Ми вже мали змогу оцінити обкладинки Олени Зеленської для Vogue UA – дебютну офіційну зйомку для глянцю першої леді України, яка, на відміну від чоловіка Володимира Зеленського, ніколи не була публічною. Наразі інтерв’ю Олени Володимирівни для видання вже в мережі, й ми вибрали кілька її найцікавіших  думок.

Про публічність: «Я непублічна особа. Я краще почуваюся за лаштунками. Мій чоловік завжди на авансцені, мені ж комфортніше у тіні».

Про роботу сценаристкою: «Я пишу сценарії, як і раніше. Однак тепер треба розподіляти свій день між офісом президента й «Кварталом» і дотримуватися таймінгу».

Про перших леді інших країн: «Серед дружин президентів немає нецікавих особистостей — у кожної є чому повчитися. Наприклад, Бріжит Макрон — педагог. Її програма зосереджена довкола освітньої теми: перша леді Франції створює школи для дорослих, які з різних причин були змушені кинути навчання. Під час нашої з нею зустрічі розповіла, що сама викладає їм французьку мову та літературу. Сара Нетаньягу, дружина прем’єр-міністра Ізраїлю, — дитячий психолог-практик. Ельке Бюденбендер, перша леді Німеччини, — успішний юрист».

Про рішення чоловіка балотуватися у президенти: «Я не дуже зраділа, коли зрозуміла, що є такі плани. Усвідомлювала, наскільки все зміниться та які труднощі перед нами постануть».

Про статус дружини президента: «У дружини президента є можливість спілкуватися з тими, хто наближений до влади. Перед першою леді чиновники не зачиняють двері. Я не політик і не маю права втручатися у роботу президента, але стати посередницею між людьми і владою, щоб остання почула перших, можу й хочу».

Про час для себе: «Мені бракує часу на самоті. У мене двоє дітей, тому я й раніше зрідка бувала сама. Свій простір у мене був хіба що у машині, коли я за кермом. Зараз мене цього позбавили — я завжди з охороною. Для усамітнення залишилася ванна кімната (сміється). Але мені пощастило з людьми, які опинилися в моєму особистому просторі: вони вміють мовчати, коли мені хочеться тиші, і можуть підтримати розмову, коли відчувають, що це потрібно».

Про майбутнє дітей: «Нехай самі обирають, як їм жити. Старша донька, Саша, вже знімалася у кіно  — але я сподіваюся, що далі вона у цій галузі не піде. У молодшого, Кирила, є шанс мати нормальне дитинство  — бавитися з іншими дітьми, займатися спортом, ходити у музичну школу, не привертаючи до себе надмірної уваги».

Про вбрання українських дизайнерів: «Приємно, коли у Нью-Йорку чи Парижі у мене запитують, хто дизайнер мого костюма. А мене запитують. І не так цікаво було б назвати західний бренд, який там і так відомий,  — як приємно відкривати світові українських дизайнерів».

Про напрямки соціальної роботи: «Я добре розумію, як багато у нас проблем. Але якщо буду братися за все, не вийде нічого, тому наша команда вирішила зосередитися на конкретних задачах: здоров’я дітей, рівні можливості для всіх українців і культурна дипломатія».

Про реформу харчування у школах: «Чим раніше привчаєш дітей до культури харчування, тим простіше потім пояснити, що броколі — це краще, ніж ковбаса. Якщо дітям не подобається шкільний обід, вони йдуть до сусіднього кіоску й купують те, що їм подобається, не замислюючись про користь чи шкоду. Тому не дивно, що найбільш поширені проблеми зі здоров’ям дітей — хвороби травної системи».