Київ, вул. Хрещатик, 9
Навколо робіт британського вуличного художника Бенксі в Україні досі точаться дискусії. Минулого тижня JS поділився роздумами арткураторки Каті Тейлор на цю тему. Сьогодні наша редакція публікує матеріал із коментарями ще двох мистецтвознавців — Марини Щербенко та Євгена Березницького.
Марина Щербенко
Галеристка, арткураторка та засновниця Shcherbenko Art Center
Як краще вчинити з роботами Бенксі: перенести до музею чи залишити на місцях?
Бенксі — дуже відомий у світі художник. Його пости про роботи в Україні зібрали більше одного і двох мільйонів лайків. Нам важливо, щоб про Україну не забували, щоб люди за кордоном слідкували за новинами про війну і впливали на свої уряди.
Подібні жести відомих людей нам у цьому русі дуже допомагають. Я не можу не відмітити цього й не оцінити.
Бородянка, вул. Центральна, 427
Його аудиторія ще раз подумала про нас, ще раз зрозуміла, що війна продовжується. Вона жахлива, страшна й реальна. Війна руйнує і забирає життя людей, вона геть поряд. Тобто мінімум своєї місії Бенксі вже виконав. Доля цих робіт у майбутньому залежить від багатьох факторів, які в сучасних умовах війни не контрольовані і не передбачені. Я би залишила на місцях.
Бородянка, вул. Центральна, 253
Яка робота Бенксі в Україні вам сподобалася найбільше?
Творчість Бенксі, з тонким гумором, з легкими і часто поверховими сенсами, розбилася об нашу непомірну трагедію війни.
Якщо прибрати ім‘я відомого у світі художника, то всі ці роботи стають зайвими і їх хочеться якнайшвидше позбутися, бо вони торкаються нашого горя, без розуміння його масштабів і глибини. Я не хочу вибирати жодної з цих робіт для роз’яснення, бо працюю з більш якісними роботами і проєктами українських художників і художниць, і моє завдання інтегрувати їх у світовий простір, а не Бенксі — в український. На жаль, Бенксі не допрацював концептуально в Україні.
Бородянка, вул. Центральна, 253
Як ви оцінюєте монетарну вартість робіт Бенксі, зроблених в Україні?
Коли роботи продають з аукціону, то ціна продажу завжди залежить від особливого випадку: вона може як злетіти до логічно необґрунтованої цифри, так і не виправдати жодних сподівань дилерів. Бенксі не просто вуличний художник — він професійно й успішно включений у світовий артринок.
читайте також
Тож якщо припустити, що ми зараз демонтуємо ці роботи разом зі шматками стін із наших зруйнованих будинків і відправимо на світові аукціони, там продамо і направимо ці кошти на волонтерство, то в цих діях буде як і простий, зрозумілий нам сенс (скільки життів можемо врятувати?), так і безліч додаткових етичних питань, на які не знайдемо однозначних відповідей.
Стрітарт: мистецтво чи вандалізм?
Це мистецтво завжди на межі, у тому і його цінність.
Євген Березницький
Галерист і куратор Kyiv Art Week
Як краще вчинити з роботами Бенксі: перенести до музею чи залишити на місцях?
Я вважаю, що у творів стрітарту є певний цикл життя та особливості походження. Якщо це робота на замовлення, то відповідальність за її збереження несе замовник. А якщо це партизанська інтервенція, то це завжди певна лотерея, адже роботу можуть знищити замалювавши. В обох випадках увага суспільства може перетворити твір на знаковий або навпаки — повністю знівелювати його мистецьку та суспільну цінності.
Мені здається, що Бенксі саме тому і є анонімом, щоби його творчість не була предметом обговорення у професійному мистецькому середовищі.
Гостомель, вул. Проскурівська, 2
Його роботи часто гостросоціальні, часто опортуністичні і в певному сенсі кон’юнктурні. Інколи мені навіть здається, що це не один художник, а ціла мережа виконавців, які наносять зображення за підготовленими ескізами. Долю робіт має вирішувати саме глядач. І мені подобається, що роботи вже почали коментувати інші стрітартисти.
Київ, вул. Велика Житомирська, 13
Яка робота Бенксі в Україні вам сподобалася найбільше?
Мені естетично не близька творчість Бенксі, тож я не можу виділити жодної роботи. Хоча малюнок із пусковою платформою С-300 найбільш виразний. Такий собі лаконічний вислів про найбільшу проблему 2022 року — русня запустила х*йню.
Як ви оцінюєте монетарну вартість робіт Бенксі, зроблених в Україні?
Не думаю, що ці роботи можна оцінити монетарно. Напевно, вони навіть не проіснують більше кількох місяців. Їхня цінність виражена в інформаційному впливі на суспільство. І це, на мій погляд, важливіше, оскільки через пости Бенксі про нашу війну дізналося більше людей у світі. І особливо тих, хто не слідкує за політичними новинами, а тільки користується соцмережами для розваги.
Катя Тейлор
Кураторка культурних проєктів і співзасновниця агенції Port.
Стрітарт: мистецтво чи вандалізм?
Стрітарт — це щось стихійне, вандальне. Незважаючи на те, що Бенксі дотримується деяких законів стрітарту (анонімності наприклад), вони швидше формальні. Адже головний продукт у стрітарті — не малюнок, тут основне — повідомлення, тег, висловлювання, «ляпас громадському смакові». Але у випадку з Бенксі продуктом стає сам скетч. Оскільки все, чого торкається Бенксі, має сакральне значення, та й матеріальне само собою.
Дискусії та іронічно-символічні дії активістів
Коли графіті помітили в українських містах, піднялися відразу два суперечливі питання — «Як він посмів малювати на руїнах?» і «За скільки це можна продати?». Часто ці дискусії вели в тому самому треді. Потім обговорювали, чи потрібно тепер укласти в раму, вирізати зі стіни, зберегти цей шедевр.
Крапку в цій суперечці поставили українські активісти, коли намалювали навколо вантажівки з пенісом на Великій Житомирській у Києві презерватив, у такий спосіб іронічно та символічно оформивши її у «безпечну» площину.
Тобто, з одного боку, десакралізували малюнок. З іншого — порушили несподіване питання, яке збентежило учасників дискусії. Хто з них вандал — Бенксі, той, хто намалював презерватив, чи автор козака? Усі разом? Тоді чому людей так засмутило, що роботу Бенксі зіпсували?
Як ви оцінюєте монетарну вартість робіт Бенксі, зроблених в Україні?
Чи можна оцінити його вчинок у грошах, укласти цей жест у раму або вирізати разом зі стіною, щоб потім продати подорожче? А може, малюнки вже треба вважати частиною матеріальної культурної спадщини?
Українці, як і з багатьох інших естетичних питань (наприклад зйомка Енні Лейбовіц Олени Зеленської для Vogue) не дійшли єдиної думки, адже Бенксі не радився з нами, де і що йому малювати. А мусив би! Тим не менше присутність Бенксі підняла гучну дискусію не лише в Україні, а й за її межами. А сам художник створив нові інформаційні приводи для міжнародних ЗМІ, які Україні зараз так потрібні. Хіба не це найважливіше?
Фото робіт: www.banksy.co.uk.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: