати головним лікарям, які досить швидко оформляли завки та необхідну документацію для співпраці з фондом.
На початковому етапі нам дуже допоміг Київський волонтерський штаб: Ігор Ліскі, Олена Гвозденко, Світлана Котляревська.
Яка наразі реальна ситуація із забезпеченням українських лікарів усіма необхідними засобами індивідуального захисту? І наскільки вона змінилася за час карантину?
Думаю, на сьогодні лікарі почуваються більш захищеними завдяки зусиллям волонтерів, благодійних фондів та більш сфокусованої уваги влади до цього питання під час епідемії.
Саме завдяки епідемії ми всі зрозуміли, в якому катастрофічному стані знаходяться наші лікарні.
Дуже хочеться щоб після закінчення епідемії, увага громади та влади до цього питання не зменшувалась, і нарешті почали впроваджуватись системні зміни.
Один із ваших реалізованих проєктів – онлайн-трекер симптомів Covid-19. Що це, навіщо та як допомагає?
Ідея створення трекеру полягає в необхідності мати незалежну статистику кейсів COVID19 та в можливості відслідковувати спалахи в Києві та області після зняття карантину. Подібні трекери вже працюють в США та Великобританії. Трекер має на меті виявлення осередків хвороби, вивчення патернів розповсюдження хвороби, а також дослідження факторів що впливають на розповсюдження хвороби. На сьогодні оброблено данних від більше ніж 1600 респондентів.
Іван Фролов, дизайнер, засновник бренда FROLOV
Бліц-запитання: особистий інсайт або висновок щодо ситуації з COVID-19. Як вона на вас вплинула, на що змусила звернула увагу/чому навчила?
Ця ситуація допомогла нам зробити глобальну переоцінку навколишнього світу, а також нашого оточення.
У подібних критичних ситуаціях важливо бути відданим своїй справі та робити те, що вмієш найкраще, аби залишитися на плаву.
Ваша команда однією з перших серед українських брендів долучилася до боротьби із коронавірусом. Скільки захисних костюмів ви відшили з початку карантину? Чи вдосконалювали їх у процесі?
Наша команда вже відшила близько 2000 костюмів і покроїла ще приблизно 3000. У самому початку ініціативи було кілька версій костюма, згодом, отримавши перший фідбек від лікарів, ми його допрацьовували. В процесі масового пошиття ми вже не вдосконалювали одяг, наразі це абсолютно відпрацьовані лекала.
Чи вплинула ваша благодійна діяльність на основні робочі процеси? Як наразі розподіляєте час, чи все встигаєте?
Безперечно, якби не ця ініціатива, наші працівники залишилися б вдома до послаблення карантину.
Але ми перелаштували робочий процес, розробивши так звану систему внутрішнього карантину.
Ми забезпечили команду усіма необхідними засобами, облаштували цех кварцувальними лампами, після роботи щодня розвозили команду по їхніх оселях.
Наразі ми продовжуємо відшивати костюми, це незмінне щоденне заняття для майстрів. Окрім того, після послаблення карантину повернулися до звичного процесу роботи, почали готувати колекційні речі для наших клієнтів. Наразі, як і під час карантину, продовжує функціонувати онлайн-магазин бренда, який також потребує уваги та контролю.
Сергій Комісаренко, академік НАН України, доктор біологічних наук, співголова журі програми L’Oréal «Для жінок в науці»
Найкращий та найгірший сценарії ситуації з пандемією на найближчі півроку, на вашу думку.
Найкращий сценарій: у вірусі відбудуться мутації, які стануть для нього летальними – краще, чи зроблять його значно менш контагіозним та/чи менш патогенним – гірше, але все одно добре.
Наприклад, перетворять його у подібний до чотирьох інших коронавірусів, які викликають у людей не особливо небезпечні гострі респіраторні захворювання.
Найгірший сценарій навіть неприємно уявляти. Мутації вірусу зроблять його ще більш небезпечним: більш летальним; буде вищою його контагіозність (передача від інфікованої людини до інших); перебіг хвороби (COVID-19) стане більш загрозливим із мультиураженням органів людей. Вірус стане більш стабільним у навколишньому середовищі; імунна система хворих не нейтралізуватиме вірус в організмі, або буде, але дуже коротко. Мутації відбуватимуться так, що діагностичні тести стануть погано «розпізнавати» РНК вірусу, а створювані вакцини не будуть викликати у імунізованих людей ефективного і довгого захисту.
Назвіть найбільші міфи про COVID-19. Та найменш відомі факти про вірус, які варто знати кожному, аби вберегти себе та інших.
В Інтернеті, на жаль, багато міфів (чи дурниць) про SARS-CoV-2, тож часом складно сказати, які з них є найбільшими – кожен визначає на свій смак і знання. Як на мене, це такі:
– коронавірус не існує взагалі. Нібито абсолютна дурниця, але цей міф існує і дуже подібний до більш чисельних думок, що не існує вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ);
– вірус існує, але він не такий вже й небезпечний, особливо у порівнянні із іншими поширеними захворюваннями, як, наприклад, серцево-судинні захворювання, діабет, рак, туберкульоз тощо, а «якісь бюрократи, політики (чи фармацевтичні фірми) навмисно створюють паніку, щоб заробити гроші або щоб маніпулювати людьми»;
– вірус зроблений в Інституті вірусології в Ухані (напевне за допомоги США чи китайських вчених, які працювали в США) штучно для біологічної зброї і, напевне (про це тихо-тихо), проти миролюбної і наївної Росії. Два останні міфи є досить популярними, але теж абсурдними.
На мою думку, найменш відомими є такі факти:
– нульовий пацієнт і коли відбулося перше зараження людини вірусом (можливо, ще у вересні чи раніше);
– тварина, яка стала проміжним господарем від якого заразилася перша людина;
– які, поки невідомі, ознаки можуть бути/стати об’єктивними критеріями прогнозу захворювання.
Кожній людині потрібно знати, що саме вона (її поведінка) визначає, чи вона заразиться на вірус (чи заразить іншу) або залишиться не інфікованою (фізичне дистанціювання, яке визначає дозу вірусу – три рази!)
Photo: Вероніка Монакова, Віталій Ухов
MUAH: стилісти L’Oréal
Style: Лукерія Покровська
Producer: Діна Проценко
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: