Як розуміти мистецтво? Лайфхаки від експерта
Л

іка Співаковська — галеристка, засновниця Spivakovska ART: EGO gallery, керівна партнерка MANDARIN MAISON art gallery.

Коли я представляюся галеристом, більшість потуплює погляд і відповідає: «Оу, я нічого не знаю про галери». Згаданий жарт, звичайно, може зрозуміти лише той, хто знає різницю між «галерою» та «галереєю», але якщо вас зацікавив заголовок, і ви читаєте це, то впевнена, вам це можна не пояснювати.

Друга найпоширеніша відповідь: «Оу, я нічого не розумію в мистецтві». І тоді логічно запитати, а чи багато ми, люди, розуміємо у співі птахів чи цвітінні квітів? Просто припустімо, що мистецтво — це певний феномен. Він існує і радує нас. Ну і, зрештою, переживати нема про що: мистецтво нас теж не розуміє!

Третій і найпоширеніший міф у тому, що, здається, треба знати всіх художників та їхні роботи за всі століття існування людства, але це не так. На планеті із семи мільярдів людей немає жодного арткритика, який міг би з точністю назвати всі наявні роботи — бо їх значно більше, ніж сім мільярдів.

Сподіваюся, значність цих цифр говорить сама за себе, і тепер точно можна не хвилюватися, заходячи до музею.

Отже, щоб розуміти мистецтво, потрібне лише одне: дивитися і слухати себе.

Парадоксально, здавалося б. Адже завжди хочеться запитати: «А що мав на увазі автор»? Але це насправді лише супровідна інформація. Головне — чи вам хочеться взагалі запитати про це, тобто, чому саме певна робота викликала інтерес?

Я, коли розбираю фотоплівку після рандеву по музеях, завжди зустрічаю ту саму картину: машинально фотографую роботи, де є ламане людське тіло. Мені подобаються вигин, пози, натура, але при цьому абсолютно не важливі стиль, напрямок або техніка. Це моє спостереження за собою, і тепер настає час поставити лише одне питання: чому це приваблює мене, що особисто  шукаю я і що знаходжу поряд із такими роботами?

Отже, перший і найпростіший лайфхак: влаштувати собі день музеїв та галерей, а ввечері зняти свідчення з фотоплівки. Ви дізнаєтеся, що спільного між роботами, які вам сподобалися. І ось тепер вам буде цікавіше дізнатися про авторів та про напрями, у яких вони працюють.

Другий лайфхак, який значно полегшує марафон пізнання мистецтва, полягає в тому, що не потрібно вивчати авторів та їхні окремі роботи. Щоб мати загальне уявлення і почувати себе впевнено у галереях, потрібно лише розібратися в історії, а через неї — у напрямах та стилях. Ви здивуєтеся, але на це піде всього півтори години. Далі можна вибрати течії, що сподобалися, а тоді вже вивчати їх більш поглиблено. Розібравшись у течіях, ви зможете легко визначити абстрактний експресіонізм від сюжетного живопису, і навіть «гори сміття» посеред музею перестануть викликати нерозуміння: ви сміливо називатимете їх «концептуалізмом», викликаючи захоплення у всіх менш обізнаних друзів.

Третій лайфхак криється в моєму улюбленому питанні вченої в галузі нейронауки, психолінгвістики та теорії свідомості Тетяни Чернігівської: «Чому собаки не ходять до музею?»

Не впевнена, що собаки вміють захоплюватись. Але ми з вами — вміємо! Мистецтво — незалежно від того, творець ти чи спостерігач, — викликає емоції, здивування, захоплення чи неприйняття, але так чи інакше саме воно робить нас людьми на верхівці вінця еволюції. Тому, заходячи до музеїв, просто радійте, що ви вже тут.

Ну і четверта, остання у цій статті підказка: знайдіть свого провідника. Це може бути куратор, галерист, мистецтвознавець. Важливо, щоб він говорив зрозумілою для вас мовою і простими словами міг відкрити завісу таємничості у розумінні мистецтва.

Я проводжу такі кураторські зустрічі в MANDARIN MAISON art by Spivakovska gallery, де за пів години на прикладі представлених у нас авторів з різних течій розповідаю про стилі та напрями, смисли та задуми авторів, як і про те, чому «Чорний квадрат» Малевича — не лише привід для мемів, а й приголомшливий шедевр.

Запрошую на чаювання з мистецтвом. Деталі на gallerist.com.ua.

Фото – Марина Рибалко, у межах фотопроєкту Relations

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: