«Вєлікая расєйская культура». Ми так часто чули цей вислів, що ледь самі не повірили в нього. Українцям століттями нав’язували синдром меншовартості, адже імперія або знищувала, або присвоювала собі наших митців.

Проте нарешті українське мистецтво звільняється з російського полону — і світ дізнається правду. JS та студія онлайн-освіти EdEra пропонують згадати, яких митців вже визнали українцями у світі.

Казимир Малевич

(1879–1935 рр.)

В амстердамському Стеделек-музеї роботи абстракціоніста нарешті підписали як твори українця.
Саме там міститься одна з найповніших колекцій творів митця — 29 робіт. Їх ще 1958 року придбали в спадкоємця архітектора Гуґо Герінга, який вивіз ці полотна з нацистської Німеччини і врятував від знищення.

Знакові роботи: «Чорний квадрат», «Білий квадрат», «Чорний квадрат і червоний квадрат», «Точильник (Принцип мигтіння)», «Супрематична композиція: політ аероплана», «Драма на трамвайній зупинці», «Корова та скрипка».

Ілля Рєпін, точніше — Ріпин

(1844–1930 рр.)

Один із найбільших музеїв у світі «Метрополітен» нарешті пише під роботами художника «українець». Цьому посприяли, зокрема, численні звернення українських художників і мистецтвознавців. До речі, художник був нащадком козацького роду на прізвисько Ріпа. Підписував свої роботи як Рѣпинъ, що читалося тоді Ріпин. І аж ніяк не Рєпін. Це русифікована версія прізвища.

Знакові роботи: портрети Миколи Костомарова, Тараса Шевченка, Архипа Куїнджі, отамана Івана Сірка, Дмитра Яворницького; «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Вечорниці», «Голгофа».

Іван Айвазовський

(1817–1900 рр.)

Роботи відомого мариніста у Музеї мистецтва «Метрополітен» тепер також підписують правильно. На сайті вказано, що Айвазовський — українець із Феодосії, нині — Автономної Республіки Крим. Митець навчався в Петербурзькій академії мистецтв, але більшість часу він жив і працював у Криму. Проте це все одно не завадило росії присвоїти собі його творчість.

Знакові роботи: «Варяги на Дніпрі», «Дев’ятий вал», «Буря», «Спалення турецького флагмана на Хіосі Константіносом Канарісом», ««Марія» в шторм», «Огляд Чорноморського флоту у 1849 році».

Архип Куїнджі

(1841–1910 рр.)

Ще один митець, якого Музей мистецтва «Метрополітен» визнав українським. Він змінив національність художника з Маріуполя, на чому тривалий час наполягали наші культурні діячі. А ще на сайті музею вказано, що саме російські обстріли знищили Маріупольський художній музей імені Архипа Куїнджі.

Знакові роботи: «Татарська сакля у Криму», «Степ», «Чумацький шлях у Маріуполі», «Українська ніч», «Вечір в Україні», «Місячна ніч на Дніпрі», «Море. Крим».

Василь Єрмилов

(1894–1968 рр.)

Харківського конструктивіста також вважали росіянином у Музеї сучасного мистецтва (МоМА) у Нью-Йорку. А ще його робота тривалий час висіла догори дриґом. Лише після численних запитів дослідниці українського мистецтва Тетяни Філевської художника визнали українцем. І нарешті повісили картину правильно!

Знакові роботи. Живопис:«Гітара», «Дама з віялом», «Кавун», «Арлекін», «Хлопець у кепці»,
«Теплий день. Люботин», «Після дощу». Графіка: «Чаювання», «Жіноча модель», «Атлет», «Весна на Шатилівці», «Дружина спить».

Russian Dancers Dancers in Ukrainian Dress

Перейменовують і серію картини французького імпресіоніста Едґара Деґи. Вважають, що художник помилково назвав танцівниць із синьо-жовтими стрічками у волоссі «російськими».

Спочатку змінила назву Національна галерея у Лондоні. Потім українізували твори в нью-йоркському Музеї мистецтва «Метрополітен». Досі не змінили назву лише в Музеї Ґетті у Лос-Анджелесі.

---

Публікацію створено в партнерстві зі студією онлайн-освіти EdEra.

EdEra — студія онлайн-освіти, що понад 8 років створює курси, навчальні платформи, інтерактивні ігри та підручники. EdEra має власний R&D юніт, продакшн повного циклу та натхненну команду в Києві, а в Берліні — технологічний стартап та унікальну LMS. В інстаграмі команда проєкту регулярно ділиться цікавою та корисною інформацією. 

Сайт | Instagram | Linktree