Дипломований нутриціолог ірландського Institute of Health Sciences і засновниця школи правильного харчування theBODY school Софія Рожко розповідає про причинно-наслідкові зв’язки та шляхи вирішення проблеми.
Стрес і переїдання тісно пов’язані. Навіть якщо ви відноситесь до типу людей, які не їдять під час стресу, — вас це також торкнеться, просто кілька днів потому. Давайте розберемо, як працює цей механізм і що ми можемо з цим зробити.
Стрес — не завжди погана історія. Часто ми його відчуваємо навіть під час позитивних подій. Наприклад, вам подзвонили і сказали, що ви виграли машину. Несподівано, круто, радісно, але це також стрес.
Під час стресу у нас працюють 2 основних гормони: кортизол і адреналін. Адреналін виробляється недовго. Якщо ми періодично отримуємо викид адреналіну — це навіть корисно, адже він підвищує тонус. Але довго він працювати не може, інакше це виснажує організм. Тоді йому на допомогу приходить друг — кортизол, який ми помічаємо не так явно: у нас не потіють долоньки, не прискорюється серцебиття.
Але цей тихий гормон в невидимому плащі якраз і має найтриваліший негативний вплив.
Кортизол має довготривалу дію: він накопичується, тож тільки через певний час ми відчуваємо його влив. І саме він провокує переїдання. До речі, кортизол називають затяжним або пролонгованим стресом. Це відчуття накопичується і потім лавиною накриває наш апетит і емоційний стан. За своєю суттю робота кортизолу — це пазл із тисячі частинок:
– посварився на роботі + 1 пазл
– наступили в метро на ногу + 1 пазл
– затримали зарплату + 1 пазл
– розлив каву на улюблені штани + 1 пазл
– розрядився телефон під час важливого дзвінка + 1 пазл.
Усі ці пазли складаються разом — і ми відчуваємо занепад сил і настрою.
А один із найпростіших та найдоступніших способів угамувати сум — піти поїсти. Наш мозок завжди шукає максимальну вигоду в їжі. Він любить концентровані продукти, особливо з високим вмістом цукру, жиру і солі. Ось так він влаштований.
Відчуваючи стрес, ми живемо в режимі збереження. Наші клітини активізуються і намагаються вижити. У цю секунду ми не думаємо про морозиво, розмноження і вечірки з друзями. Ми намагаємося врятуватися від біди.
Але коли емоції вщухають, наш мозок тихенько вимовляє: «А тепер погодуй мене тим, що я люблю».
Чи не дивно, що після періоду виживання наше тіло вимагає продукти, які в мінімальній порції містять максимальну дозу солі, цукру і/або жиру. Вас не тягне на капусту і рисовий хлібець, ні.
Вам хочеться солодкого, алкоголю, чіпсів і ковбаски. Або заїхати в MсDonalds, знайомо ж, правда?
Друга причина переїдання — це відсутність насичення під час стресу. Ми просто не розуміємо, що наїлися доти, доки не хочеться розстебнути ґудзик на джинсах. Ми не відчуваємо задоволення і з’їдаємо дуже багато, тому що під час стресу ми їмо швидко, а наш мозок не так швидко отримує сигнал «стоп».
Дуже хорошою практикою в такому випадку будуть 2 варіанти:
– почекати, коли ви трохи заспокоїтесь і відчуєте саме голод, а не бажання заїсти почуття. На це піде не більше 1-2 годин.
– добре подумати: що б я хотів з’їсти? Зазвичай, якщо ми голодні, в голові багато варіантів. Якщо це емоції — хочеться конкретно щось одне і не дуже корисне.
І дуже важливо їсти повільно — 15-20 хвилин, без гаджетів і серіалів.
Так мозок швидше отримає сигнал про насичення. У моменти сильного стресу я часто їм маленькою ложкою або паличками. Можливо, це дивний спосіб, але так я швидше наїдаюся.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: