Згадати все: як світські пари святкували свій перший Новий рік разом
11 таких різних, але однаково чудових історій, пригаданих на прохання JS.
З

найомство з батьками, перше освідчення, втрачений багаж та улюблене шампанське — чого тільки не траплялося із закоханими героями JS в їхню першу новорічну ніч разом! На прохання JS Маша Єфросиніна, Катя Сільченко, Надя Дорофєєва та інші джетсетери пригадали це особливе для них свято, а дехто навіть знайшов архівні світлини.

Маша Єфросиніна та Тимур Хромаєв

Тоді ми з Юрою Горбуновим вели шоу «Підйом», і в його найпіковішому періоді в нас взагалі не було вихідних. І ту новорічну ніч ми вели в прямому ефірі. На Майдані, на головній ялинці, де збудували сцену, був величезний концерт з артистами, що приїжджали-від’їджали протягом ночі. Єдиними беззмінними ведучими залишалися ми з Юрієм Миколайовичем. Ми виглядали, як вихідці з Сибіру: на нас була купа термобілизни, усіляких велосипедок, підштаників з начосом тощо. В каналу був бартер з якимось магазином на кшталт «Хутра України», тож на нас були казенні дублянки, які нам потім і подарували. Коротше кажучи, працювали «за дубло».

І підпоювали нас паралельно за лаштунками по 50 грамів коньячку «для голосу та сугрєву!». Тому до приїзду мого хлопця Тимура, з яким я вже кілька місяців як познайомилася, я вже була «нарядна»: з червоним носом, у вушанці, шкіряній дублянці болотного кольору, вся обмотана-перемотана. Забрав він мене і повіз до ресторану «Царське село». Ну, щоб ви розуміли, на той час за крутістю це як Catch зараз – ні потрапити, ні пробитися. А тим паче святкувати там новорічну ніч. Абсолютна буржуазія. 

Ось так ми, з салом, циганами і ведмедями, які в «Царському селі» були головним оформленням свята, з гостями, що один поперед одним хизувалися крокодилячими барсетонами і хутряними накидками, зустрічали Новий рік. І в цю саму новорічну ніч Тимур мене представив своїм мамі й татові. Я пам’ятаю, що відразу ж зігрілась і протверезіла, коли зрозуміла, що це ніч знайомства з батьками!

Катя Сільченко та Камо Багдасарян

Пам’ятаю, що це була Андорра, і мій багаж затримувався вже 5 днів. І всі ці 5 днів я ходила в тих самих речах – у мене не було гірськолижного костюма, геть нічого не було. На Новий рік мені хтось запозичив якісь речі, але я дуже злилася, що все складається не так, як я хотіла. Але потім ми випили багато сангрії… А згодом були вино і веселощі. В результаті, незважаючи на всі ці труднощі, той Новий рік вийшов чудовим!

Надя Дорофєєва та Володимир Дантес

Надя: Найприкріше, що я взагалі не пам’ятаю наш перший спільний Новий рік! Це так дивно, тому що ми пам’ятаємо всі важливі дати: наше знайомство, пропозицію, весілля, річниці… А саме перший Новий рік – як в провалі. Але я пам’ятаю 15 січня того року – тоді Вова вперше освідчився мені. 

Вова: У мене з пам’яті абсолютно випав момент, як ми святкували перший Новий рік разом. Навіть намагався зрозуміти за архівами Instagram, але, мабуть, тоді я його дуже погано вів. Швидше за все, ми працювали на концертах у цей день. Але точно пам’ятаю, що пізніше ми поїхали з друзями за місто святкувати Різдво. І якраз тоді я в перший раз освідчився Наді – з обручкою із дроту від шампанського.

Лілія Пустовіт та Ігор Кіріков

Наш перший Новий рік разом ми зустріли вдома у Софії Ротару. Її син Руслан Євдокименко з дружиною Світланою запросили нас, була з нами й їхня дочка Соня, моя хрещениця, тоді ще зовсім юна дівчинка, і сама Софія Михайлівна. Було багато друзів, велика дуже компанія, зокрема, із США та Петербурга. Це було в ніч з 2010 на 2011 рік. Пам’ятаю, було так багато снігу, він так чарівно кружляв. Це був абсолютно чудовий Новий рік!

Тетяна Богдан та Валерій Зайцев

Ми з Валерою любимо зустрічати Новий рік удвох – вдома, з дітьми. І наш перший спільний Новий рік ми відзначали так само: удвох, вдома, з Богданом. Для нас це суто сімейне свято, яке ми проводимо в колі сім’ї. А оскільки у цьому році ми переїхали в будинок за містом, то для нас це буде особливе свято. Дуже чекаємо, адже будемо зустрічати його в новій оселі, з живою ялинкою, з усіма дітьми і собакою, разом приготувавши незмінний «Олів’є»!

Ірена Карпа та Луї Требюше

Перший наш Новий рік як парочка ми зустріли в горах острова Ла Пальма. Перед тим суперорганізована іспанська авіація три дні десь возила наші наплічники з усією спорягою, і шансів піти в гори ставало все менше. Але ми поїхали в аеропорт і чудом знайшли барахло. А тоді вирвалися в ті канарські Карпати (лише з вулканами). 

Пили багато ромового пуншу, каталися на гойдалках якоїсь закинутої гірської станції, годували ворон з руки ковбасою, розказували історії дитинства і заснули в наметі, пропустивши сам Новий рік… Прокинулися з невипитою пляшкою шампанського і носили її з собою ще кілька днів по горах.

Дмитро та Ольга Шурови

Перший Новий рік ми зустрічали в київському клубі, зараз вже і назву не згадаєш. Я тоді грав в «Океані Ельзи», і ми виступали в ту ніч саме у цьому клубі. Після концерту ми довго танцювали під діджей-сет. І вже ґрунтовно набравшись шампанського упереміш з текілою (не знаю, навіщо), я покликав Олю заміж. Вона сміялася, бо мені було 20 років та й загалом слова «чоловік» і «дружина» нам підходили мінімально. Втім, нічка була пророчою, бо таки через кілька років ми одружилися. Відтоді я насторожено сприймаю Новий рік!

Єлизавета Юрушева та Олександр Скічко

Наш перший Новий рік пройшов так само, як і всі наступні! Саша завжди працював у новорічну ніч, тому в нас є традиція збиратися всією родиною 1 січня. Він завжди приїжджає до дітей у костюмі Діда Мороза.

 

Алла Григор’єва та Михайло Бейлін

Найперший наш з чоловіком спільний Новий рік ми зустріли спочатку в колі нашої великої родини, а потім поїхали відзначати удвох додому – саме так любимо відзначати це свято. У нас є наше улюблене шампанське, яке ми за традицією відкриваємо під бій курантів.

Тимур та Інна Мірошниченки

Я на Новий рік завжди працюю. Тому, починаючи з першого спільного свята, разом ми відзначаємо до і після. Наприклад, минулого року відразу після свят ми поїхали спершу до Львова. Удвох. Міясіка залишили бабусям з дідусями. А потім погнали в Буковель на покатушки. В цьому році я знову буду працювати. З родиною відзначимо до, а після… Як піде. Нам же народжувати!

Сергій та Сніжана Бабкіни

Через місяць після нашого першого поцілунку, ми вперше в житті поїхали разом на поїзді відзначати новий 2008 рік. Рушили ми з усією музичною групою, бо в цю новорічну ніч у нас було два корпоративи. Ми підготували особливу новорічну програму, одну половину з якої включали сольні пісні, а другу половину склали кавери – перероблені під світові хіти наші ж пісні. Наприклад, я співав свою пісню під мелодію Стінга або Джексона. На цю програму вся група переодягалася в костюми Снігуроньки (сміється). Такими «дівчатками в перуках» ми грали два корпоративи за ніч.

Клуби знаходилися один від одного на великій відстані, часу на пересування було мало, машини насилу їздили, бо була дуже сильна заметіль. Тому ми разом з усіма костюмами та інструментами і Сніжкою, яка була в сукні й на підборах, перебігали по заметах, дворах і вулицях, в заметіль і мороз. Перший наш виступ був в легендарному клубі «Китайський льотчик». Там відбувся перший концерт 5’NIZZA, там були мої сольні концерти, а також виступи Шнурова, Земфіри тощо. 

Після двох божевільних корпоративів ми повернулися туди ж, де вже розслабилися і круто відпочили, співали і танцювали до ранку всією групою. І вже на наступний день поїхали додому. Цей Новий рік пам’ятається нам й досі – він був першим спільним і таким чудовим і незвичайним!

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: