Німецький вартовий на чергуванні в окупованому Києві, 1941 рік
«И значит, нам нужна одна победа. Одна на всех — мы за ценой не постоим», — співають у відомій радянській пісні.
Там дійсно не зважали на ціну перемоги. Кожна країна має точні цифри втрат. У СРСР вони коливаються на десятки мільйонів. Попри це акценти зі злочинів і жахіть війни уміло зміщують на «тріумф», «спасіба дєду за пабєду» та «можем павтаріть». Про наслідки, на жаль, ми чудово знаємо.
Лютеранська вулиця після пожежі. Київ, вересень, 1941
Війна не має бути інструментом маніпуляцій і пропаганди. Ось чому важливо вивчати історію та пам’ятати про справжню ціну кожної перемоги. У День пам’яті та примирення ми зібрали цікаві книги, фільми та ресурси, які допоможуть більше дізнатися про події Другої світової. Гортайте карусель.
Майже 10 млн українців померли за 6 років війни
Що п’ятий загиблий на фронті — українець. 230 тисяч кримських татар, вірмен, греків та болгар СРСР депортував з Криму. Від 20 до 46 % усіх депортованих померли лише за перші три роки після переселення. 500 тисяч українців зазнали репресій після окупації Галичини Радянським Союзом; 700 міст та 28 тисяч сіл знищено; 12,5 року знадобилося Україні, щоби відновити чисельність населення.
Ці цифри — страшні. Але ще страшніше, коли історії реальних людей, що жили, мріяли, закохувалися та будували плани, перетворюються просто в цифри.
Радянські війська роздають пропагандистські газети мешканцям Західної України та Білорусі під час вторгнення до Польщі, вересень 1939 року.
У цей момент стає легше маніпулювати, підмінювати поняття та перетворювати «ніколи знову» на «можем павтаріть».
Цей історичний урок важливо засвоїти. Війну не можна романтизувати. Перемогу варто відсвяткувати один раз, а далі вшановувати пам’ять тих, хто її здобув. Й обов’язково пам’ятати про цих героїв та їхній подвиг. Дізнаватися історії через спогади, спецпроєкти, фільми та навіть відео на YouTube.
Ось кілька ресурсів, що можуть у цьому допомогти. Спеціальна добірка від JS та студії онлайн-освіти EdEra.
Це проєкт Національного музею історії України в Другій світовій війні. На сайті музею у відкритому доступі розміщено історії та спогади свідків та учасників Другої світової.
Їх варто почитати всім, кого цікавить не тільки історія полководців та армій, мудрих політиків і самодурів-диктаторів, підсудних Нюрнберзького процесу й героїв, а й простих солдатів, кинутих у пекло війни.
«Україна в огні»
Олександр Довженко написав повість 1943 року — тобто у самий розпал війни. У творі письменник показав неприкриту правду про перші дні війни з Німеччиною, відступи радянських військ і підлість та легкодухість чиновників-партійців.
Щоб розуміти драму, у якій перебував сам письменник, повість краще читати разом із його щоденниками 1941–1945 років.
Олександр Довженко
«Я-мене-мені… (і довкруги)»
Це книга спогадів Юрія Шевельова. Унікальне свідчення автора про свій час, про події, факти і людей, чиї життєві шляхи перетнулися з його долею.
Книгу цікаво читати ще й з позиції розуміння, як жилося представникам культурного світу: чим вони займалися в цей період, що відбувалося з цими людьми.
«Бабин Яр»
Документальний роман Анатолія Кузнєцова — досить складна, але важлива література про Другу світову війну в українському контексті.
Будинок автора був розташований поруч із концентраційним табором. Він ділиться своїми спогадами про розстріл євреїв восени 1941 року, про життя в окупованому Києві, про звільнення України від нацистів. Також у книгу-документ увійшли спогади та свідчення людей, які пережили масові розстріли в Бабиному Яру.
«Хайтарма»
Художній фільм українського режисера Ахтема Сеітаблаєва розповідає про сталінські депортації кримських татар 1944 року.
«Назви своє ім’я»
Повнометражний документальний фільм режисера Сергія Буковського. Продюсер стрічки — Стівен Спілберг. Цей фільм про трагедію євреїв у період Голокосту на території Україні під час нацистської окупації українських земель.
читайте також
Публікацію створено в партнерстві зі студією онлайн-освіти EdEra.
EdEra — студія онлайн-освіти, що понад 8 років створює курси, навчальні платформи, інтерактивні ігри та підручники. EdEra має власний R&D юніт, продакшн повного циклу та натхненну команду в Києві, а в Берліні — технологічний стартап та унікальну LMS. В інстаграмі команда проєкту регулярно ділиться цікавою та корисною інформацією.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: