Приклад не шароварщини. Колекція LITKOVSKA SS23

Пластмасові віночки, атласні шаровари та сорочки з пришитими на них маками й гронами калини. Тепер шароварщина, яку нам десятиліттями нав’язував Радянський Союз, стала очевидною. Ми раптом збагнули, що справжня українська культура зовсім інша. То як же і чому її зробили такою примітивною? Досліджують питання JS та студія онлайн-освіти EdEra.

Примітивізацію народної культури України розпочали в Радянському Союзі

Завданням ідеології було стерти всі відмінності між країнами, що входили до складу СРСР, адже «братні» народи не могли мати різну культуру. Українцям нав’язували синдром меншовартості. Формували образ малоросів та кумедних «хохлів». Усе це відштовхувало молодь від вивчення культури та традицій.

Фільм-спектакль «У степах України» (1952)

Одним із найкращих зразків «шароварщини» є фільм-спектакль «У степах України» (1952). Це історія про двох голів колгоспів Галушку і Часника на тлі бутафорно-ідилічного зображення української природи.

Головні герої у псевдонародних вишиванках передають не стільки характер «передових» людей Радянського Союзу, скільки образ українців як малоросів.

Сумнівна українізація

Важливу роль у нав’язуванні шароварщини відіграло те, що в 1920-х роках багато селян, які були носіями традицій, переїжджали до міст. Вони змінювали народний одяг на той, що носили містяни Союзу.

Натомість вишиванки та вінки дедалі частіше використовували в театрах у вигляді костюмів. Це було пов’язано з політикою показової українізації. Народна творчість перекочувала на сцену, консервувалася і поступово втрачала актуальність, адже її розвиток стримувався визначеним переліком сюжетів.

Аматорський гурток у м. Печеніжин, 1929 рік

Ситуація змінилася після репресій 1965 і 1972 рр. Через «затягування гайок» сучасну українську культуру навчилися ховати в брилі та шароварах. Вони навряд чи зацікавили б молодь, тому не привертали увагу радянських спецслужб.

Проте така тенденція згодом мала позитивний вплив. Завдяки їй зародилася культура «вусатого фанку» — українського варіанту популярного в 1970–80-х жанру музики. Звучанням він був схожий на західний фанк, а текстом — на народні пісні. Естрадна форма тепер стала надійним сховком для творчості.

«Вєлікая руская культура»

Меншовартість української культури навіть намагалися підкріплювати псевдонауковими працями. Наприклад, праці Марії Некрасової «Проблеми народного мистецтва» (1978) і «Народне мистецтво: теорія і практика» (1982), де культури окупованих республік, зокрема української, ототожнювали з російською.

Чи мало це вплив?

На жаль, так. Культура шароварщини прижилася і продовжила існувати навіть після здобуття незалежності. Втілилася вона у вигляді народних танцювальних ансамблів у макових вінках.

Коли повернулися вишиті сорочки?

Попри тиск і цькування автентичний український одяг зберігся у селах. Історія нового українського одягу починається 1997 року з першого Ukrainian fashion week. 1998 року з’явився бренд POUSTOVIT — один із перших українських брендів, дизайнерка якого використовувала народні мотиви в одязі.

Показ POUSTOVIT, 1998 рік

Камізельки, вишиті сорочки та гердани поступово стають частиною сучасних гардеробів, а автентичний народний одяг вивчають та популяризують. Яскравий приклад — проєкт FILM.UA Group «Спадок», який ви могли бачити в ютубі.

Українська культура підкорює світ

Українці нарешті вчаться цінувати свою культуру та цікавитися нею, адже вона набагато глибша, ніж розмальований соняшниками фасад, який нам нав’язували сторіччями. І ми потихеньку закохуємо в себе світ.

Найвідоміші дизайнери одягу беруть на озброєння українські етномотиви: артдиректор Dior Джон Ґальяно, артдиректорка Gucci Фріда Джованні, модельєри Прабал Гурунг в Нью-Йорку та Гарет П’ю у Парижі, французький дизайнер Жан-Поль Готьє, модний дім Valentino.

Публікацію створено в партнерстві зі студією онлайн-освіти EdEra та у співпраці з медіапроєктом «Обізнані».

EdEra — студія онлайн-освіти, що понад 8 років створює курси, навчальні платформи, інтерактивні ігри та підручники. EdEra має власний R&D юніт, продакшн повного циклу та натхненну команду в Києві, а в Берліні — технологічний стартап та унікальну LMS. В інстаграмі команда проєкту регулярно ділиться цікавою та корисною інформацією. 

Сайт | Instagram | Linktree