Біле сухе: все, що потрібно знати про найпопулярніший напій спекотного сезону
Анна-Євгенія Янченко, сомельє, блогер та винний євангеліст, відкриває сезон літніх посиденьок за келихом прохолодного вина.

Засновниця проекту WildWildYeast та YouTube-каналу Wine BigData розповіла JS про своє перше незграбне знайомство з білим вином та стрімкий розвиток цього роману.

Анна-Євгенія Янченко

Яке біле вино найкраще? Для того, щоб відповісти на це питання, варто почати здалека…
Десять років тому події на балконі розвивалися таким чином. Він все казав: «Ну, давай, спробуй». А тим часом сонячні зайці повзли по стінах, одяг лип до тіла (бо спека), а я ляпала босою ступнею по підлозі та казала, що ніколи.

Ніколи я це не робитиму, що тут не зрозуміло?  Він наполягав: «Як можна відмовлятися від того, чого ти ще не знаєш, раптом сподобається?». А я знову казала, що нєєє. Нормальні люди таке не роблять,  тож і я не буду.  Та навіть пробувати не хочу, бо це огидно.

Я плюскотала коктейль у келиху, лід брякав, краплі стікали, а колодязь будинків рикошетив луною нашого діалогу: «спробуй — не буду!». Тим часом знизу пройшла пара, дівчина підняла голову вгору, наші очі зустрілися — і я побачила те, що бачила вона. Дві людини сидять на стрьомному балкончику четвертого поверху, а на стільці поряд стоять два келихи та пляшка вина. Того самого білого вина, яке я вже півгодини відмовляюся навіть спробувати. «Та чого я морожуся від нового?» — подумала я й нарешті погодилася. Так в моєму дорослому житті одночасно з’явилися сорт винограду Гевюрцтрамінер, виноробство Німеччини, виноробня Villa Wolf та білі вина!

Що там казати, я декілька років поспіль цікавилася винами, але виключно червоними, бо білими нехтувала. Звісно, зараз, після всіх курсів сомельє та винних шкіл, я буду розповідати, що німецький Гевюрцтрамінер – то дуже «парфюмно» та попсово. Взагалі, якщо вибирати Гевюрц з Ельзасу та зі старих лоз, то смак буде зовсім іншим. А тоді на балконі було все інакше! Я куштувала, сьорбала вино, присмоктувала, аерувала в роті! О боги, це ж був новий Універсум!

Несамовито прекрасно! Наче на старий балкон з дахів Шота Руставелі спустилися янголи та надавали мені духмяних ляпасів! Пряність вина бадьорила, тони троянди дивували, солодкість трохи заважала, але водночас усі тропічні фрукти у смаку так несамовито грали джазові мотиви, що я пробачила вину навіть той солодкий недолік. А як на сприйняття вина впливав холод! Це ж неймовірно — холодне смачне вино, вуууууххх, як це було чудово.

З того моменту білі вина отримали від мене зелене світло. Я купляла їх за рекомендаціями, обирала за етикеткою та перебирала сорти. Куштувала Совіньйон блан різних країн, вивчала Шардоне з витримкою в дубі та без, Піно грі з Італії та Франції… А інколи просто обирала в магазинах охолоджені вина білого кольору. Натрапляла як на чудові варіанти, так і на геть погані. Й поступово, ще задовго до курсів сомельє та завдяки власним помилкам, визначила певні правила вибору білих вин, які й досі працюють.

 

  1. «Ні» старому вину. Біле вино має бадьорити та бути новим, тож обирати треба максимум 1-2 вінтажі тому.
  2. «Ні» корку, «так» скрю-кепу. Гвинтові кришечки краще зберігають вино свіжим, а це саме те, що треба.
  3. «Ні» пляшкам з вітрин. Спочатку не розуміла та доволі часто купувала такі, але майже половина була зіпсованою.
  4. І найголовніше: яке б вино я не купила, ніколи-ніколи-ніколи не забуваю про необхідність охолодити пляшку, бо гірше за тепле біле вино може бути лише холодний стейк!

Температурний режим надважливий для сприйняття білого вина, тому, ймовірно, якби тоді на балконі, де через спеку плавився мозок, мені б запропонували не охолоджене біле вино, то магії б не сталося. І це захоплення білим вином потім не переросло би у дещо серйозе, та й все моє життя склалося б зовсім інакше — я б не стала шукати винні цікавинки та й не перетворилася з журналіста на сомельє

Чесно кажучи, з часів того балкону я жодного разу не купила той самий Гевюрцтрамінер, але саме це вино й той момент змінили моє ставлення до винного світу і моє власне життя. Не впевнена, що Гевюрц здатен так вплинути на ще чиєсь життя, але все одно пропоную усім не нехтувати температурним режимом!

І в цій боротьбі з теплим вином усі засоби доречні: сміливо відправляйте пляшку у морозильну камеру вдома, охолоджуйте холодною водою з льодом, купіть собі «морозильну сорочку» для вина, а в келих сміливо жбурляйте заморожені камінці для віскі… Якщо вам потрібно терміново купити все для пікніку в супермаркеті, а там немає спеціальних охолоджувачів, то почніть з вина – оберіть пляшки та покладіть їх тихесенько у морозильні камери. Вже хвилин за 15 вино охолодиться, тут найголовніше не забути, куди саме ви поклали пляшки.

Як щодо льоду у келиху? Складне питання. В мене є подруга, яка п‘є Піно Грі виключно з льодом, й ми навіть вже не сперечаємось з цього приводу. Але краще уникати поєднання вина з льодом. Або додавати кригу лише в те вино, яке не страшно безжально зіпсувати водою, однак таке (якщо чесно) й пити не варто.

 

А от що краще додавати до вина, то гастрономічне супроводження. Навіть коли ваша мета просто влаштувати яскраву пікнікову фотосесію, бажано разом з вином та скляними келихами взяти з собою хоча б сирну нарізку з твердих нейтральних сирів, або пироги. Тим паче що голод на свіжому повітрі зазвичай розігрується не на жарт.

Я це все до чого – навколо ось-ось запалає літо, коли так доречні білі вина. Так, їх забагато, але обираючи серед низки незнайомих назв, легко можна пережити фрустрацію. І тут варто пам’ятати найголовніше – переможцем у цій гонитві буде не той, хто обере вірну пляшку, а швидше той, хто належним чином охолодить біле вино. Бо навіть в дуелі «тепле Шаблі» та «охолоджене Шардоне з українських ланів», перемога буде за останнім.

Тож, відповідаючи на питання, яке біле вино найкраще, можна сміливо сказати, що найкраще біле вино – це охолоджене належним чином. Cheers, друзі!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: