Підтримую лікарів
Переїдання і стрес: чому ми їмо, коли нервуємо, та як з цим боротися
Софія Рожко, дипломований нутриціолог ірландського Institute of Health Sciences, про причини, наслідки та способи вирішення проблеми.

Дипломований нутриціолог ірландського Institute of Health Sciences і засновниця школи правильного харчування theBODY school Софія Рожко розповідає про причинно-наслідкові зв’язки та шляхи вирішення проблеми.

Стрес і переїдання тісно пов’язані. Навіть якщо ви відноситесь до типу людей, які не їдять під час стресу, — вас це також торкнеться, просто кілька днів потому. Давайте розберемо, як працює цей механізм і що ми можемо з цим зробити.

Софія Рожко

Стрес — не завжди погана історія. Часто ми його відчуваємо навіть під час позитивних подій. Наприклад, вам подзвонили і сказали, що ви виграли машину. Несподівано, круто, радісно, але це також стрес.

Під час стресу у нас працюють 2 основних гормони: кортизол і адреналін. Адреналін виробляється недовго. Якщо ми періодично отримуємо викид адреналіну — це навіть корисно, адже він підвищує тонус. Але довго він працювати не може, інакше це виснажує організм. Тоді йому на допомогу приходить друг — кортизол, який ми помічаємо не так явно: у нас не потіють долоньки, не прискорюється серцебиття.

Але цей тихий гормон в невидимому плащі якраз і має найтриваліший негативний вплив.

Кортизол має довготривалу дію: він накопичується, тож тільки через певний час ми відчуваємо його влив. І саме він провокує переїдання. До речі, кортизол називають затяжним або пролонгованим стресом. Це відчуття накопичується і потім лавиною накриває наш апетит і емоційний стан. За своєю суттю робота кортизолу — це пазл із тисячі частинок:

– посварився на роботі + 1 пазл

– наступили в метро на ногу + 1 пазл

– затримали зарплату + 1 пазл

– розлив каву на улюблені штани + 1 пазл

– розрядився телефон під час важливого дзвінка + 1 пазл.

Усі ці пазли складаються разом — і ми відчуваємо занепад сил і настрою.

А один із найпростіших та найдоступніших способів угамувати сум — піти поїсти. Наш мозок завжди шукає максимальну вигоду в їжі. Він любить концентровані продукти, особливо з високим вмістом цукру, жиру і солі. Ось так він влаштований.

Відчуваючи стрес, ми живемо в режимі збереження. Наші клітини активізуються і намагаються вижити. У цю секунду ми не думаємо про морозиво, розмноження і вечірки з друзями. Ми намагаємося врятуватися від біди.

Але коли емоції вщухають, наш мозок тихенько вимовляє: «А тепер погодуй мене тим, що я люблю».

Чи не дивно, що після періоду виживання наше тіло вимагає продукти, які в мінімальній порції містять максимальну дозу солі, цукру і/або жиру. Вас не тягне на капусту і рисовий хлібець, ні.

Вам хочеться солодкого, алкоголю, чіпсів і ковбаски. Або заїхати в MсDonalds, знайомо ж, правда?

Друга причина переїдання — це відсутність насичення під час стресу. Ми просто не розуміємо, що наїлися доти, доки не хочеться розстебнути ґудзик на джинсах. Ми не відчуваємо задоволення і з’їдаємо дуже багато, тому що під час стресу ми їмо швидко, а наш мозок не так швидко отримує сигнал «стоп».

Дуже хорошою практикою в такому випадку будуть 2 варіанти:

– почекати, коли ви трохи заспокоїтесь і відчуєте саме голод, а не бажання заїсти почуття. На це піде не більше 1-2 годин.

– добре подумати: що б я хотів з’їсти? Зазвичай, якщо ми голодні, в голові багато варіантів. Якщо це емоції — хочеться конкретно щось одне і не дуже корисне.

І дуже важливо їсти повільно — 15-20 хвилин, без гаджетів і серіалів.

Так мозок швидше отримає сигнал про насичення. У моменти сильного стресу я часто їм маленькою ложкою або паличками. Можливо, це дивний спосіб, але так я швидше наїдаюся.

Написать комментарий

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: