Smart Is The New Beauty: українські жінки у науці

Лауреатки премії глобальної програми L’Oréal-ЮНЕСКО «Для жінок в науці» про справу життя, власні амбіції та професійні перемоги.

Премія «Для жінок у науці», що заснована за підтримки компанії L’Oréal Україна та є частиною глобальної програми L’Oréal-ЮНЕСКО, сприяє збільшенню кількості жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг та математика). Поки L’Oréal Україна анонсує старт четвертого сезону премії, заявки на яку прийматимуть з 1 квітня по 1 липня, JS знайомить вас із цьогорічними лауреатками, видатними українськими науковицями, а також із тими, хто зміг гідно оцінити їхній професійний шлях. Поговорили про дитячі мрії, амбіції та професійні перемоги.

Ольга Копач

кандидатка біологічних наук, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

Що вас підштовхнуло до наукової діяльності?

Мене з дитинства цікавило, як працює мозок, як сприймається і аналізується різноманітна інформація, що лежить в основі пам’яті, і чому люди її втрачають.

Вступаючи до ВНЗ, я була впевнена, що досвідчені професори-фізіологи розкажуть, як в організмі все влаштовано і що відбувається в мозку.

Тоді я не думала про наукову діяльність, адже мені здавалося, що усі знання в галузі фізіології людини уже відомі, враховуючи щонайменше 100 років відкриттів у цьому напрямі.

Коли я навчалася на курсі «Основи вищої нервової діяльності», на одне із моїх запитань завідувач кафедри фізіології відповів: «От станете науковцем і будете досліджувати, а інформації загалом недостатньо, бо мозок досліджувати дуже складно – це одна із найбільш чутливих частин і тканин організму, для його вивчення потрібно використовути дуже складні технологічні підходи». А наостанок додав, що в Інституті фізіології імені Богомольця досліджують, як працюють нервові клітини.

Тоді я усвідомила, що відповіді на запитання потрібно шукати самостійно.

Наукове відкриття/справжній професійний прорив у вашій сфері діяльності

За останні роки мені пощастило займатися кількома амбітними проєктами в галузі нейронаук, різними за своїми завданнями, що об’єднували науковців з відмінними спеціалізацій.

Відкриттям 2020 року в співпраці із науковцями Університетського коледжу Лондона та европейськими колегами стало з'ясування ряду фундаментальних механізмів у мозку.

Саме вони лежать в основі формування пам’яті і навчання, а також підтримання нормального функціонування мозку, де ключова роль належить астрогліальним клітинам. Дослідженнями українського наукового колективу було виявлено і розшифровано новий механізм у спинному мозку, який відповідає за формування довготривалого болю.

За останні кілька років ми запропонували нові підходи для лікування хронічного болю та експериментально довели терапевтичну ефективність такого лікування на прикладі лабораторних тварин.

Ми були першими, хто запропонував і протестував застосування транзієнтної генної терапії для лікування хронічного болю та довів її ефективність у науковому експерименті.

Цей прорив має практичне значення і може стати основою для розробки новітніх стратегій лікування хронічних больових синдромів.

Негативний досвід у професії, який став рушійною силою для нових звершень?

Ще студенткою я почала працювати над науковими проєктами у лабораторії на базі кафедри фізіології Львівського університету і вже тоді побачила, наскільки погане матеріальне забезпечення експериментальної науки. Однак сповна це відчула, коли вступила до аспірантури і розпочала роботу над своєю кандидатською дисертацією. Очевидно, що для нових відкриттів потрібно сучасне обладнання, адже на одній науково-цінній чи навіть геніальній ідеї прорив не зробиш. Біомедичні науки 21 століття вже давно не описові, а майже винятково експериментальні й дуже дорогі.

Я обурювалась через несправедливе місце вітчизняної науки у суспільстві, але це не завадило мені прагнути нових звершень.

Так я почала шукати науково-технічну базу, де створюються відкриття та здійснюються професійні прориви, і потрапила до Інституту фізіології. Там я зробила основну частину своєї кандидатської дисертації й продовжила свою кар’єру як вчений нейрофізіолог.

Позитивний  досвід у професії

Позитивний досвід отримую щодня, оскільки я активний експериментальний дослідник і кожен проведений експеримент додає мені нових знань і досвіду.

Біомедичні науки завжди цікаві тим, що вони не стоять на місці, а експерименти там не повторюються, вони завжди різні.

Попередній рік був дуже насичений позитивним професійним відголоском: я зуміла підсумувати і оформити результати своєї 10-річної діяльності в дисертаційну працю доктора біологічних наук, що допомогло мені окреслити подальший напрямок експериментальних досліджень, на яких я хотіла би сфокусуватися.

Момент, коли зрозуміли, що професія надихає

Професія мене надихає щодня, але памʼятаю момент, коли відчула це вперше. Коли я прийшла працювати в Інститут фізіології ім. О. Богомольця молодшим науковим співробітником одразу після захисту кандидатської дисертації. Уже навіть сам факт роботи в такому унікальному дослідницькому середовищі мене надихав, тому коли мені одразу дали завдання налагодити методику реєстрації мікрострумів від нейронів у тканині спинного мозку.

Усе це потребувало розбирання дротів та пошуку місць, куди їх потрібно під’єднувати, паралельної боротьби із брудом, пилом та електричними шумами.

Боротьба з технікою плавно перейшла у протиріччя із біологією.

Я тижнями експериметувала, як приготувати ультратонкі зрізи тканини спинного мозку, де можна було б візуалізувати під мікроскопом живі нейрони. Минали місяці боротьби фізики з біологією в одній методиці, що похитнуло мій оптимізм.

Однак, коли надія на успіх майже зникла, раптово щось нарешті пішло так: піпетка утворює контакт із клітиною, а та починає відповідати на стимул. Гарно, чітко, стабільно. Я одразу зрозуміла, що саме так нейрони і працюють, хоча ніколи до того не бачила цього на власні очі.

Це було прекрасно – краса живої клітини у тій формі, в якій її створила природа і яка моментально відповідає на тонкі зміни навколо.

У той момент мені відкрилась неперевершенність експериментальної науки, коли працюєш із живими клітинами і на твоїх очах, завдяки твоїм навичками і зусиллям природа демонструє свою організованість.

Бліц

 

  • Які дитячі/ юнацькі амбіції вдалося реалізувати у вашій сфері діяльності?

Я з дитинства цікавилась тим, як влаштований мозок, як він працює і що там відбувається. Це, власне, і є сферою моєї професійної діяльностії. Так що я сповна реалізувала свої юнацькі мрії.

  •  Найяскравіша професійна перемога?

Я впевнена, що моя найяскравіша професійна перемога ще попереду. Нині особливу радість і персональну гордість я відчуваю за цикл ескпериментальних робіт, які встановили новий фундаментальний механізм у спинному мозку, що відповідає за формування довготривалого болю.

  • Жіночі та чоловічі професії у вашій сфері,чи доводиться їх розмежовувати? 

Здібності та внутрішній потенціал аж ніяк не визначаються статтю. У сфері нейронаук співвідношення чоловіків-жінок є більш-менш збалансованим, незважаючи на те, що ця галузь потребує глибокого розуміння фізичних процесів, знання математики і моделювання, які стереотипно визначаються як чоловічі напрями.

Марина Нестеренко

кандидатка фізико-математичних наук, Інститут математики НАН України

Що вас підштовхнуло до цієї сфери діяльності?  

Мої батьки схиляли мене обрати економічну або юридичну спеціальності, хоча я любила математику, поглиблено вивчала її й мала успіхи на олімпіадах та в МАН. Вирішальною стала подія, коли я розглядала зразки вступних завдань за кілька попередніх років одного економічного ВНЗ і помітила серед розв’язків ряд помилок. Саме тоді я остаточно вирішила вступати на механіко-математичний факультет.

 

Наукове відкриття/справжній професійний прорив у вашій сфері діяльності

Нещодавно отримала результат – побудову методом перерізів та проекцій плоского квазікристалу, узгодженого зі сплавами  Ni-Cr, V-Ni-Cr, V-Si-Ni. Інші важливі прориви стосуються контракцій алгебр Лі (спростування кількох відомих гіпотез та встановлення нових необхідних умов їхнього існування).

Негативний досвід у професії, який став рушійною силою для нових звершень   

Негативний досвід у моїй професійній діяльності був, однак він не мав великого значення, як на мене. Професіоналізм та наполегливість, врешті, долають багато перешкод.

Щодо завдань, які не вдалось розв'язати одразу, їх я не вважаю негативним досвідом — ймовірніше, навпаки

Більшість із них згодом вирішились, а до деяких я повертаюся й досі.

Позитивний  досвід у професії

Позитивних моментів, які додавали сил для подальшої діяльності, було чимало: успішно завершені дослідження, цікавість до моїх результатів на наукових конференціях, прийняття робіт до друку в престижних журналах, позитивні відгуки фахівців моєї галузі, грантова підтримка досліджень та інше.

 Момент, коли зрозуміли, що професія надихає  

Натхнення від математики та бажання вирішувати все нові й нові проблеми з’явилися ще зі школи з першими самостійними розв’язками досить складних задач. Пізніше прийшло розуміння, що насправді математика надзвичайно цікава сама по собі, вона наповнена красивими й елегантними конструкціями та теоріями, оригінальними підходами та подекуди неочікуваними результатами, що суперечать звичній уяві про стан речей. Власне, мить осяяння вперше з’явилася вже під час аспірантських досліджень.

 Бліц

  • Які дитячі/ юнацькі амбіції вдалося реалізувати у вашій сфері діяльності?  

Дитячих мрій було дуже багато і лише деякі здійснились. Наукова робота дозволила «побачити справжнісіньких вчених», «поїхати в далекі-предалекі країни» та «зробити щось важливе, що залишиться назавжди».

  • Найяскравіша професійна перемога? 

Створення методу для аналізу аперіодичних функцій – найскладніша з розв’язаних задач.

  • Жіночі та чоловічі професії у вашій сфері діяльності, чи доводиться їх розмежовувати? 

Як на мене, математика однаково доступна для жінок та чоловіків і останнім часом у нашій галузі жінки все частіше досягають значних успіхів. Сучасні жінки знаходять різні способи поєднувати материнство, сім’ю та науку, не зважаючи на те, що всі складові є надзвичайно енергоємними. Загалом вибір професії має бути вільним і не залежати від статі, а успіх – природнім наслідком наполегливої праці, здібностей, професіоналізму та відповідальності.

 

Тетяна Татарчук

кандидатка хімічних наук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Що підштовхнуло до вибору професії? 

Мені завжди подобалося пояснювати і розтлумачувати, тому з дитинства мріяла бути вчителем. А коли прийшла в університет, зрозуміла, що хочу бути не вчителем у школі, а викладачем в університеті. Студенти – це надзвичайно цікаві особистості, з одного боку вони ще діти, а з іншого – вже дорослі, які мають і відстоюють свою думку, готові до нових звершень, з великим бажанням до нової цікавої інформації. Мені дуже подобається з ними працювати.

 Наукове відкриття / справжній професійний прорив у вашій сфері діяльності

Останні чотири роки я зосередила всі свої зусилля на науковій діяльності, зокрема, на дослідженнях, присвячених очищенню води від забруднень, синтезу наночастинок для магнітної гіпертермії та створенню фотокаталізаторів.

Окрім того, у 2020 році мені вдалося отримати фінансування на українсько-польський проєкт «Фотокаталітичні гібридні системи для очищення води» спільно з моїми партнерами з Ягеллонського університету (Краків). Такі швидкі темпи професійного зростання оцінили члени журі премії «Для жінок в науці» у 2020 році. А у 2021 році я отримала можливість (як керівник) реалізовувати трирічний проєкт, який фінансує Міністерство освіти і науки України.

Завдяки підтримці ректора Прикарпатського університету Ігора Цепенди я створила навчально-науковий центр хімічного матеріалознавства і нанотехнологій, який очолюю зараз і намагаюся максимально розвивати його матеріально-технічну базу.

Негативний досвід у професії, який став рушійною силою для нових звершень

Був досвід роботи у колективі, який не сприймав мою діяльність позитивно. Це дало розуміння, що якщо бажаєш досягнути результату, потрібно мати команду однодумців, яка розуміє без слів, де кожен член – особистість, яку не потрібно змушувати щось робити, адже в кожного є ідеї, бажання та мета досягнути кращого результату. Пишаюся тим, що у мене наразі формується така команда, і тому наша спільна робота дає дуже достойні результати.

Позитивний досвід у професії

Рушійною силою для нових звершень стала моя перша поїздка за кордон у Ягеллонський університет, що у Кракові, на факультет фізики, астрономії та прикладної інформатики до моїх партнерів. Те, що я там побачила, змінило все моє життя. Це ніби рай для науковця: електронні мікроскопи, Х-променевий рентгенівський аналізатор, мессбауерівський спектроскоп, стільки приладів, зібраних в одному корпусі, що аж не повірила одразу, що так може бути.

І я поставила собі мету – створити потужну лабораторію в Прикарпатському університеті, щоби не ми їздили до них, а наші закордонні партнери приїзджали до нас.

Момент, коли зрозуміли, що професія надихає

Найбільше мене надихає момент, коли студенти кажуть: «Як це кінець пари? Та коли це вона встигла пройти? Так було цікаво, що ми не помітили, як минула година».

Після подібних слів хочеться знову підготувати нову лекцію і прийти до студентів, щоби донести їм захопливий матеріал, побачити їхні очі, які світяться та горять бажанням дізнатися про щось невідоме.

Бліц

  •  Які дитячі/ юнацькі амбіції вдалося реалізувати у вашій сфері діяльності?

У дитинстві мені подобалося організовувати дітей, без мене не продовжувалися ігри. Мені подобалося зацікавлювати друзів і спостерігати за вмінням надихати їх. Саме це тепер використовую у своїй роботі зі студентами, намагаюся запалити їхній вогник, залучити до наукової роботи і нових  відкриттів.

  •  Найяскравіша професійна перемога?

Найяскравішою професійною перемогою для мене стало отримання премії «Для жінок в науці» у 2020-му від фонду Loreal-UNESCO. Я подавалася на неї двічі. Першого разу в 2019 році я потрапила в шортлист, а вже у 2020-му стала лауреаткою. Для мене це дуже важливо, адже зусилля, яких я доклала, помітили та оцінили.

  • Жіночі та чоловічі професії у вашій сфері діяльності, чи доводиться їх розмежовувати? 

Як на мене, професію слід обирати за покликом душі. Немає чоловічих і жіночих професій, є ті, в яких краще може себе проявити чоловік, а також ті, в яких кращого результату може досягнути жінка. Щодо моєї професії, то вона пов’язана з навчанням студентів, адже за фахом я «викладач хімії». Для мене моя професія справді «жіночна», адже базується на постійному спілкуванні зі студентами.

Юлія Романенко-Копчинські

директорка із корпоративних комунікацій L’Oréal Україна

Що підштовхнуло до роботи у компанії L’Oréal?

Маю зізнатися, за професією я – юрист-міжнародник, але ніколи не працювали юристкою, адже справжнє задоволення отримую саме від роботи в компанії L’Oréal. Починала з маркетингу, займалася діджитал, медіа, PR і от зараз корпоративними комунікаціями та зовнішніми зв’язками. Я сповна насолоджуюся процесом.

Головні професійні досягнення за останній час 

Останній рік був нетиповим, як відомо. Але ми продовжували наполегливо працювати над власними позиціями. Стала в нагоді вже раніше напрацьована гнучкість та вміння підлаштуватися під обставини.

Всі ми навчилися поєднувати різні сфери життя, стали більш креативними.

Та, звісно, навчилися значно чіткіше визначати пріоритети, що, безумовно, допоможе досягати кращих результатів у майбутньому.

Негативний досвід у професії, що став рушійною силою для нових звершень

Намагаюся виносити позитивний урок із будь-якого досвіду.

Завдяки труднощам ми прогресуємо, вчимося правильно сприймати критику і трансформувати її у новий ресурс.

Позитивний досвід у професії

Для мене це успішні проєкти, коли ти розумієш, що все вийшло. Коли цілей досягнуто. Це справжній поштовх до нових звершень.

Момент, коли зрозуміли, що професія надихає

Мене завжди надихає те, що я роблю, бо інакше я цим не займалася б. Людина повинна бути закоханою у свою професію, у людей, у життя в цілому, тільки тоді прийде успіх.

Бліц

  • Які дитячі/ юнацькі амбіції вдалося реалізувати у власній сфері діяльності?

Я завжди любила людей, спілкування, і ось, це частина моєї професії. Також завжди цікавилася сферою краси.

  • Найяскравіша професійна перемога?

Важко сказати, дійсно. Це завжди процес, командна робота, безліч факторів. Для мене вся наша компанія, люди, проєкти — яскравий калейдоскоп перемог.

  • Жіночі та чоловічі професії у вашій сфері діяльності, чи доводиться їх розмежовувати? 

Звісно, ні. Компанія L’Oréal почала однією із перших порушувати ці питання багато років тому. І жінка, і чоловік можуть бути однаково успішними у тій чи іншій сфері діяльності. Досвід і перемоги наших жінок-науковиць — чудове підтвердження.

Марина Саприкіна

керівниця Центру «Розвиток КСВ», засновниця ініціативи ДівчатаSTEM, партнерка премії L’Oreal-UNESCO в Україні «Для жінок у науці»

Що підштовхнуло до вибору професії? 

За освітою я — проєкт-менеджер, тому займаюся тим, чому навчалась. Але це другий диплом, перший — фізико-математичний, між тим, чудово пам’ятаю, як у школі мені говорили про те, що це не дівчача професія. Нині, реалізуючи партнерство з L’Oreal та ініціативу ДівчатаSTEM з 60-тьма філіалами у школах та університетах України, я допомагаю жінкам повірити у свої сили і не слухати нікого, хто може завадити реалізації їхніх мрій.

Головні професійні досягнення за останній кілька років

Безперечно, це збільшення команди за останній рік і реалізація низки цікавих проєктів, серед яких кураторство HeForShe конгресу, запис онлайн-курсу із корпоративної соціальної відповідальності, партнерство з L’Oreal у контексті неймовірної премії «Для жінок у науці».

Негативний досвід у професії, який став рушійною силою для нових звершень

Реалізовувати ініціативу з нуля завжди дуже складно, я не назвала б такий досвід негативним, але, безперечно, він — нелегкий. Я чудово пам’ятаю ту кількість планів та завдань 12 років тому, коли Центр «Розвиток КСВ» тільки-но розпочав свою роботу в Україні, а термін «корпоративна соціальна відповідальність» мало хто знав. Але цей виклик і драйвив — хотілося розповісти про перспективу людям і компаніям.

Позитивний досвід у професії

Це момент, коли реалізуєш проєкт. Коли переможниці премії «Для жінок у науці» плачуть на сцені або завдяки цій відзнаці стають докторками наук, це стає поштовхом йти далі, вдосконалювати та масштабувати проєкти. Особливі емоції переповнюють, коли спостерігаєш реальні результати програм.

Момент, коли зрозуміли, що професія надихає

Першим проєктом Центру «Розвиток КСВ» було приєднання України до розробки міжнародного стандарту із соціальної відповідальності. Це виявилося нелегко, оскільки розробка стандарту вже була в процесі. Врешті, ми це зробили і в Копенгагені, на фінальній конференції під час прийняття стандарту були присутні 3 українські експерти.

Це справжня гордість за країну і за те, що все вийшло.

Бліц

  • 1. Які дитячі/ юнацькі амбіції вдалося реалізувати у вашій сфері діяльності?

У мене з дитинства було дві мрії, одна із них — стати вчителем. Вона абсолютно реалізована, я маю диплом викладачки англійської мови та літератури.

До того ж ми багато працюємо з учительською спільнотою, щоби долати гендерні стереотипи, а дівчат у STEM ставало ще більше.

Друга мрія —  стати дизайнеркою, це, мабуть, ще попереду.

  • 2. Найяскравіша професійна перемога?

Безперечно, це команда Центру «Розвиток КСВ». Я пишаюсь, що маю неймовірних людей поруч. Ще мене неймовірно надихають наші партнери.

  • 3. Жіночі та чоловічі професії у вашій сфері діяльності, чи доводиться їх розмежовувати? 

Я — керівниця, а за статистикою серед керівників більше чоловіків. Але ми намагаємося донести усім, що професії не варто розмежовувати. Ми навіть з Фондом ООН у галузі народонаселення записали соціальний експеримент про жіночі і чоловічі професії.

Залюбки поділюся нашим дослідженням: учням та ученицям третього класу дали завдання намалювати представників чотирьох професій: вірусолога, аеророзвідника, реаніматолога та рятувальника. Усі 20 дітей зобразили чоловіків як представників цих професій. Такий самий експеримент ми провели у 25 навчальних закладах з 10 регіонів України. У результі зібрали 912 малюнків (320 від хлопчиків та 592 від дівчаток). На 86,7% малюнках були зображені чоловіки і тільки на 13,3% — жінки. Лише троє школярів зобразили аеророзвідницю-жінку на своїх дитячих малюнках.

З 1 квітня до 1 липня 2021 року включно триватиме збір заявок на участь у премії «Для жінок у науці» через спеціальну онлайн-платформу. До участі запрошуються громадянки України віком від 18 до 40 років, які професійно проводять наукові дослідження в галузі STEM (наука, технології, інжиніринг та математика), мають науковий ступінь, публікації в журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science, та є соціально активними у популяризації науки. 

Написати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: