На початку 50-х видатний американський бейсболіст Джо Ді Маджо побачив фотографію Мерилін Монро в газеті, на якій акторка намагалася потрапити бейсбольною битою по м’ячу. Білявка так сподобалася спортсмену, що той схотів з нею познайомитися. Їхня перша зустріч відбулася напередодні її культового успіху у стрічках «Джентльмени віддають перевагу блондинкам» та «Як вийти заміж за мільйонера».

Ді Маджо зв’язався з агентом Дейвом Марчем, який допоміг організувати побачення наосліп. Джо та Мерилін мали зустрітися 8 березня в італійському ресторані в Лос-Анджелесі, який тоді називався Villa Nova на бульварі Сансет.

Монро зовсім не була впевнена, що її зацікавить бейсболіст, і не знала багато про бейсбол і самого Ді Маджо, як і про те, якою великою зіркою він був. І все ж вона погодилася прийти, але тільки якщо Дейв Марч теж буде там. Того вечора Монро запізнилася на дві години: вона брала участь у зйомках фільму «Мавпяча справа» з Кері Грантом. Тому коли Марч подзвонив їй із ресторану, Мерилін спробувала відмовитися, сказавши, що втомлена роботою, але поступилася під благаннями чоловіка.

Вже у ресторані акторка була трохи збентежена стриманістю та відносною мовчазністю Джо, вона звернула увагу на бездоганний одяг і зовнішній вигляд чоловіка.

У будь-якому випадку Мерилін втомилася від бейсбольних розмов: вона вирішила перепросити і піти додому. Джо також підвівся, попросивши провести її до дверей. Вже в машині він почав відкриватися — розповідати їй всю свою історію: про важкі часи та скромне життя, а також бейсбольну кар’єру. Тієї ночі вони їздили навколо Беверлі-Гіллз близько трьох годин. Наступного дня він зателефонував їй і надіслав  букет троянд.

Джо тим часом продовжував залицятися до Монро. Вони почали частіше зустрічатися, та ще й наприкінці травня 1952 року Мерилін приїхала з Лос-Анджелеса до Нью-Йорка на зйомки фільму «Ніагара».

Згодом Ді Маджо і Монро таємно розписалися в мерії Сан-Франциско, утім шлюб пари протримався лише 9 місяців.

Минули роки і, попри його кохання і зусилля повернути кохану жінку, фінал їхньої історії був трагічним.

На початку 60-х він намагався помиритися і запропонував повторно одружитися (1 серпня 1962 року), на що вона погодилася. Уже 8 серпня вони планували влаштувати невелику приватну церемонію в її резиденції у Брентвуді, утім 5 серпня 1962 року  Монро знайшли мертвою, а 8 серпня став днем її похорон. Церемонію прощання тоді зайнявся Джо Ді Маджо, спеціально для коханої він замовив бронзову труну.

Відомо, що спортсмен заборонив членам сім’ї Кеннеді бути присутнім на похороні, зокрема і президенту Джону Ф. Кеннеді. Упродовж наступних 20 років тричі на тиждень він надсилав пів дюжини червоних троянд на її могилу.

Джо ніколи не говорив публічно про їхні стосунки і ніколи більше не одружувався. Він кохав її до самої смерті і пригадував як кохану жінку, яку занапастили «справжні акули».

«Я завжди знав, хто вбив її, але не хочу влаштовувати революцію. Вона казала мені, що її вб’ють, але я мовчав. Люди, з якими вона пов’язана, побоювалися, що вона їх підставить».

На шану спортсмена пригадуємо його архівні фото у компанії Мерилін.