ешн-тренди змінюються щосезону і так само швидко змінюється наш гардероб. Однак, що робити з одягом, який втратив свою актуальність? Тема свідомого споживання та вторинного використання речей набирає обертів у всьому світі, зокрема, в Україні. Щоб не викидати старий одяг на смітники та звалища, де вони розкладатимуться століттями, можна знайти альтернативні шляхи. Ми розкажемо про способи, які дадуть вживаним речам друге життя і хоч трохи зменшать забруднення довкілля.

Спосіб №1: благодійність 

Старі та вживані речі можна віддати до благодійних організацій та міських центрів соціальних служб. Втім, варто пам’ятати, що речі, які ви віддаєте, мають бути охайними та придатними для носіння.

Також речі можна віднести до благодійного магазину «Ласка». Сюди приносять одяг, аксесуари, сумки, взуття, книги, фотоапарати та предмети інтер’єру. Частину отриманих речей віддають у благодійні фонди, інтернати та нужденним, а іншу частину — продають у магазині (отримані кошти також йдуть на благодійність). «Ласка» активно фінансує благодійні фонди, зокрема, «Таблеточки», «Жизнелюб» та Гостомельський притулок для бездомних тварин. Крім того, магазин має на меті розвивати власний проект — сортувальну станцію текстилю. Така ініціатива розширить можливості для сортування одягу та його вторинної переробки.

Магазин «Ласка». Фото: facebook/laskastore

Раптом у вашій шафі багато взуття, яке ви носили один лише сезон, або те, що вам не підійшло з певних причин, сміливо несіть його у магазин Hi! legs. Український бренд приймає старе взуття, реставрує його, дезинфікує та віддає на благодійність.

Фото: instagram/hilegs.shoes

Долучаються до благодійних організацій і українські дизайнери, серед яких Світлана Бевза: «Деякі речі віддаю у благодійні організації. Ми в BEVZA періодично віддаємо речі випускницям інтернатів, одиноким мамам в центри підтримки. Також використовуємо рештки тканин повторно».

Між іншим дизайнерка відповідально ставиться й до власного гардероба: «Я звертаю увагу на якість і натуральні матеріали. Дотримуюся принципу «краще менше, ніж більше». Купую речі не часто, маю невеликий гардероб. Усвідомлений шопінг — це життєва необхідність у наші часи».

Світлана Бевза

Спосіб №2: вторинна переробка та сортувальні станції

До вторинної переробки текстилю все активніше звертаються відомі бренди одягу. Наприклад, шведська компанія H&M пропонує своїм клієнтам приносити вживаний одяг до своїх магазинів на вторинну переробку. Натомість клієнт отримує подарункову картку на 40 гривень, яку можна використати на майбутню покупку в магазині. Така ініціатива діє у всіх мережах H&M, зокрема й в Україні.

H&M

Інший спосіб «позбавитись» непотрібного одягу та заразом й інших побутових речей — віднести їх на сортувальну станцію. Наразі такі проекти існують у Києві, Львові, Харкові, Вінниці та Рівному. Працюють станції завдяки громадським організаціям та окремим активістам, які прагнуть привити населенню культуру екологічного споживання.

Спосіб №3: контейнери для збору речей

Такий варіант сподобається тим, хто часто перебуває у дорозі та не має часу розбиратися, наприклад, у сортуванні одягу. Мережа заправок «ОККО» встановила спеціальні контейнери для збору речей. Залишати вживані речі на заправці дуже зручно, адже це дає змогу зробити добру справу, не витрачаючи багато часу. Сюди можна приносити одяг, взуття, постіль, книги, посуд. Зібрані речі йдуть на допомогу малозабезпеченим людям. Ініціатива проводиться у співпраці з благодійними громадськими організаціями, серед яких «Україна без меж», «Відповідальні громадяни», «Карітас-Україна» та багато інших. Цікаво, що в 2018 році з таких контейнерів по всій Україні зібрали понад 150 тонн речей. Наразі мережа заправок встановила 16 контейнерів для збору речей у п’яти містах: Києві, Львові, Одесі, Дніпрі та Харкові.

OKKO

Спосіб №4: барахолки

Ми звикли, що барахолка — пряма асоціація з мотлохом та непотребом, на який зверне увагу хіба що мисливець за старовиною. Втім, «Кураж Базар» вдихнув у це явище трохи естетики, веселощів та доброти. Щоб стати учасником благодійної барахолки, необхідно попередньо зареєструватись та придбати невелику «точку», де два дні ви продаватимете речі.

Кураж Базар

Серед учасників можна зустріти безліч відомих українських артистів. Зокрема співачку Надю Дорофєєву: «Гардероб розбираю регулярно. Віддаю речі тому, кому вони необхідні: частину передаю благодійній барахолці «Кураж Базар», частину — дарую мамі та подругам. Вважаю, що розбір гардеробу — необхідна практика! Так, я часто знаходжу речі, які не носила тільки тому, що вони загубилися десь у шафі. Але рада, що в нашій країні люди стають екологічно відповідальними і роблять кроки задля вирішення таких проблем. Наприклад, я завжди намагаюся дати нове життя своїм речам: сукні передаю до сервісу Oh My Look. Тим часом моя подруга Ніка Медісан запустила проект розумного споживання речей – онлайн-магазин Needy. Тепер дівчатка з усієї  України надсилають їм свої речі, які потім проходять обробку у хімчистці та отримують нове життя. А у нашому SO DODO ви не знайдете необмежену кількість однакових речей. Ми – історія про здійснення мрії однієї дівчини та усвідомлений підхід».

Володимир Дантес та Надя Дорофєєва

Крім того, барахолка може перетворитися на круту вечірку зі смачними коктейлями та гучною музикою. Все, що для цього потрібно — слідкувати за івентами бару Хвильовий. Зазвичай барахолки або тамтешні «гараж сейли» відбуваються у внутрішньому дворику бару. Для участі також необхідна попередня реєстрація.

Бар “Хвильовий”. Фото: facebook/hvlvbar

Спосіб №5: дресс-кросинги

Дрес-кросинг — захід, куди охочі можуть принести свій одяг і обміняти його на щось інше. Існують певні правила, про які необхідно знати, перш ніж брати участь у подібній акції. Можна приносити необмежену кількість речей, але є обов’язкова вимога — вони повинні виглядати презентабельно: чистими, без дірок, зламаних застібок, плям та відірваних ґудзиків. Принесені речі назад не повертаються. Зазвичай, те, що залишилося після акції, організатори передають у благодійні організації. Іноді участь може бути платною. Як правило, внесок становить 50 грн. Це пов’язано із витратами на оренду приміщення. Завдяки таким акціям можна звільнити місце в шафі або ж оновити гардероб, не витрачаючи грошей.

Втім, найефективніший спосіб не захаращувати гардероб ще на етапі покупки — виховувати у собі культуру усвідомленого шопінгу. Тобто звертати увагу на склад та якість одягу, наскільки він поєднується з іншими елементами гардероба, чи дійсно він практичний і затримається у вашій шафі довше, ніж на один сезон.

Засновниця Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська стурбована проблемою текстильного сміття й дотримується принципів свідомого шопінгу, аби його мінімізувати: «В основі проблеми існуючого текстильного сміття лежить overconsumption. Не дивлячись на зростаючу тенденцію свідомого споживання, статистика говорить про те, що люди продовжують купувати багато дешевого, неякісного одягу. 40% цих речей вони або вдягали декілька разів, або взагалі не вдягали перед тим, як викинути. Вирішення проблеми має бути системним, і в перспективі зі сторони споживачів. Свідомий підбір гардеробу є елементом комплексного підходу».

Ірина також поділилася з нами власними принципами шопінгу: «Коли я купую одяг, в першу чергу звертаю увагу на дизайн та склад тканини. Для мене найважливіше – розуміти, чи дійсно мені потрібна ця річ, чи підходить вона до більшості інших речей і чи довго вона у моєму гардеробі буде. Я не соромлюсь, а пишаюся речами, яким 2-3 роки. А ще в мене є речі, яким понад 5 років (це стосується вечірніх суконь або одягу для урочистих подій). Я пишаюсь «довгожителями» в моїй шафі!».

Підсумовуючи вищесказане, хочемо закликати вас під час наступного шопінгу поексперементувати і спробувати проаналізувати річ, яка вам сподобалась. Не емоціями, а саме свідомо, розумом. Можливо, ви не лише зекономите, а й врятуєте планету від чергового викиду сміття.

читайте також

Що треба знати про «модний пакт», підписаний...

А вже завтра стартує UFW, де ви зможете детальніше дізнатися про Sustainable Fashion. Зокрема, в межах заходу буде представлено новий проект #BESUSTAINABLE!, створений у колаборації з Sustainable Fashion Pad і Municipal Project, та низку інших ініціатив.