Переїдання і стрес: чому ми їмо, коли нервуємо, та як з цим боротися
Софія Рожко, дипломований нутриціолог ірландського Institute of Health Sciences, про причини, наслідки та способи вирішення проблеми.

Дипломований нутриціолог ірландського Institute of Health Sciences і засновниця школи правильного харчування theBODY school Софія Рожко розповідає про причинно-наслідкові зв’язки та шляхи вирішення проблеми.

Стрес і переїдання тісно пов’язані. Навіть якщо ви відноситесь до типу людей, які не їдять під час стресу, — вас це також торкнеться, просто кілька днів потому. Давайте розберемо, як працює цей механізм і що ми можемо з цим зробити.

Софія Рожко

Стрес — не завжди погана історія. Часто ми його відчуваємо навіть під час позитивних подій. Наприклад, вам подзвонили і сказали, що ви виграли машину. Несподівано, круто, радісно, але це також стрес.

Під час стресу у нас працюють 2 основних гормони: кортизол і адреналін. Адреналін виробляється недовго. Якщо ми періодично отримуємо викид адреналіну — це навіть корисно, адже він підвищує тонус. Але довго він працювати не може, інакше це виснажує організм. Тоді йому на допомогу приходить друг — кортизол, який ми помічаємо не так явно: у нас не потіють долоньки, не прискорюється серцебиття.

Але цей тихий гормон в невидимому плащі якраз і має найтриваліший негативний вплив.

Кортизол має довготривалу дію: він накопичується, тож тільки через певний час ми відчуваємо його влив. І саме він провокує переїдання. До речі, кортизол називають затяжним або пролонгованим стресом. Це відчуття накопичується і потім лавиною накриває наш апетит і емоційний стан. За своєю суттю робота кортизолу — це пазл із тисячі частинок:

– посварився на роботі + 1 пазл

– наступили в метро на ногу + 1 пазл

– затримали зарплату + 1 пазл

– розлив каву на улюблені штани + 1 пазл

– розрядився телефон під час важливого дзвінка + 1 пазл.

Усі ці пазли складаються разом — і ми відчуваємо занепад сил і настрою.

А один із найпростіших та найдоступніших способів угамувати сум — піти поїсти. Наш мозок завжди шукає максимальну вигоду в їжі. Він любить концентровані продукти, особливо з високим вмістом цукру, жиру і солі. Ось так він влаштований.

Відчуваючи стрес, ми живемо в режимі збереження. Наші клітини активізуються і намагаються вижити. У цю секунду ми не думаємо про морозиво, розмноження і вечірки з друзями. Ми намагаємося врятуватися від біди.

Але коли емоції вщухають, наш мозок тихенько вимовляє: «А тепер погодуй мене тим, що я люблю».

Чи не дивно, що після періоду виживання наше тіло вимагає продукти, які в мінімальній порції містять максимальну дозу солі, цукру і/або жиру. Вас не тягне на капусту і рисовий хлібець, ні.

Вам хочеться солодкого, алкоголю, чіпсів і ковбаски. Або заїхати в MсDonalds, знайомо ж, правда?

Друга причина переїдання — це відсутність насичення під час стресу. Ми просто не розуміємо, що наїлися доти, доки не хочеться розстебнути ґудзик на джинсах. Ми не відчуваємо задоволення і з’їдаємо дуже багато, тому що під час стресу ми їмо швидко, а наш мозок не так швидко отримує сигнал «стоп».

Дуже хорошою практикою в такому випадку будуть 2 варіанти:

– почекати, коли ви трохи заспокоїтесь і відчуєте саме голод, а не бажання заїсти почуття. На це піде не більше 1-2 годин.

– добре подумати: що б я хотів з’їсти? Зазвичай, якщо ми голодні, в голові багато варіантів. Якщо це емоції — хочеться конкретно щось одне і не дуже корисне.

І дуже важливо їсти повільно — 15-20 хвилин, без гаджетів і серіалів.

Так мозок швидше отримає сигнал про насичення. У моменти сильного стресу я часто їм маленькою ложкою або паличками. Можливо, це дивний спосіб, але так я швидше наїдаюся.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: